Вирок № 44776025, 30.04.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

415/483/13-к

1-кп/415/61/14

30.04.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Дядько Л.І,

при секретарі Соловйової А.І.,

за участю прокурорів Дергачова М.С., Шевченко О.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, Луганської області , громадянина України, одруженого, не працюючого, з базовою загальною середньою освітою, учня Лисичанського професійно гірниче - промислового ліцею, раніше судимого: 15.10.1997 року Лисичанським міським судом за ст.ст.140 ч.3, 141 ч.2, 222 ч.1 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 31.01.2003 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, 05.10.2004 року Лисичанським міським судом за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 187 ч.1 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 18.07.2007 року Лисичанським міським судом за ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2,71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, 08.12.2009 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 28.11.2012 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 5 днів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч.3, 186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2013 року, приблизно о 9 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись у магазині «Копейка», розташованому за адресою: м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 77, зустрів раніше незнайому йому ОСОБА_2, яка отримавши гроші в сумі 207 грн. попрямувала на вулицю. Побачивши у ОСОБА_2 гроші, ОСОБА_3, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, направився слідом за нею. Побачивши, що ОСОБА_2 сіла в автомобіль Scoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, який знаходився біля зазначеного магазину, ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння цього автомобіля, оголосивши про свій намір її пограбувати. Після цього, утримуючи ОСОБА_2 рукою за шию, тим самим обмежуючи її волю та не даючи залишити салон автомобіля, завдаючи фізичний біль, ОСОБА_3 відкрито заволодів у неї кишеньковим персональним комп'ютером «Garmin asus nuvifone m 100 e», вартістю 600 грн., який належить ТОВ «Атлант-Трейдінг», який намагався повторно, відкрито викрасти, однак не довів свій умисел до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпіла вихопила з його рук зазначений комп'ютер та почала кликати на допомогу, в результаті чого ОСОБА_3 вискочив із салону автомобіля та втік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину за ст. 15 ч.3, 186 ч.2 КК України визнав часткове і пояснив, що 8 листопаду 2013 року він підійшов до автомобілю, який знаходився біля магазину « Копейка», в салоні знаходилася жінка. Він попросив останню прикурити. Поки він прикурював, заліз в машину, щоб забрати у потерпілої гроші на лікування зубу. Для цього він взяв ОСОБА_2 за плече і сказав, що йому потрібні гроші і він буде грабувати її. Потерпіла попросила, щоб він вишів з машини. Потім вона це повторила ще раз і тоді він вийшов з машини, хоча спочатку говорив, щоб жінка від'їхала від магазину, так як бажав, щоб ніхто не підійшов до потерпілої на допомогу. Коли він вийшов з машини, розбив пляшку з пивом.

Він потерпілу за горло не брав і комп'ютер з рук не вихоплював.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, винуватість останнього у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15, ч.3, ч.2 ст.186 КК України, повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що 08 листопаду 2013 року приблизно в 8 годину 30 хвилин вона приїхала до магазину « Копейка», щоб взяти заявку. В цей час в магазин зайшов хлопець у якого був флюс. Потім вона повернулася в машину і почала працювати на комп'ютері, машина була не зачинена. В цей час до нею звернувся той самий чоловік, що був в магазині і попросив запальничку, а потім відчинив двері і сів на переднє сиденье. Після чого обвинувачений повернув запальничку і сказав, від'їжджати, грабіж. Вона попросила останнього вийти з машини. Обвинувачений вихопив у нею з рук комп'ютер , схопив її за горло і сказав. що він не жартує і , щоб вона від'їжджала. Потім ОСОБА_3 намагався вихопити у нею ключі, вона почала голосно кричати. Після цього обвинувачений розбив пляшку з пивом і втік. Вона налякалася, тілесних ушкоджень у нею не було. Матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має і просить призначити йому покарання на розсуд суду.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_3, як особу, який намагався відкрито викрасти її майно а.с.62-65.

З протоколу огляду місця події від 8.11.2013 року вбачається, що на відстані від 10 метрів від автомобіля належного потерпілій ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 виявлені фрагменти скляної пляшці з під пива марки « Рогань». а.с. 5-9.

Вартість персонального комп'ютеру , належного ОСОБА_2, який намагався відкрито викрасти ОСОБА_3, визначається товарознавчою експертизою. а.с. 42-45.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 вбачається, що він розповів про обставини скоєння їм злочину відносно потерпілої ОСОБА_2 а.с.74-81.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він потерпілу за горло не брав і комп'ютер з рук не вихоплював, він тільки взяв потерпілу за плече. Показання ОСОБА_3 в цей частині спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка розповила в судовому засіданні, що обвинувачений вихопив у нею з рук комп'ютер , схопив її за горло і сказав. що він не жартує і щоб вона від'їжджала, так як він буде її грабувати.

ОСОБА_3 також не заперечував, що він мав намір пограбувати потерпілу, мав намір викрасти у нею гроші і з цією метою наполягав, щоб вона від'їхала від магазину, щоб ніхто її не зміг допомогти.

На підставі доказів, яки були добити в судовому засіданні і яки суд визнає належними і допустимими,суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 в замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, тобто в кримінальнім правопорушенні, передбаченім ст. 15 ч.3, ст.186 ч.2 КК України доведено і його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства.

Часткове визнання провини обвинуваченим суд розцінює як спосіб захисту, хоча ОСОБА_3 не заперечував, що намагався відкрито викрасти майно потерпілій так як йому були потрібні гроші і в скоєному розкаявся.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що ОСОБА_3 скоїв тяжкій злочин проти власності, має непогашені судимості за аналогічні злочини, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, навчається в професійному ліцею.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його часткове визнання вини, розкаяння в скоєному.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Крім того суд вважає, що обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого можливе вважати те, що він хворіє тяжкою хворобою, що підтверджується довідкою медичного закладу.а.с.35 матеріали обвинувального акту.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі так як було вказане, ОСОБА_3 має непогашені судимості, звільнившись з місць позбавлення волі 28 листопаду 2012 року, намагався скоїти аналогічний тяжкий злочин проти власності. Тому суд вважає, що покарання в вигляді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи те що злочин не доведено до кінця , потерпіла не має претензій до обвинуваченого, суд вважає можливім призначити йому мінімальну міру покарання встановлену в санкції статті 186 ч.2 КК України.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів за проведення дактилоскопічних експертиз в сумі 684,60 грн. і за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 489,44 грн.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 за клопотанням прокурора необхідно залишити до вступу вироку в законну силу попередній, тримання під вартою.

Керуючись ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) року з відбуванням покарання в кримінально виконавчій установі закритого типу.

Початок строку покарання обчислювати з 28 листопаду 2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у сумі 684,60 грн.( шістсот вісімдесят чотири грн. ) на залучення експертів на проведення дактилоскопічної експертизи , на користь держави, № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у сумі 489,44 грн.( чотириста вісімдесят дев'ять грн. ) на залучення експертів на проведення дактилоскопічної експертизи , на користь держави, № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речові докази:

Фрагмент скляної пляшки, який знаходиться на зберіганні в камеру схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС знищити.

Сліди пальців рук залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько