Вирок № 44776212, 28.11.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4063/14-к

1-КП/415/426/14

ВИРОК

Іменем України

28.11.14 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Бушуєвої Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 29 квітня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, 22 червня 2004 року Лисичанським міським судом за ст.296 ч.1, ст.70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, 10 липня 2009 року Лисичанським міським судом за ст.296 ч.3, ст.71 КК України до 5 років 01 місяця позбавлення волі, 14 травня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

18 вересня 2014 року, приблизно о 06 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2, по АДРЕСА_2 міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - золотий хрестик «585-проби», вагою 1,45 грама, вартістю 587 гривень 25 копійок, золотий хрестик «585-проби», вагою 0,47 грама, вартістю 190 гривень 35 копійок, мобільний телефон марки «КENEKSI», модель «Smart», вартістю 1108 гривень 80 копійок, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 1886 гривень 4 0 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілої ОСОБА_2, завдана останній майнова шкода - відшкодована в повному обсязі, як шляхом поверення викраденого, так і грошима.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.79), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.43).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, обставину, що обтяжує покарання, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який не працює, має постійне місце проживання і позитивно характеризується у побуті, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, який активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодування заподіянного збитку, і одночасно, думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваному суворого покарання не наполягала, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, було проведено - судово-товарознавчу експертизу за №522/7 від 15 жовтня 2014 року (а.с.37-39), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 343 гривні 98 копійок (а.с.40), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

2 нитки чорного та фіолетового кольору, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12014130240002343 стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.22,23),

- підлягають збереженню в матеріалах кримінального провадження №12014130240002343 стосовно обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

343 (триста сорок три) гривні 98 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи за №522/7 від 15 жовтня 2014 року.

Речові докази по справі:

2 нитки чорного та фіолетового кольору, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12014130240002343 стосовно обвинуваченого ОСОБА_1,

- зберігати в матеріалах кримінального провадження №12014130240002343 стосовно обвинуваченого ОСОБА_1

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: