Рішення № 44781126, 08.06.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5871/14-ц

Провадження № 2/210/444/15

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"08" червня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді: Літвіненко Н.А.

при секретарі: Рябченко І.В.

з участю предст. відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 жовтня 2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.191 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строків давності. Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1212,29 дол.США, що станом на 11.09.2014 року за офіційним курсом НБУ складає 15 731,40 грн. залишено без розгляду та роз'яснено, що із зазначеним позовом Позивач має право звернутися в суду в цивільно-процесуальному порядку.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства, що регулює закриття кримінальних справ» від 01.02.2004 року звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є проявом загальної тенденції розвитку кримінального законодавства у напрямі пом'якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, надані державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою.

Відповідно до ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідально умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину незалежно від того, закінчено воно чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує або настання певної події (напр. закінчення строків давності).

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час попереднього розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні, а також, що умови і підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінал відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Враховуючи вимоги вказаної вище Постанови Пленуму, Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області встановив обставини злочину, постановивши ухвалу від 09.10.2014 / по справі №213/5139/13-к, а саме:

СВ Інгулецького РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області розслідувалось криміна провадження №42013040740000024 за фактом розкрадання коштів з депозитного рахунку ОСОБА_4, відкритого в АТ «УкрСиббанк», у сумі 1 450,00 дол.США.

З обвинувального висновку вбачалось, що ОСОБА_3, перебуваючи на робочому місці в приміщенні відділення №735 АКіБ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Панаса Мирного, 6} діючи умисно, з метою розтрати чужого майна, яке було їй ввірене, діючи в інтересах третіх осіб, присутності власника розрахункового рахунку, що проводить фінансову операцію, видала невстановленій слідством особі грошові кошти з депозитного рахунку НОМЕР_1 суму в розмірі 1040 дол.США.

Видача проводилась за заявами на видачу готівки №61 від 26.06.2009 року на суму 300 дол.США №149 від 30.06.2009 року на суму 740,00 дол.США.

Таким чином, провідний спеціаліст з операційно-касового обслуговування ОСОБА_3 здійснила видаткові операції за вкладним (депозитним) рахунком фізичної особи без присутності та ідентифікації клієнта, грубо порушуючи свої посадові обов'язки та вимоги чинного законодавства, зокрема, Інструкції порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній і іноземній валютах, затверджу Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, Інструкції про вед касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою Правління Національного банку У країн: 01 червня 2011 року №174 щодо обов'язку перевірити належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі; л отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вим законодавства України; наявність підпису отримувача, присвоїла та розтратила чуже майно, яке їй ввірено, на суму 1040 дол.США.

23 квітня 2012 року згідно меморіального валютного ордеру №2 від 23 квітня 2012 року «УкрСиббанк» відшкодовано ОСОБА_4 1450,00 дол.США, що станом на 23 квітня 2012 року за курсом Національного банку України склала 11 579,27 грн. 23 квітня 2012 року згідно меморіального валют ордеру №1 АТ «УкрСиббанк» відшкодовано ОСОБА_4 240,00 дол.США, що станом на 23 квітня 2012 року за курсом НБУ склала 1918,00 грн., як донарахування процентів згідно умов депозитного договору.

Тобто, АТ «УкрСиббанк» відшкодував ОСОБА_4 за рахунок своїх коштів 1 690,18 дол.США.

Загальна сума спричиненої Позивачу Відповідачем шкоди складає 1212,29 (одна тисяча і дванадцять доларів США 29 центів) доларів США, що станом на 28.10.2014 року відповідно до офіціг курсу гривні щодо долару США, встановленого НБУ, склала 15 700,30 грн.,

Офіційний курс станом на 28.10.2014 року встановлено в розмірі 100 доларів США = 1295,0945 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» матеріальну шкоду, заподіяну злочином, у розмірі 1212,29 (одна тисяча двісті дванадцять доларів США 29 центів) доларів США, що станом на 28.10.2014 року відповідно до офіційного курсу гривні щодо долару США, встановленого НБУ, склала 15 700,30 (п'ятнадцять тисяч сімсот гривень 30 коп.) грн.

Позивач в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, суду пояснив, що у суду є всі підстави для застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а спеціальної позовної давності, - один рік.

Відповідно до ухвали Інгулецького районного суд м. Кривого Рогу від 09.10.14, обвинувачення яке інкримінувалось ОСОБА_3 полягало у тому, що вона, працюючи на посаді провідного фахівця з забезпечення операційно - касового обслуговування Криворізького управління АКІБ «УкрСиббанк», будучи матеріально відповідальною особою, 26.06.09 та 30.06.09 умисно скоїла розтрату ввіреного чужого майна в інтересах третіх осіб, чим заподіяла АКІБ «УкрСиббанк» матеріальні збитки на загальну суму 7934 грн. 97 коп.

Згідно п.З. ч.І ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

На підставі ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної, підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди,

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу яка його порушила.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що відповідно до службової записки від 26.12.2011 року, складеної за результатами службової перевірки, проведеної співробітниками відділу служби безпеки Дніпровського регіону АО «УкрСиббанк» встановлено причетність ОСОБА_3 та інших осіб до розтрати ввірених мені грошових коштів (майна банку).

Крім того, за результатами вказаної службової перевірки керівництвом Дніпровського управління Юридичного департаменту АТ «УкрСиббанк» 02.02.2012 року до прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу направлено заяву про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та інших працівників банку за розтрату ввіреного їй чужого майна. Вказана заява, в подальшому стала приводом для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України.

Таким чином вбачається, що про порушення свого права та про особу у даному випадку, що його порушила, позивачу - ПАТ «УкрСиббанк» стало відомо ще у грудні 2011 року.

Однак позовну заяву про відшкодування шкоди ПАТ «УкрСиббанк» подав до неї значно пізніше, з пропущенням встановленого строку позовної давності, який в даному випадку становить 1 рік, як це вбачається з вищенаведених вимог законодавства.

Для керівництва ПАТ «УкрСиббанк» не існувало жодних перепон для того, щоб протягом

1 року, а саме в період з грудня 2011 року по грудень 2012 року звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування завданих, начебто нею.

Просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Суд, взявши до уваги заяву позивача, вислухавши представника відповідача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 жовтня 2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.191 КК України, закрито за її заявою та заявою її захисника у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1212,29 дол.США, що станом на 11.09.2014 року за офіційним курсом НБУ складає 15 731,40 грн. залишено без розгляду, також і за заявою захисника у зв»язку із закриттям кримінального провадження, та роз'яснено позивачу право на звернення до суду в цивільно-процесуальному порядку. Ухвала суду від 09.10.2014 року ні ОСОБА_3, ні її захисником не оскаржена, набрала чинності.

ОСОБА_3 обвинувачувалася в тому, що шляхом розтрати чужого майна, яке було їй ввірено, завдала матеріальну шкоду АКІБ «УкрСиббанк» на загальну суму 7934,97 грн.

10.02.2009 року з ОСОБА_3 АКІБ «УкрСиббанк» уклав договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

26.12.2011 року службовою запискою по АТ «УкрСиббанк» було рекомендовано звернутися до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи, що не оспорює і представник відповідача в судовому засіданні.

02.02.2012 року АТ «УкрСиббанк» була подана заява до прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу про порушення кримінальної справи відносно, в тому числі, і ОСОБА_3

Відповідно до ст..127 КПК України, обвинувачений має право на любій стадії

кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом по правилам, встановленим КПК України.

Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, цивільний позов якої в кримінальному провадженні залишений без розгляду, має право пред»явити його в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов ПАТ «УкрСиббанк» залишений без розгляду ухвалою суду від 09.10.2014 року, а в порядку цивільного судочинства позо до суду пред»явлений 31.10.2014 року.

Крім того, працівник несе повну матеріальну відповідальність відповідно до п.3 ст. 134 КЗпП України не тільки у випадках, коли щодо нього винесений обвинувальний вирок, але і тоді, коли наявність складу злочину в його діях установлено слідчими органами ( притягнення до кримінальної відповідальності з наступним припиненням провадження у справі за нереабілітуючою підставою, яка не виключає кримінальну відповідальність)

Ухвалою суду від 09.10.2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрито на підставі ст.. 49 КК України, у зв»язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є нереабілітуючою підставою.

Отже, посилання представника відповідача на пропущення ПАТ «УкрСиббанк» строку позовної давності, є безпідставним.

Згідно ст.. 533 ЦК України, грошове зобов»язання повинно виконуватися в гривні.

З урахуванням того, що обвинувачення ОСОБА_3 було пред»явлено за завдання кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 7934,97 грн., суд вважає необхідним стягнути зі ОСОБА_3 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 7934,97 грн.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22,1166 ЦК України, ст.ст. 208-210, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" 7934,97 грн.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н. А. Літвіненко