Ухвала суду № 44799715, 09.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року № 876/1846/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міськрайонного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

23.10.2014 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Першого відділу ДВС Тернопільского міськрайонного управління юстиції у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив протиправними дії та зобов'язати службових осіб відповідача виконати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03.07.2014 у справі № 607/8215/14-ц, а також зобов'язати державного виконавця при передачі автомобіля скласти акт про відсутність технічного паспорта і панелі магнітофона.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в рамках виконавчого провадження № 39370437 державним виконавцем оголошено розшук, накладено арешт та вилучено його транспортний засіб Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03.07.2014 скасовано постанову державного виконавця про розшук транспортного засобу, виключено його з акту опису та арешту майна та зобов'язано Перший відділ ДВС Тернопільского міськрайонного управління юстиції повернути вказаний автомобіль позивачу. Однак, незважаючи на наявність судового рішення відповідачем транспортний засіб не повернуто позивачу, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з позовом, який просить задовольнити.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.01.2015 позов задоволено частково. Зобов'язано Перший відділ ДВС Тернопільского міськрайонного управління юстиції у строк, встановлений ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», винести постанову про зняття арешту з автомобіля Mercedes-Benz, 1999 р.в., сірого кольору, № кузова НОМЕР_2, накладений згідно постанов державного виконавця Копанської Л.Р. від 24.12.2013 в межах виконавчого провадження № 39370437.

Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку у повному обсязі. Вказує на те, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та визнати неправомірною бездіяльність відповідача і зобов'язати його скласти акт про відсутність технічного паспорта на автомобіль і панелі магнітофона.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідачем не надано доказів зняття арешту з автомобіля, а у актах, складених ДАІ та державним виконавцем, не зазначена інформація про відсутність технічного паспорта на автомобіль та панелі магнітофона. Однак, вказане питання судом першої інстанції у оскарженій постанові не вирішено.

Враховуючи те, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки незважаючи на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03.07.2014 та в супереч ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем не надано доказів винесення постанови про зняття арешту з автомобіля позивача.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони зроблені без належного з'ясування того, чи цю справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 4 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 181 КАС України передбачені окремі особливості щодо провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Згідно із частиною 1 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органів державної виконавчої служби в порядку адміністративного судочинства можливе за умови, що законом не встановлено іншого порядку судового оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служи є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони виконавчого провадження.

Сторонами виконавчого провадження в розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» є стягувач та боржник.

Розділом VII ЦПК України визначено порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень прийнятих у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частинами 1-2 статті 384 цього Кодексу визначено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Як вбачається із матеріалів справи, у Першому відділі ДВС Тернопільського міськрайонного управління юстиції на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист виданий 14.07.2011 Тернопільським міськрайонним судом у цивільній справі № 2-986/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк» в особі Тернопільської філії заборгованості за кредитним договором в сумі 57740,54 грн та судових витрат в сумі 697,41 грн.

Позивачем, який є стороною вказаного виконавчого провадження (боржник), у розглядуваній справі оскаржуються бездіяльність державного виконавця Копанської Л.Р. та начальника Першого відділу ДВС Тернопільського міськрайонного управління юстиції щодо неповернення транспортного засобу, який оголошено у розшук, арештовано та вилучено у позивача в рамках вказаного виконавчого провадження щодо виконання судового рішення винесеного у порядку ЦПК України.

Судове рішення від 03.07.2014 по справі № 607/8215/14-ц, на яке позивач посилається як на підставу для задоволення розглядуваного позову, також винесено у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені вище правові норми, а також те, що позивачем, який є стороною виконавчого провадження та має статус боржника, оскаржується бездіяльність (дії) державного виконавця та начальника ВДВС, які вчинені під час виконання судового рішення прийнятого у порядку ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цей спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, тобто судом який постановив судове рішення та видав виконавчий документ.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвалу суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки судом першої інстанції під час вирішення цієї справи допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції у відповідності ч. 1 ст. 195 КАС України вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 січня 2015 року у справі № 607/17645/14а - скасувати і закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін