Постанова № 44787782, 04.06.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 червня 2015 р. Справа № 802/1377/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.

представників позивача: Короленко В.А., Сажнєва О.Ю.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Тульчинського районного центру зайнятості

до: ОСОБА_3

про: стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Тульчинський районний центр зайнятості (далі - Тульчинський РЦЗ, позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, відповідач) про стягнення суми матеріального забезпечення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено виплату відповідної допомоги. Однак, як зазначає позивач, внаслідок проведеної перевірки встановлено, що відповідач в період отримання такої допомоги отримував дохід надаючи послуги за субагентським договором від 28.11.2011 року, в результаті чого Тульчинський РЦЗ наказом № 14 від 09.04.2015 року прийняв рішення про стягнення зайво виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 7996,45 грн. Однак, приписи зазначеного наказу відповідачем у добровільному порядку не виконані, тому позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення безпідставно отриманої суми матеріального забезпечення.

Представники позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч. 4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_3 був зареєстрований в Тульчинському районному центрі зайнятості, як такий, що шукає роботу. 23.01.2013 року особі на підставі заяви та поданих документів, було надано статус безробітного з призначенням виплати допомоги по безробіттю. Знятий з обліку у зв'язку, із працевлаштуванням 15.05.2013 року.

В подальшому, 12.12.2013 року відповідач повторно звернувся до Тульчинського районного центру зайнятості з метою пошуку роботи. Йому надано статус безробітного з призначенням виплати допомоги по безробіттю. Знятий з обліку у зв'язку із працевлаштуванням 09.04.2014 року.

02.02.2015 року ОСОБА_3 знову набув статусу безробітного з призначенням виплати допомоги по безробіттю відповідно до поданої заяви, та знятий з обліку у зв'язку з працевлаштуванням 08.04.2015 року.

За час перебування на обліку як безробітний відповідач отримав допомогу по безробіттю у сумі 7996,45 грн., з яких 3216,28 грн. за період з 23.02.2013 року по 15.05.2013 року, 3483,67 грн. за період з 12.12.2013 pоку по 09.04.2014 року та 1296,50 грн. за період з 02.02.2015 року по 08.04.2015 року.

За результатами обміну даних між Тульчинським районним центром зайнятості та органами Державної фіскальної служби було виявлено факт трудових відносин між ОСОБА_3 та ТОВ «ОВБ Алфінанц Україна» на підставі субагентського договору.

З метою перевірки отриманих відомостей позивач на адресу ТОВ «ОВБ Алфінанц Україна» зробив запит від 11.02.2015 року за № 05-16/225.

25.02.2015 на адресу Тульчинського РЦЗ надійшла відповідь від ТОВ «ОВБ Алфінанц Україна» у якій було підтверджено факт укладення з відповідачем субагентського договору від 28.11.2011 року, відповідно до п. 2.1 якого, страховий агент доручає, а страховий субагент зобов'язується за винагороду виконувати на умовах цього договору від імені та за рахунок страхового агента юридичні, організаційні та інші дії, що спрямовані на сприяння партнерським компаніям в укладенні договорів страхування із клієнтами. Також із змісту листа вбачається що на підставі вказаного договору у II кварталі 2013 року відповідачу була нарахована комісія за актом виконаних робіт від 11.04.2013 року у розмірі 282,52 грн.

За результатами проведеної перевірки Тульчинський РЦЗ склав акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 27 від 09.04.2015 року.

Наказом № 14 від 09.04.2015 року директор Тульчинського РЦЗ прийняв рішення про вжиття заходів щодо повернення ОСОБА_4 зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 7996,45 грн. Із вказаним наказом ОСОБА_3 ознайомився 09.04.2015 року, про що засвідчив власним підписом, однак отримані безпідставно грошові кошти добровільно не повернув.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються законами України від 05.07.2012 №5067-VI "Про зайнятість населення" (далі - Закон №5067-VI) та від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"(далі - Закон №1533-III).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Крім того відповідно до ст. 43 вищезгаданого Закону, статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з п.п.1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307 (далі - Порядок), виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Таким чином, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладання ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд України у своїй постанові від 17.02.2015 року, у якій зазначає, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому не повідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про не виконання нею свої обов'язків та відповідно до ст. 36 Закону №1533-III є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_4 під час реєстрації у службі зайнятості було власноруч підписані заяви від 23.01.2013 року, 12.12.2013 року та 02.02.2015 року про надання статусу безробітного, в яких зазначено, що на час звернення до служби зайнятості він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону №1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону №1533-III, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виявлення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку, визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 N 60/62 , у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Як уже зазначалося судом вище, наказ директора Тульчинського РЦЗ від 09.04.2015р. № 14 про вжиття заходів щодо стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 7996,45 грн., отриманих як допомога по безробіттю, відповідачем проігнорований. Розмір визначеної у цьому наказі суми безпідставно отриманих коштів додатково підтверджується довідками Тульчинського РЦЗ вих. №652 від 13.05.2015 року про отриману ОСОБА_4 допомогу по безробіттю та існуючою заборгованістю, яка станом на 13.05.2015р. становить 7996,45 грн.

На час розгляду справи в суді доказів добровільного повернення вказаної суми отриманої допомоги по безробіттю відповідачем не надано.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III, спори, які виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 у період за який отримував допомогу по безробіттю перебував у трудових відносинах з ТОВ "ОВБ Алфінанц Україна", тобто належав до категорії зайнятого населення, та при зверненні до Тульчинського РЦЗ у заявах про надання статусу безробітного подав неправдиві відомості про відсутність постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно - правового характеру, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю в розмірі 7996 грн. 45 коп., суд вважає позов про повернення відповідачем Центру зайнятості незаконно отриманої допомоги по безробіттю підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до положень ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ід.номер НОМЕР_1, Вінницька обл., Тростянецький район, с. Капустяни, вул. Пушкіна, 120) на користь Тульчинського районного центру зайнятості (р/р №37174100200022 в ГУДКСУ у Вінницькій області, ЄДРПОУ 20088066, МФО 802015, призначення платежу: повернення допомоги по безробіттю від ОСОБА_3 ід.номер НОМЕР_1) безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7996 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 45 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович