Ухвала суду № 44799375, 11.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2349/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.15р. у справі №826/2349/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс-М» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування вимоги та рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги від 27.01.15р. №327-23 на суму 13 290,62 грн.; визнання незаконними дій по нарахуванню пені у розмірі 33 454,62 грн. за невчасну сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного податковим органом в податковому повідомленні - рішенні №0006432201 від 14.05.14р. та визнання незаконними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 29.01.15р. №1527/10/26-54-23-01-24.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Транссервіс-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.13р., період з 01.01.11р. по 31.12.13р., за результатами якої складено акт від 07.05.2014 р. № 472/26-54-22-01/33100947.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Транссервіс-М»:

пп.7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 119 366 грн. за І квартал 2011 р.

п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у загальній сумі 40 253 грн. за грудень 2013 р.

На підставі акта перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 14.05.14р.:

№0006442201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 50 316 грн., в т.ч.: основний платіж - 40 253 грн., штрафні (фінансові) санкції - 10 063 грн.;

№0006432201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 119 367 грн., в т.ч.: основний платіж - 119 366 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

10.02.15р. ТОВ «Транссервіс-М» отримано податкову вимогу від 27.01.15р. № 327-23 ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС України у м. Києві на суму пені 13290,62 грн. нарахованої на податковий борг та рішення про опис майна у податкову заставу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутній податковий борг, з огляду на те, що ним були сплачені у добровільному порядку визначені податковим органом грошові зобов'язання у акті перевірки, до винесення податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Таким чином, право відповідача на винесення та направлення податкової вимоги безпосередньо пов'язане із виникнення у платника податку податкового боргу.

Між тим, в розумінні п.п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Так, відповідно до пп. 129.1.1.,129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)

Відповідно до п.п. 129.3.1. п. 129.3. Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем 07.05.14р. було повністю сплачено визначені контролюючим органом в акті перевірки грошові зобов'язання, як за основним зобов'язанням, так із за штрафними санкціями (з податку на прибуток у сумі 119 367 грн. та ПДВ у сумі 50 316 грн.), тобто до прийняття на підставі вказаного акта перевірки податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин нарахування пені, зокрема, за період після погашення грошових зобов'язань - протиправне.

У даному випадку, колегія суддів, констатуючи помилкове нарахування пені податковим органом за період після погашення грошових зобов'язань, не може визнати правомірною вимогу про нарахування пені в якійсь сумі за інший період зокрема, за період заниження, оскільки нарахування пені належить до компетенції податкового органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у цій частині.

Відповідно до п. 88.1., п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Отже, право податкової застави виникає виключно з дня виникнення податкового боргу, а тому, враховуючи факт відсутності податкового боргу, який податковим органом не спростований, колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення про опис майна у податкову заставу.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.15р. у справі №826/2349/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.15р. у справі №826/2349/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 11.06.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.