Ухвала суду № 44807068, 10.06.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Коротких О.А., Маринченка В.Л.,розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2015 року в справі за позовом приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір» (далі - ПВКФ «Кальтаір») до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 березня 2015 року залишив без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ДПІ), що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 15 жовтня 2014 року (справа № К/800/41311/13).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, та у справі, рішення якої надано для порівняння, як простежується зі змісту цих рішень, застосовувалися одні й ті самі норми матеріального права, але реалізацію їх зумовили різні (відмінні) фактичні обставини.

Зокрема, в оскарженому рішенні висновки про правильне застосування зазначених норм права касаційний суд виводив з реальності здійснення господарських операцій у межах взаємовідносин між ПВКФ «Кальтаір» з ТОВ «Біквест» та ТОВ «Евротех», що підтверджується належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактури, платіжними дорученнями, які надають позивачу правові підстави для формування податкового кредиту.

У порівнюваному рішенні суд касаційної інстанції виходив із того, що операції з придбання будівельних матеріалів і послуг з механізмів, будівельної техніки та транспортних засобів у рамках господарських правовідносин з ПП «Антарес К» мали фіктивний характер, були опосередковані штучним створенням документообігу з метою отримання податкової економії без реального руху активів, що підтверджується відсутністю у контрагента матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, необхідних для вчинення операцій з поставки, а тому не давали права відносити суми податку з цих операцій на податковий кредит.

З викладеного

випливає, що рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, ухвалене за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір» до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області скасування податкового повідомлення-рішення за заявою ДПІ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.А. Коротких

В.Л. Маринченко