Ухвала суду № 44799734, 04.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 876/1457/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю. представника відповідача Джоголика Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у адміністративній справі №809/2707/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Пресмаш» до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Пресмаш» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701 та рішення про застосування штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701. Визнано протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області про застосування штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701.Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Пресмаш» судовий збір в сумі 487,20 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Зокрема посилається на норми статей 168 та 176 Податкового кодексу України та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляд справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не прибув, хоч належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відкрите акціонерне товариство «Пресмаш», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 13643567, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 16.10.1998 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську та є платником податків, зборів, інших обов'язкових платежів, установлених законом, у тому числі, податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З 05 по 12 травня 2014 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складений акт від 19.05.2014 року №3043/09-15-17-01-02, яким встановлено порушення п. 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивач заборгував сплату до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 1050220,62 грн. та нарахована пеню за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 84264,77 грн.; пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI), в результаті чого підприємством протягом періоду, що перевірявся, не сплачено (сплачено не у повному обсязі) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 373531,02 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року за №0016881701, відповідно до якого ВАТ «Пресмаш» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1827704,48 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 1050220,62 грн. та штрафними фінансовими) санкціями - в сумі 777483,86 грн. Крім того, податковим органом прийнято рішення від 05.06.2014 року за №0017041701 про застосування до позивача штрафних санкцій за несплату, неповну (несвоєчасну) сплату суми єдиного внеску одночасно зі здійсненням сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в розмірі 52029,49 грн.

Вказані вище рішення податкового органу були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Однак, у задоволенні скарг податкові органи йому відмовили.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржені рішення винесені відповідачем без достатніх правових підстав.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 168.1 статті 168 Податкового кодексу України встановлений порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 цього ж Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2).

Відповідно до пункту 176.2 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що на підставі рішень судів розрахункові рахунки в банках, що обслуговують позивача, були арештовані Державною виконавчою службою Івано-Франківського міського управління юстиції, а заробітна плата працівникам ВАТ «Пресмаш» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2014 року виплачувалася за судовими наказами.

Вказана обставина свідчить про те, що об'єктивної можливості перерахувати до бюджету протягом періоду, що перевірявся, податок на доходи фізичних осіб в сумі 1050220,62 грн. ВАТ «Пресмаш» не мало, за винятком сум, перерахування яких підтверджується журналом реєстрації бухгалтерських проведень.

Що стосується застосування податковим органом збільшеної суми штрафу (50% та 75%) за повторність у несплаті (неперерахуванні) до бюджету платником податків податку на доходи фізичних осіб, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Застосування підвищених розмірів штрафів у разі повторного виявлення податкових правопорушень, як це передбачено пунктом 123.1 статті 123 Кодексу можливе не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Таким чином, повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу. Тобто, повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення - рішення від 05.06.2014 року за №0016881701.

Що стосується рішення від 05.06.2014 року за №0017041701 про застосування до позивача штрафних санкцій за несплату, неповну (несвоєчасну) сплату суми єдиного внеску одночасно зі здійсненням сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в розмірі 52029,49 грн., то суд зазначає наступне.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Позивач є платником єдиного внеску. База нарахування єдиного внеску визначена положеннями статті 7 вказаного Закону.

Частиною 1 статті 8 цього Закону встановлено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того,що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 цього Закону, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до частини 8 вказаної статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Перерахування єдиного соціального внеску до бюджету підтверджується дослідженим у судовому засіданні журналом реєстрації бухгалтерських проведень та довідкою позивача.

Крім того, розрахунки розміру штрафних (фінансових) санкцій і сплати єдиного соціального внеску суперечать фактичним даним щодо розміру заробітної плати, нарахованої та виплаченої позивачем, на яку підлягав нарахуванню єдиний соціальний внесок протягом періоду, що перевірявся податковим органом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржені податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701 та рішення цього ж податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у адміністративній справі №809/2707/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 09.06.2015р.