Постанова № 4478727, 15.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2997/09/0570

час прийняття постанови: 12.55 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Асмановій Е.Е.

за участю:

представників позивача Гутеньовій С.В., Величка А.О.

представника відповідача 1 Гончарова М.Л.

представника відповідача 2 не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Донбаснерудпром» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів щодо неповернення суми бюджетного відшкодування ТОВ «НВП Донбаснерудпром» та зобов’язання відповідачів вчинити дії, необхідні для перерахування коштів бюджетного відшкодування ТОВ «НВП Донбаснерудпром» та перерахувати 269 125 грн. на поточний банківський рахунок ТОВ «НВП Донбаснерудпром»,

           ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Донбаснерудпром» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі, Відділення державного казначейства у Волноваському районі про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів щодо неповернення суми бюджетного відшкодування ТОВ «НВП Донбаснерудпром» та зобов’язання відповідачів вчинити дії, необхідні для перерахування коштів бюджетного відшкодування ТОВ «НВП Донбаснерудпром» та перерахувати 291323 грн. на поточний банківський рахунок ТОВ «НВП Донбаснерудпром».

Ухвалою суду від 27 квітня 2009 року первинного відповідача 2 – Відділення державного казначейства України у Волноваському районі, замінено належним відповідачем 2 – Головним управлінням Державного казначейства України у Донецькій області.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми підпунктів 7.7.4 – 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими встановлений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України. У липні, серпні та вересні 2008 року у підприємства виникло право на одержання бюджетного відшкодування згідно зазначених норм закону.

Тому просить суд зобов’язати відповідачів вчинити дії, необхідні для перерахування коштів бюджетного відшкодування та перерахувати 291323 грн.

Крім того, позивачем під час розгляду справи було надано суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд збільшити суму позову з 291323 грн. до 438290 грн. у зв’язку з тим, що товариство отримало кошти бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 22198 грн. за вересень у 2008 року та 38195 грн. за жовтень у 2009 році. Проте, за листопад, за грудень 2008 року та січень 2009 року у позивача виникло право на відшкодування 53213 грн., 84298 грн. та 31654 грн. відповідно. Ці кошти не були перераховані позивачу.

Також, позивачем була надана друга заява про зміну позовних вимоги, відповідно до якої позивач просить суд зменшити суму позову та стягнути з державного бюджету на користь товариства 300779 грн.

Також, позивачем була надана ще одна заява про зміну позовних вимоги, відповідно до якої позивач просить суд зменшити суму позову та стягнути з державного бюджету на користь позивача 269 125 грн.

Відповідач 1 – Державна податкова інспекція у Волноваському районі, надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що податковим органом були проведені документальні невиїзні перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування та складені Довідки від 17.09.2008 року, від 17.10.2008 року та від 14.11.2008 року згідно яких, заявлені суми бюджетного відшкодування підтверджені.

Згідно висновків ВДК у Волноваському районі сума бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2008 року у розмірі 22198 грн. відшкодована позивачу 24.12.2008 року. Таким чином, позовні вимоги стосовно бюджетного відшкодування за вересень 2008 року у розмірі 22198 грн. є безпідставними.

Що стосується сум бюджетного відшкодування за липень та серпень 2008 року, то ДПІ вважає, що всі передбачені законом заходи відповідачем проведені, а права та законні інтереси позивача не порушені оскільки висновки були неодноразово сформовані та направлені до УДК.

Тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяву про визнання позову або заперечення проти нього суду не надав.

З урахуванням положень ст. 128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача 2 та на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та представника відповідача 1, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Донбаснерудпром» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30942459, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За даними податкової декларації позивача за липень 2008 року, яка була надана до податкового органу 18 серпня 2008 року (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 133266.00 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 133266.00 грн.

За даними податкової декларації позивача за серпень 2008 року, яка була надана до податкового органу 18 вересня 2008 року (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 135859.00 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 135859.00 грн.

За даними податкової декларації позивача за листопад 2008 року, яка була надана до податкового органу 18 грудня 2008 року (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 53213.00 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 53213.00 грн.

За даними податкової декларації позивача за грудень 2008 року, яка була надана до податкового органу 19 січня 2009 року (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 84298.00 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 84298.00 грн.

За даними податкової декларації позивача за січень 2009 року, яка була надана до податкового органу 18 лютого 2009 року (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 31654.00 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 31654.00 грн.

Суд зазначає, що позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, листопад, грудень 2008 року та за січень 2009 року та заяви про повернення повної суми бюджетного відшкодування, які відображається у податковій декларації, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем були здійснені невиїзні документальні перевірки з питань достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за липень, серпень, листопад, грудень 2008 року та за січень 2009 року, наслідки яких викладені у відповідних довідках від 17 вересня 2008 року № 3209/15/30942459, від 17 жовтня 2008 року № 3793/15/30942459, від 16 січня 2009 року № 370/15/30942459, від 17 лютого 2009 року № 1280/15/30942459 та від 16 березня 2009 року № 1571/1520/30942459. Відповідачем не встановлені порушення правильності визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету у загальному розмірі 269125.00 за липень, серпень, листопад, грудень 2008 року та за січень 2009 року з урахуванням часткових перерахувань коштів бюджетного відшкодування.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з пояснень представників сторін, відповідач 1 надав висновок, за яким орган казначейства здійснив перерахування на рахунок позивача у банку суму в розмірі 22198.00 грн. за вересень 2008 року.

Також, відповідачем 1 надавались до органу Державного казначейства висновки щодо відшкодування ПДВ за інші періоди, але вони були повернуті на адресу податкового органу без виконання.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов’язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку на відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Згідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Суд зазначає, що від’ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов’язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України “Про податок на додану вартість” виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Першим відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо відсутності факту надмірної сплати позивачем сум податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Донбаснерудпром» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів щодо неповернення суми бюджетного відшкодування ТОВ «НВП Донбаснерудпром» та зобов’язання відповідачів вчинити дії, необхідні для перерахування коштів бюджетного відшкодування ТОВ «НВП Донбаснерудпром» та перерахувати 269 125 грн. на поточний банківський рахунок ТОВ «НВП Донбаснерудпром» - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області щодо неповернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 269125.00 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП Донбаснерудпром».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Донбаснерудпром» шляхом перерахування на р/р 26002146598001 ВАТ АКБ «Капітал», МФО 334828, ЄДРПОУ 30942459, залишок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за липень, серпень, листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року в розмірі 269125 (двісті шістдесят дев’ять тисяч сто двадцять п’ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Донбаснерудпром» шляхом перерахування на р/р 26002146598001 ВАТ АКБ «Капітал», МФО 334828, ЄДРПОУ 30942459, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703.40 гривень.

У решті позовних вимог – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 15 травня 2009 року в присутності представників позивача та представника відповідача 1. Постанова виготовлена в повному обсязі 20 травня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.