Постанова № 4478665, 18.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.09Справа №2а-2266/09/8/0170 (12:56 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Епіцентр"

до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Петрушин Сергій Геннадійович, довіреність № 3/14 від 14.10.08р.;

від відповідача: Радін Артем Олександрович, довіреність № 13 від 27.02.09р.; Куц Ірина Михайлівна, довіреність № б/н від 18.08.09р.

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000932301/0 від 18.07.08р. та № 0000932301/1 від 18.08.08 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, застосування до нього відповідачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним тому, що позивачем не було допущено порушення податкового законодавства. Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними з огляду на наступне.

У ході комплексної документальної перевірки виконання позивачем вимог податкового законодавства, що проводилася ДПІ у м. Феодосії АР Кримв період з 02.07.07р. по 13.07.07р., позивач надав відповідачу весь необхідний та достатній обсяг первинних документів, що свідчать про здійснення позивачем правочину, укладеного з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК». Відповідно до акту комплексної документальної перевірки №1986/23-1/23432481 від 18.07.07р. ніяких порушень податкового законодавства, внаслідок відсутності документів, зобовязання щодо ведення та зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, у позивача виявлено не було. Вказаний висновок зроблений відповідачем в тому числі і у відношенні правочину, який здійснений позивачем у грудні 2006р. з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК».

17.06.09р. до суду надійшло уточнення до позовної заяви, де позивач, не змінюючи предмет позову, наполягає на задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

1. Документи, що підтверджують правочин позивача, укладений з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» (надалі за текстом Товариства), відповідач досліджував в 2007 році і на їх підставі зробив запит в податковий орган за місцезнаходженням Товариства. Порушення ст. 5 Закону № 283/97-ВР, за підсумками такого дослідження, відповідачем встановлено не було, що підтверджується положеннями: Акту-1 (п.п. (рядок 10) 2.10, 2.13, 2.15.10, 3.1.2.1, 3.1.4, (строка2) Додаток №2); Акту-2(п. 3.1).

2. Згідно ст. 11-1 (ч. 6, п. 5) Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509) відповідач зобов'язаний був провести позапланову виїзну перевірку діяльності Товариства. Саме з цією метою відповідач 04.07.2007 року звернувся до ДПІ в м. Дніпродзержинську. Проте перевірка діяльності Товариства так і не була проведена. Відповідач обмежився лише бездоказовим посиланням на відповідь особи, чия діяльність повинна була бути об'єктивно перевірена. Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства став наслідком того, що відповідач всупереч вимогам ст. 11-1 (ч. 6, п. 5) Закону № 509 позапланову виїзну перевірку діяльності Товариства не провів.

3. Позивач вважає, що підсумки перевірки податкової міліції, якщо така проводилася, повинні були бути оформлені або актом, або довідкою, але ніяк не листом. Отже, порушуючи ст. 11-1 (ч. 6, п. 5) Закону № 509 перевірку діяльності Товариства жоден з уповноважених на те це органів не провів.

4. Правочин між позивачем і Товариством полягав в здійсненні двох операцій на загальну суму 41608 грн. - в квітні і грудні 2006 року, відповідно на 17208 грн. і 24400 грн. Як вбачається з Акту-1 (п. 2.15.10), відповідачеві було відомо про обидві вищенаведені операції, але свій запит в податковий орган Дніпродзержинська він склав лише відносно останньої частини цієї операції, здійсненої в грудні 2006 року. Позивач вважає, що неповнота відомостей, викладених в запиті відповідача, могла стати причиною тієї негативної відповіді, на яку посилається відповідач на підтвердження правоти своїх висновків.

5. Позивач вважає, що позапланова виїзна перевірка діяльності позивача була здійснена відповідачем без яких-небудь на те підстав, тобто всупереч вимогам ст. 11-1 Закону № 509 з наступних підстав:

- по-перше, від позивача відповідач вже мав відомості про його стосунки з Товариством (саме ці відомості стали підставою для запиту відносно Товариства). Отже, отримавши від Товариства негативну відповідь, у відповідача не з'явилися відомості, які йому необхідно було знов перевіряти у позивача;

- по-друге, оскільки наявність правових відносин з позивачем Товариство заперечувало, воно не могло бути особою, від якої відповідач міг отримати відомості, що підлягають перевірці.

У судове засідання, що відбулося 22.06.09р., відповідач надав заперечення на позов, у яких повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Відповідач вважає, що ним правомірно було донараховано позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податок на прибуток підприємств у розмірі 5083,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% від суми податку, що склали 2541,50грн. тому, що позивачем не було надано відповідачу документів, що підтверджують валові витрати позивача, обовязок ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку та покладено на позивача. Крім того, позивач не скористався своїм правом на здійснення заходів щодо відновлення документів, які нібито були втрачені позивачем та підтверджують валові витрати позивача на донараховану суму податку на прибуток.

У судовому засіданні, що відбулося 18.08.09р., позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідач заперечував проти позову за мотивами, викладеними у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ в м. Феодосії АР Кримбуло проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватним підприємством "Епіцентр" ( ПП "Епіцентр") за період з 01.10.2004 р. по 31.03.2007 р.

За результатами перевірки складений акт №1986/23-1/23432481 від 18.07.2007 р. (а.с.5-7, 77-84,107).

По результатам наведеної перевірки ДПІ в м. Феодосії АР Крим були встановлені взаємовідносини між ПП "Епіцентр" та ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» та наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» на суму 41608,00грн. (п.п. 2.15.10 акту перевірки №1986/23-1/23432481 від 18.07.2007р., а.с. 7). Конкретні взаємовідносини з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» в ході планової перевірки не встановлювались, оскільки виникла потреба направити запити про проведення зустрічних перевірок, в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК».

Суд вважає за необхідне зазначити, що у судовому засіданні, що відбулося 18.08.09р., представник відповідача заявив, що в ході планової перевірки ПП «Епіцентр» перевіряючий бачив податкову накладну №НН000607 від 28.12.06р., що видана позивачу ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», однак суд зауважує учасників процесу, що ніде в акті планової перевірки не міститься посилання на цю податкову накладну та взагалі не зазначено про те, що перевірялися документи по взаємовідносинах з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК».

Судом встановлено, що в ході вищенаведеної планової виїзної перевірки ДПІ в м. Феодосії був направлений запит (вих. №1187/7/23-1 від 04.07.07р. (а.с.87)) про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», для підтвердження взаємовідносин між ПП "Епіцентр" та ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», який був відображений у реєстрі направлених запитів та наданий у додатку №3 до першого примірнику акту перевірки (а.с.85). В запиті з метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету вказана податкова накладна №НН 000607 від 28.12.06р., що була отримана від ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» у звязку із придбанням ТМЦ (розверток) на суму 24400грн., у т.ч. ПДВ 4066,67грн.

Судом встановлено, що у п. 2.13 розділу 2 акту перевірки №1986/23-1/23432481 від 18.07.2007 р. зазначено, що в ході планової виїзної перевірки ДПІ в м. Феодосії були направлені запити про проведення зустрічних перевірок, при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства, яке перевіряється, керівником податкового органу вживаються заходи щодо проведення позапланової документальної перевірки відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» (а.с.107).

Судом встановлено, що після проведення планової перевірки ДПІ в м. Феодосії АР Крим від ДПІ у м. Дніпродзержинську був отриманий лист (вх. № 489/7 від 25.10.07р. (а.с.86), в якому повідомлено, що у вказаному в запиті періоді ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» не мало взаємовідносин з ПП "Епіцентр". ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» повідомило ДПІ у м. Дніпродзержинську листом від 18.10.09р. №1810, що ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» не має можливості надати потрібні документи у звязку з тим, що з ПП "Епіцентр" у період з 01.10.04р. по 31.03.07р. не мало взаємовідносин (а.с.104).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на адресу позивача був направлений лист від 09.02.08р. №854/10/23-1 з метою отримання завірених копій документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», та попереджено ПП "Епіцентр" про те, що у разі не надання документів протягом 10 робочих днів на підприємстві буде проведена позапланова виїзна перевірка (а.с.88).

Листом від 20.02.08р. №1/26 ПП "Епіцентр" було повідомлено ДПІ в м. Феодосії АР Крим про неможливість надання документів у звязку з їх порчею та знищенням (а.с.89).

Судом встановлено, що листом від 09.04.08р. вих. № 2939/10/23-1 ДПІ в м. Феодосії АР Крим було запропоновано позивачу вжити заходи щодо відновлення втрачених документів (а.с.75).

Але позивач листом від 17.04.08р. №17/1 повідомив відповідача про неможливість відновлення документів у звязку із затоплення архіву (а.с.76).

10.07.08р. працівниками ДПІ в м. Феодосії АР Кримбуло проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Приватним підприємством "Епіцентр" за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р.

За результатами перевірки складений акт №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 р. (а.с.8-15).

У п. 3.1 вищенаведеного акту зазначено, що ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» не підтверджує постачання товару на адресу ПП "Епіцентр" у грудні 2006р. на суму 24400грн., у тому числі ПДВ 4066,67грн., а також нарахування податкових зобовязань у сумі 4066,67грн. та видачу податкової накладної №НН000607 від 28.12.06р. (а.с13).

Вищенаведеною перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2006р. на 5083грн. (а.с.14) та п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у грудні за 2006р. на 4067грн. (а.с.15).

Судом встановлено, що до наведеного акту перевірки позивачем були надіслані відповідачу заперечення (вх.№6089/10 від 15.07.08р.).

Відповіддю на заперечення (№6788/10/23-1 від 17.07.08р.) позивачу повідомлено, що не підтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами (а.с.16).

За результатами проведеної позапланової перевірки на підставі акту перевірки №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 р. ДПІ у м. Феодосія АРК було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 18.07.08р. (а.с.17).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 18.07.08р. позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 7624,50грн., з яких 5083 грн. донараховано податку на прибуток підприємств, 2541,50грн. штрафні санкції за порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нарахований відповідно до п.п.17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с.17).

Не погодившись з актом перевірки №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 р. та податковим повідомленням-рішенням № 0000932301/0 від 18.07.08р. позивачем до ДПІ у м. Феодосія АРК було подану первинну скаргу.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м. Феодосія АРК було прийняте рішення від 13.08.08р. №7957/10/25-010, яким податкове повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 18.07.08р. залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.18-21).

За результатами розгляду первинної скарги на підставі акту №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 р. ДПІ у м. Феодосія АРК було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000932301/1 від 18.08.08р.

Не погодившись з результатами розгляду первинної скарги та податковим повідомленням-рішенням № 0000932301/1 від 18.08.08р. позивачем до ДПА в АРК було подану скаргу, яка рішенням від 29.10.08р. №2727/10/25-023 була залишена без розгляду, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.24-29).

Судом також встановлено, що рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 10.01.09р. №86/6/25-0115, повторна скарга була залишена без розгляду, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.31-33).

Відповідно до абз. 4 п.п.5.2.2 п.5.2.ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Крім того, в процесі розгляду справи суду стало відомо, що вже після звернення позивача з позовом до суду ДПІ у м. Феодосія АРК був вдруге направлений запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у м. Дніпродзержинську (15.04.09р. №840/7/23-1 (а.с.105)).

Листом ДПІ у м. Дніпродзержинську про надання інформації від 29.04.09р. №12324/7/23-409 ДПІ у м. Феодосія АРК було повідомлено, що провести зустрічну перевірку, щодо підтвердження відомостей від контрагента ПП "Епіцентр" не має можливості, тому що на запит ДПІ у м. Феодосія, отриманий вперше від 04.07.07р. №1187/7/23-1; ВМП у м.Дніпродзержинську (вих. №5817/7/26/90 від 22.10.07р. вик. Снєжко) вже була надана відповідь, у якій зазначалося, що по вказаному в запиті періоді (12.2006) ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» не мало взаємовідносин з ПП "Епіцентр" (а.с.103).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 1.1 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів (обовязкових платежів) зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність та забезпечувати її зберігання в строки, що встановлені законами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків та зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за результатами документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються в розмірах, що передбачені законодавчими актами, що діють на день закінчення таких перевірок та ревізій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначають порядок поновлення втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до абз. 4,5,6 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п.п. п. 5.2.6 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ від 04.12.1990 р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, що наведені у цій статті.

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає неспроможним посилання позивача на те, що відповідачем у порушення норм ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», що стало підставою для необґрунтованого донарахування позивачу податку на прибуток підприємств в розмірі 5083 грн. та нарахування штрафних санкцій за порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в розмірі 2541,50грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи обставини справи, приймаючи до уваги, що відповідачем вчинені всі необхідні дії для зясування обставин справи, а саме: відповідач двічі надсилав запити щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», враховуючи відповідь ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» про відсутність взаємовідношень з ПП «Епіцентр», суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК».

Крім того суд зауважує учасників процесу про те, що якщо припустити, що в ході проведення позапланової зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК» (якщо така була б проведена), у цього Товариства були б в наявності підтвердні документи про взаємовідносини з ПП «Епіцентр», це не звільняє позивача від відповідальності за втрату первинних документів, обовязок ведення та зберігання яких покладений законодавством саме на позивача та не позбавляє позивача права на відновлення втрачених документів, а також не є підставою для визнання недійсними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд погоджується з посиланням відповідача на пп. 5.3.9, 5.2.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як на норму закону, що регулює порядок дій у разі втрати, знищення або псування первинних документів, відповідно до якої, на думку відповідача, і повинен був діяти позивач у разі втрати первинних документів, суд вважає за необхідне зауважити, що цей закон є спеціальним законом, тому норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які визначають порядок поновлення втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку з податку на прибуток підприємств повинні бути застосовані у спірних правовідносинах.

В той же час судом в процесі судового розгляду справи зясовувалось питання про вжиття позивачем заходів на поновлення втрачених документів і представник позивача повідомив суду, що відновити документи не видається можливим через негативне ставлення контрагента - ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», який відмовляється надати позивачу втрачені документи, але жодним нормативно-правовим актом не передбачено обовязку органів державної податкової служби при відсутності первинних документів відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені первинними документами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача повноважень вважати витрати позивача, не підтверджені первинними документами, валовими витратами.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 р., із правомірним посиланням на норми діючого законодавства, а слід позивачу правомірно донараховано податку на прибуток підприємств в розмірі 5083 грн.

При таких обставинах, суд вважає, що відповідач діяв неупереджено, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, справедливо.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в розмірі 2541,50грн. стало донарахування ДПІ у м. Феодосії АР Крим податку на прибуток підприємств в розмірі 5083 грн.

Враховуючи те, що суд вважає обґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведеної суми податкового зобовязання, нарахування штрафних санкцій є правомірним, а слід і спірні податкові повідомлення рішення повністю відповідають нормам чинного законодавства.

При таких обставинах суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У звязку зі складністю справи судом 18.08.2009 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 25.08.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.