Постанова № 4480372, 14.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2009 р. справа № 2а-2а-8270/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Головіної К.І.

при секретаріПотапенко О.М.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головіної К.І.,

при секретарі Потапенко О.М.,

за участю представника позивачаСергієнка О.Г.,

представників відповідачів Кононенко В.К.,

Вертели М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій неправомірними, відновлення преференційного режиму, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 47520,13 грн. з Державного бюджету України, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства у м. Києві про визнання дій неправомірними, відновлення преференційного режиму, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 47520,13 грн. з Державного бюджету України.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.02.2009 року на виконання Контракту № СМ-09/01100/018/Д згідно доповнення № П-001 від 02.02.2009 року на умовах поставки відповідно до СГС №№ АЖ 963588, АЖ 963589 від 13.02.2009 року СРТ (ст. Соловей, кордон Росії - України) на адресу позивача надійшов вантаж парафін нафтовий сірниковий НС загальною вартістю 46692, 00 доларів США.

Також 20.02.2009 року на виконання Контракту № СМ-09/01100/018/Д згідно доповнення № П-001 від 02.02.2009 року, № П-002 від 03.02.2009 року на умовах поставки відповідно до СМГС №№ АЖ 963618, АЖ 963616 від 14.02.2009 року СРТ (ст. Солвей, кордон Росії - України) на адресу позивача надійшов вантаж парафін нафтовий сірниковий НС загальною вартістю 22374,00 доларів США

З метою митного оформлення товару позивач надав до Східної митниці вантажні митні декларації № 700000005/9/001739 від 02.03.2009 року (на парафін нафтовий сірниковий НС), № 700000005/9/001742 від 02.03.2009 року (на парафін нафтовий сірниковий НС) та № 700000005/9/001740 від 02.03.2009 року (на віск захисний парафіновий нафтовий ЯВ-1).

Оскільки сертифікати про походження товару СТ-1 у позивача не було змоги надати відразу при митному оформленні, відповідач нарахував мито у розмірі 2% від митної вартості товару.

Вказані сертифікати були надані позивачем 24.03.2009 року разом із проханням відновити преференційний режим, як це передбачено п. 21 Правил визначення країни походження, затверджених Рішенням глав урядів СНД від 30.11.2000 року. Однак, станом на 20.05.2009 року відповідачем преференційний режим відновлено не було, що суперечить ст. 283 Митного кодексу України.

Внаслідок таких дій Східної митниці позивачем було зайво сплачено 47520,13 грн.

В позові просив суд визнати дії відповідача неправомірними, відновити преференційний режим та стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі у розмірі 47520,13 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначивши, що, оскільки відповідач на час розгляду справи преференційний режим відновив та повернув позивачу зайво сплачені платежі, просить визнати дії Східної митниці як такі, що суперечать вимогам ст. 283 МК України.

Представник відповідача Східної митниці проти позову заперечувала, вказала, що Східна митниця в даних правовідносинах діяла правомірно, керуючись ст. 283, 284 Митного кодексу України, Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 року, Правилами визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 року.

Крім того, представник відповідача вказала на те, що митний орган країни ввезення має право звернутись до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості. Відповідно до ст. 283 МК України товар не вважається таким, що походить з відповідної країни доти, доки митні органи не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідачів Головного управління Державного казначейства України у м. Києві позов не визнав, надав суду заперечення, в яких зазначив, що контроль за стягненням митних платежів, вказаних позивачем у позові, здійснюється митними органами. Відповідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 року № 25/44, основною умовою повернення коштів, вказаних у позові є обовязкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету. Тобто, чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету. В силу покладених чинним законодавством повноважень та функцій, Головне управління є органом, що здійснює виключно обслуговування державного бюджету, тому ототожнення Головного управління з державним бюджетом є неправомірним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, такі основні завдання - виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Митного кодексу України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці та митниці.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» є юридичною особою, діє на підставі статуту та має ідентифікаційний код 21955737.

Судом встановлено, що 26.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть-СМ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (Покупець) укладений контракт № СМ-09/01100/018/Д, згідно якого Продавець поставляє, а Покупець приймає та сплачує нафтопродукти за цінами, в кількості та у відповідності з якістю, які обумовлені в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною зазначеного контракту. Крім того пунктом 6.2 зазначеного Контракту передбачено, що сертифікат походження надається на запит Покупця та за рахунок Продавця (а.с. 25-32).

02.02.2009 року та 03.02.2009 року між сторонами укладені додаткові угоди № П-001 та № П-002 (відповідно) щодо визначення ціни на товар, згідно яких одна метрична тонна парафіну нафтового сірникового НС складає 450 доларів США, так само одна метрична тонна воску захисного ЯВ-1 - 450 доларів США. Ставка ПДВ за вказаними додатками складає 0%.

02.03.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» надані до Східної митниці ВМД № 700000005/9/001739, ВМД № 700000005/9/001740, ВМД № 700000005/9/001742 відповідно до яких задекларований товар парафін нафтовий сірниковий Нс сирий. Відправником товару визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть смазочные материалы» (ряд. 2). Умови поставки СРТ-RU ст. Соловей (ряд. 20), код товару 2712903990 (ряд. 31).

Також 02.03.2009 року позивачем до Східної митниці надано ВМД № 700000005/9/001740, відповідно до якої задекларований товар віск захисний парафіновий нафтовий сирий ЯВ-1. Відправником товару визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть смазочные материалы» (ряд. 2). Умови поставки СРТ-RU ст. Соловей (ряд. 20), код товару 2712903990 (ряд. 31).

До вказаних декларацій позивачем були додані контракт № СМ-09/01100/018/Д від 26.01.09 року, Додатки до нього П-001 від 02.02.2009 року, П-002 від 03.02.2009 року, оригінали накладних СМГС №№ АЖ 963618, АЖ 963616 від 14.02.2009 року, рахунки-проформи б/н від 13.02.09 року та 14.02.2009 року, паспорти продукції - воску захисного парафінового нафтового ЯВ-1 та парафіну нафтового сірникового Нс (а.с. 6-21).

При цьому сертифікати про походження товару позивачем надані не були.

Згідно ст. 282 МК України для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

У відповідності до ст. 283 МК України сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.

Відповідно до ст. 276 МК України країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно ст. 22 Закону України «Про Єдиний митий тариф». допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення від обкладення митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційне ввезення щодо товарів та інших предметів, які: - походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі; - обертаються в прикордонній торгівлі.

При цьому відповідно до ст. 284 МК України до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Такий режим передбачений ст. 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав, підписаного Україною 15.04.94 року, згідно якої Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін.

За вказаною угодою країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Статтею 284 МК України передбачено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, при митному оформленні товару позивачем не були надані сертифікати про походження товару, що ним ввозився. У звязку з цим Східною митницею було нараховане позивачу ввізне мито у розмірі 2% від митної вартості товару за вищевказаними деклараціями у загальному розмірі 47526, 13 грн.

24.03.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» були подані до Східної митниці сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 26.02.2009 року № RUUA 9036000168, № RUUA 9036000171, № RUUA 9036000170, посвідчені Ярославською обласною торгово-промисловою палатою (а.с. 22-24).

Разом із вказаними сертифікатами позивач подав лист від 24.03.2009 року, зареєстрований відповідачем за № 24-03/09-1, в якому просив повернути йому надмірно сплачені суми, тобто відновити преференційний режим.

З метою перевірки преференційних сертифікатів відповідач 1 03.04.2009 року направив запит до Ярославської торгово-промислової палати з проханням підтвердити факт видачі вказаних сертифікатів, у звязку з чим ТОВ «Меркурій» було відмовлено у поверненні надміру сплачених платежів в розмірі 47526, 13 грн.

Суд вважає такі дії відповідача правомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 283 МК Укрїни товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Статтею 277 МК України передбачено, що визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу.

Відповідно до Угоди про створення зони вільної торгівлі Ради глав урядів СНД, підписаного Україною 15.04.94 року, встановлені Правила визначення країни походження товарів, які діють по відношенню до товарів, що походять з держав-учасниць Угоди.

Згідно п. 10 вказаних Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди необхідне подання митним органам країни ввозу сертифіката про походження товару форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Пунктом 21 вказаних Правил передбачено, що до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови отримання належного посвідчення про їхнє походження (за формою СТ-1) чи інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення.

Згідно п. 16 Правил у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката чи відомостей, що містяться в ньому, митний орган країни ввозу товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат, чи до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, включаючи прохання, пов'язані зі звичайними вибірковими перевірками сертифікатів.

Порядок перевірки преференційних сертифікатів затверджений наказом Державної митної служби України № 683 від 13.10.2003 року, згідно якого, якщо сертифікат видано в одній з країн СНД, то митний орган України відповідно до угод про вільну торгівлю, укладених Україною, має право запитувати вповноважений орган, що видав сертифікат, про додаткову інформацію про сертифікат чи товар, на який видано цей сертифікат.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у звязку з обґрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом сертифікатів про походження товару, митниця правомірно направила запит до Ярославської торгово-промислової палати з проханням підтвердити факт видачі наданих позивачем сертифікатів.

Відповідно до ст. 283 МК України товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Таким чином, преференційний режим відповідачем 1 не відновлювався та над міру сплачені кошти позивачу не повертались до одержання відповідних документів, що не суперечить діючому митному законодавству.

Крім того, судом встановлено, що на час розгляду справи у звязку з надходженням необхідних документів на підтвердження відомостей про сертифікати походження товару, позивачу був відновлений режим вільної торгівлі Східною митницею, а над міру сплачені кошти були повернуті.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин у справі суд вважає, що Східною митницею доведена правомірність та обґрунтованість вчинених нею дій у правовідносинах з ТОВ «Меркурій».

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 94, 160-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, про визнання дій протиправними.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 14 серпня 2009 року в присутності представника сторін.

Повний текст постанови виготовлений в повному обсязі 18 серпня 2009 року

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Головіна К.І.