Ухвала суду № 44799201, 09.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 758/2969/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Декаленко В.С. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 02 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Шемберко О.П. про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Подільського районного суду м.Києва з позовом до Старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Шемберко О.П. (далі - Відповідач) про скасування постанови від 20.01.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постановлену у виконавчому провадженні №41196094 та зобов»язання вчинити дії, а саме - вжити заходи за наслідками яких із Державного реєстру майна будуть виключені дані про наявність заборгованості на відчуження рухомого майна Позивача.

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 02 квітня 2015 року адміністративний позов повернуто для подання до належного суду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, повертаючи адміністративний позов виходив з того, що справа не підсудна Подільському районному суду м.Києва як адміністративному суду, а відтак застосував при вирішенні питання положення п.6 ч.3 ст.108 КАС України.

Згідно п.5 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Відповідно ч.6 ст.181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої ст.18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Пунктом 6 частини 3 ст.108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Приписами ч.5 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, критерієм для визначення підвідомчості позовів про правомірність рішень, дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, які були ними вчинені під час виконання судового рішення, є предметна територіальна підсудність справ суду, який видав виконавчий документ, та статус Позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Положеннями пункту 2 Пленуму Вищого адміністративного суду України в Постанові від 13.12.2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» визначено, що відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Справи за позовами про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) належать до справ адміністративної юрисдикції незалежно від суб'єкта звернення до суду (частина п'ята статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

З оскаржуваної постанови суб»єкта владних повноважень вбачається, що постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.01.2015 року прийнято при примусовому виконанні вимоги УПФУ у Подільському районі м.Києва від 16.09.2013 року №Ф 2938 про стягнення з Позивача на користь стягувача боргу у розмірі 2 388,06 грн.

Разом з тим, в мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що з метою забезпечення повного, фактичного та своєчасного виконання рішення суду, вбачається за доцільне накласти арешт на майно боржника.

Суд першої інстанції на вказані протиріччя не звернув уваги, не усунув їх шляхом витребування додаткових доказів (копії постанови про відкриття виконавчого провадження тощо) та передчасно прийняв рішення про повернення адміністративного позову.

Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

За п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення адміністративного позову скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 02 квітня 2015 року скасувати, а справу направити до Подільського районного суду м.Києва для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 11 червня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.