Постанова № 4480378, 12.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2а-8802/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Головіної К.І.

при секретарі                                                  Потапенко О.М.

за участю представників позивача                                                   Ніякої О.В.,

за участю представника відповідача                                                   Чефанова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року, мотивуючи свої вимоги тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (акт № 72/15-16-23/3-33161769 від 31.01.2008 р.). За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року на підставі п.п.17.1.17. пункту 17.1, ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» про застосування штрафних санкцій у розмірі 61999,41 грн.

З зазначеними повідомленнями-рішеннями не згодні і вважають його не обгрунтованим з наступних підстав.

Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» у 2007 року проводились оплати зі збору за геологорозвідувальні роботи, що підтверджується платіжними дорученнями.

На кожному платіжному дорученні зазначалось цільове призначення платежу та період, за який проводиться проплата. В той же час, податковим органом було проігноровано зазначені призначення платежів, а отримані суми зараховувалися як погашення заборгованості за минулі періоди.

Згідно Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняє щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

У відповідності до п.п.5.3.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в наданій ним податковій декларації. При цьому джерелом самостійної сплати податкових зобов'язань чи погашення податкового боргу платника податків є власні кошти, у тому числі, отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна та немайнових цінностей (п.п. 7.1.1. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), якими позивач має право вільно розпоряджатися, в тому числі і визначаючи цільове призначення грошових коштів.

При розрахунку штрафних санкцій, а саме при визначенні строків затримки сплати узгоджених сум зі збору за геологорозвідувальні роботи Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку не враховувалось призначення платежу, яке вказувалося позивачем в платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум та податкового боргу зі зборгу за геологорозвідувальні роботи, чим відповідач порушив право позивача самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів. У зв'язку з цим, податковим органом була завищена кількість днів затримки сплати податкового боргу, а отже і сама сума нарахованих штрафних санкцій.

Тому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення - № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнав та пояснив, що відповідно до вимог підпункту 3.1.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Таким чином, платник податків має право вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань тільки у разі наявності в нього активів вільних від заставних зобов'язань, та за їх рахунок.

Згідно з вимогами пункту 8.1 статті 8 Закону активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Відповідно до підпункту 8.2.2 статті 8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань та/або податкового боргу. Тобто на момент виникнення права податкової застави боржник бюджету не може мати активів, вільних від заставних зобов'язань.

Таким чином, підпункт 3.1.1 статті 3 Закону за наявності в платника податків податкового боргу не передбачає можливості спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, що мають більш пізні терміни виникнення.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тобто норми закону, що встановлюють черговість погашення податкового боргу, у повній мірі розповсюджуються на суми штрафних санкцій.

Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов 'язань, розрахованих контролюючим органом.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно акту про результати проведення невиїзної документальної перевірки проведеної СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з питання своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи № 72/15-16-23/3-33161769 від 31.01.2008 року, було встановлено порушення п.п 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» узгоджених податкових зобов’язань /а.с. 10-11/.

Позивачем 04.02.2008 року було надіслано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку заперечення на акт перевірки, в яких зазначено, що у акті перевірки необґрунтовано визначена затримка сплати узгодженого податкового зобов’язання, оскільки відповідачем неправомірно було змінено призначення платежів, які були самостійно визначені платником податку у платіжних дорученнях (а.с.35)

06.02.2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було надіслано на адресу позивача відповідь на заперечення, згідної якої СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку повідомляє позивача про те, що вони не можуть встановити ані нових принципів черговості погашення податкових зобов’язань, ані нового порядку застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань, ніж ті, що встановлені п.7.7 ст. 7 та п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» (а.с.36).

Позивачем також було оскаржено до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку податкове повідомлення-рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року, однак дана скарга була залишена без відповіді (а.с.33-34).

Сплата збору за геологорозвідувальні роботи за період травень - червень 2007 року підтверджується платіжними дорученнями № 8778 від 30.05.2007 року, № 9 від 08.06.2007 року /а.с.4-5/.

На підставі акту перевірки № 72/15-16-23/3-33161769 від 31.01.2008 року було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку більш 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі - 61 999 грн. 41 коп. (50 % від узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі) /а.с.3/.

Згідно розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 2-й квартал 2007 року № 7553 від 09.08.2007 року платником податку нараховано податкову заборгованість в розмірі 382836, 35 грн. (а.с.9)

Як вбачається з розрахункових документів - платіжних доручень по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи, в графі «призначення платежу» позивачем зазначено періоди, за які сплачуються суми - ІІ квартал 2007 року/а.с.4-5/.

Сторонами не оспорюються суми і дати сплати податкових зобов»язань, а також факт зарахування податковим органом платежів не за призначенням, зазначених в платіжних дорученнях.

Правовою підставою прийняття спірного повідомлення-рішення відповідачем зазначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов’язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” визначено, що під терміном „податкова декларація” у розумінні цього закону, є, окрім декларації, також „розрахунок”.

Порядок узгодження сум податкового зобов’язання, визначений статтею 5 зазначеного Закону, де під самостійним узгодженням податкового зобов’язання розуміється подання платником податку до податкового органу податкової декларації з визначенням в ній податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до ч.1 пп. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Вимогою позивача є визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 ЗУ „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем самостійно проводилася оплата збору за геологорозвідувальні роботи, а саме:

-          платіжне доручення № 8778 від 30.05.2007 року на суму 128000 грн. плата за геологорозвідувальні роботи за травень 2007 року

-          платіжне доручення № 9 від 08.06.2007 року на суму 200 000 грн. плата за геологорозвідувальні роботи за червень 2007 року.

          Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Отже для того, щоб визначати порядок спрямування сплачених платником податків до бюджету коштів у погашення тих чи інших податкових зобов’язань орган державної влади повинний мати на це відповідне повноваження, яке було б прямо передбачене Законом або іншим нормативно-правовим актом. Так, наприклад, відповідно до п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно здійснювати розподіл сплаченої платником суми у погашення податкового боргу та пені, якщо платник не дотримується певного порядку сплати пені.

Суд вважає, що у діючому на момент прийняття спірного повідомлення-рішення законодавстві відсутні повноваження податкового органу на визначення податкових зобов’язань (боргу), у погашення яких спрямовуються сплачені платником податків кошти.

          Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункту 7.7 статті 7 Закону України “ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Враховуючи відсутність у відповідача повноважень перешкоджати праву платника податків самостійно розпоряджатися належними йому коштами при виборі податкових зобов’язань, які погашаються, суд вважає, що зарахування коштів іншим чином, ніж це зазначене позивачем (окрім випадків з розподілом пені) у відповідних платіжних документах, не відповідає приписам законодавства.

           Згідно з ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що представником відповідача не доказано правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення - рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає що позов підлягає задоволенню

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                                                                                                                                          П О С Т А Н О В И В :

Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року задовольнити повністю.                    

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 0003031312/0/4888/10/15-16-23/3 від 11.02.2008 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов»язання зі сплати збору за геологорозвідувальні роботи ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» і визначено до сплати штраф у розмірі 50 % у сумі 61999 грн. 41 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 12 серпня 2009 року.

Повний текст постанови складений 17 серпня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Головіна К.І.