Ухвала суду № 44806629, 10.06.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Вачко В.І.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"10" червня 2015 р. Справа № 286/8526/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "30" березня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 30 березня 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області (далі - УПФ) провести ОСОБА_3 донарахування та виплату за період з 01 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року: доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення щомісячно у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), виходячи з розміру двох мінімальних заробітної плат, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 3, у відповідності до ст. 51 Закону №796-ХІІ, виходячи з розміру 25% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно; підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провести ОСОБА_3 донарахування та виплату за період з 01 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст. 37 Закону №796-ХІІ, із розрахунку 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України про Державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року повернуто апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області після залишення її без руху.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, є дитиною війни. В спірний період позивач отримував виплати, передбачені ст.37,39,51 Закону №796-ХІІ, та ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", проте, у значно менших розмірах ніж передбачено цими законами.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За ст. 37 Закону №796-ХІІ громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати. Непрацюючим пенсіонерам доплата до пенсії проводиться в таких же розмірах.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.37, 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, вищенаведені положення ст.37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік", якими обмежувалися вищевказані виплати, втратили чинність.

03 серпня 2014 року набули чинності зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік", згідно яких норми і положення ст.37,39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Разом із цим, такі обмеження в період з 01 січня 2014 року до 02 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" не передбачалися.

Відтак, у вказаний період підлягають застосуванню: ст. 37 Закону №796-ХІІ у редакції, за якою громадянам, що проживають на території зони гарантованого добровільного відселення виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати; ст.39 Закону №796-ХІІ, у редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони гарантованого добровільного відселення не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати; ст.51 цього Закону, у редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до 3 категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком; ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .

Водночас, розрахунок вищевказаних доплат позивачу здійснено, виходячи із розмірів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою КМУ №1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення". Зазначеними постановами, всупереч приписів ст.37,39,51 Закону № 796-ХІІ та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначено фіксовані розміри виплат, при тому, що ці суми значно менші від встановлених в законах.

Згідно із положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при визначенні розміру виплат у спірний період застосуванню підлягають саме статті 37,39,51 Закону №796-ХІІ та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року та №1381 від 28.12.2011 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Проте, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, починаючи з 01 травня 2014 року, суд залишив поза увагою приписи ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 просила зобов'язати відповідачів провести донарахування та виплату грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва, додаткової пенсії і доплати до пенсії, передбачених ст.37, 39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 травня 2014 року по 03 серпня 2014 року, проте, звернулася до суду із вказаним позовом лише 08 грудня 2014 року.

Відтак, вимоги позивача з 01 травня 2014 року по 07 червня 2014 року заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст.99 КАС України.

Суд першої інстанції не врахував, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку доплат, які виплачуються щомісячно, а тому про їх нарахування у меншому розмірі позивач знав кожного місяця. Крім цього, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду ним не заявлялося.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 за період з 01 травня 2014 року по 07 червня 2014 року підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду у частині задоволення позову за вказаний період - скасуванню.

Щодо позовних вимог за період з 08 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року, то суд першої інстанції обгрунтовано їх задовольнив, тому у решті судове рішення слід залишити без зміни.

Керуючись ст. 99, 100, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "30" березня 2015 р. у частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області та управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести ОСОБА_3 донарахування та виплату за період з 01 травня 2014 року по 07 червня 2014 року грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва, додаткової пенсії і доплати до пенсії, передбачених ст. 37, 39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Позовні вимоги ОСОБА_3 у цій частині залишити без розгляду.

У решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 с. Бондарівка,Овруцький район, Житомирська область,11153

3- відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул. Леніна, 17,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11101

Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100

- ,