Постанова № 44797787, 03.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2015 рокусправа № 0870/9571/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року

у справі № 0870/9571/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"

до Провідного інспектора Запорізької митниці ОСОБА_1 третя особа: Запорізька митниця Міндоходів

про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулось із адміністративним позовом до Провідного інспектора Запорізької митниці ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо не виконання встановлених ст. 59 МКУ обмежень, а саме: прийняття за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів вартості операції з товарами, які не є ідентичними за наступними ознаками: якість та репутація на ринку, виробник; прийняття за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів ввезених в іншій кількості товарів (різниця складає 100 відсотків) і на інших комерційних рівнях без коригування зазначених розбіжностей; за наявності більш як одна вартостей договорів ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використав найбільшу вартість; зобов'язати відповідача змінити винесене ним рішення № 112050000/2012/000571/2, використав для визначення митної вартості оцінюваних товарів найменшу з усіх ідентичних товарів вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду17 грудня 2012 року у задоволені адміністративного суду відмовлено в повному обсязі

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27 червня 2012року між позивачем та компанією-постачальником "SUN ZHEN YOU" (Китай) було укладено Контракт № 12087/IM, предметом якого була поставка позивачу метабісульфіту натрію (далі - Товар).

На виконання умов контракту, на адресу позивача у липні 2012 року було направлено товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 03.07.2012 року №Y12SMBS14.

З метою митного оформлення товару, передбаченого рахунком-фактурою, позивачем була заповнена та подана до відповідача митна декларація від 27.08.2012 року № 112050000/2012/019045, в якій Товар задекларований у митний режим "імпорт", в кількості 25000кг за ціною 0,328 дол. США/кг.Визначення митної вартості товару позивач здійснив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Разом з митною декларацією позивач надав митному органу Контракт № 12087/IM від 27червня 2012 року з додатком №1, рахунок-фактуру (інвойс) від 03.07.2012 року, сертифікат походження G121302003960001, сертифікат аналізу б/н від 02.07.2012 року, фін.довідка 1002/27-12 від 20.08.2012 року, коносамент ТSN089611, комерційна пропозиція б/н від 26.06.2012 року, прас виробника б/н від 25.06.2012 року, екологічна декларація 56962 від 21.08.2012 року, замовлення 1206161 від 26.06.2012 року, опис від виробника вх. № 1001/27-12 від 20.08.2012 року, пл. доручення в іноземній валюті 03 від 02.07.2012 року.

Окрім цього, позивачем було надано відповідачу наступні документи: накладна видаткова ф.24-1, квитанція ДПІ 113001244220/00032256 від 23.07.2012, калькуляцію виробника б/н від 03.07.2012, цінову інформацію з мережі Інтернет від 28.08.2012.

Під час аналізу документів, поданих для митного оформлення за митною декларацією від 27.08.2012 року № 112050000/2012/019045 відповідачем встановлено, що відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, документи, подані до митного оформлення, не дають можливості пересвідчитись у правильності визначення митної вартості товару, тому що не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості Товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (витрати на страхування товарів), у зв'язку із чим, необхідне подання додаткових документів у відповідності до ч. 3ст. 53 Митного Кодексу України: виписку з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформаціями біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв'язку з цим митним органом 30 серпня 2012 року прийнято рішення №112050000/2012/000571/2 про коригування митної вартості товару, внаслідок цього митну вартість товару було збільшено з 8 200,00 дол.США до 12 500,00 дол.США. Згідно з цим рішенням, метод 1 визначення вартості товару не застосовано у зв'язку з неподанням митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог п. 2, 8, 9 ст. 52 Митного Кодексу України та п. 2, 3 ст. 53 Митного Кодексу України. Консультацію проведено. метод 2 не застосовано через відсутність інформації в декларанта митного органу , щодо оформлення ідентичних та подібних товарів; метод 4-5 не застосовано через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Застосовано метод 6 - резервний.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого не погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наданими до митного оформлення документами не підтверджується визначена позивачем митна вартість товарів, у зв'язку з чим дії відповідача по коригуванню митної вартості за резервним методом є правомірними, крім того з пояснень представника третьої особи вбачається, що була допущена помилка щодо зазначення методу коригування митної вартості, а також відповідач правомірно скористався ціновою базою ЄАІС ДМСУ та взяв за основу відомості Черкаської митниці.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо правомірності спірних дій митного органу, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Як встановлено під час перегляду справи, з рішення митниці про визначення митної вартості товару за другорядним методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі документів поданих ТОВ "Технохімреагент".

В рішенні не вказано, якою саме ціновою інформацією та за який період керувалася Запорізька митниця при визначенні митної вартості товару.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи належним чином ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги необґрунтованість висновків митного органу щодо неналежності наданих позивачем документів, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості товарів від 30 серпня 2012 року №112050000/2012/000571/2 Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України прийняті з порушенням вимог ст. ст. 57-60 Митного кодексу України.

В той же час, вимога щодо зобов'язання Запорізької митниці Міндоходів вчинити дії з митного оформлення товару за заявленою ТОВ "Технохімреагент" митною вартістю не відповідає вимогам закону, оскільки вказане є втручанням у виключні дискреційні повноваження митного органу щодо здійснення митного контролю, чого суд не має права вчиняти.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої невірно застосував норми матеріального права до їх вирішення.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, оскільки позивачем не ставиться питання про скасування рішення про коригування митної вартості № 112050000/2012/00571/2 від 30.08.2012 року, за для повного захисту прав та інтересів позивача суд виходить за межі позовних вимог, та зазначає, що рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції помилково припустився порушень вимог норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв'язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Таким чином апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст.195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" -задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по справі № 0870/9571/12 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"-задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Запорізької митниці, щодо винесення рішення про коригування митної вартості № 112050000/2012/00571/2 від 30.08.2012 року

Скасувати рішення про коригування митної вартості № 112050000/2012/00571/2 від 30.08.2012 року.

В решті позовних вимог-відмовити.

Постанова набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 05.06.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва