Вирок № 44776020, 18.03.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/291/14-к

Провадження № 1-КП/415/111/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.14року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Глушкової Я.Ю.,

прокурора Кім Р.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

законного представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого: 21.10.2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.296 ч.2. 122 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 року , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не працюючого, судимого: Лисичанським міським судом Луганської області 21 жовтня 2013 року за ст.ст.296 ч.2,122 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 року, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

17 вересня 2013 року, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи за попередньою змовою між собою і з ОСОБА_6, який засуджено вироком Лисичанського міського суду від 14 лютого 2014 року, який набрав чинності, скоїли відкрите викрадення чужого майна за наступних обставин.

17 вересня 2013 року у нічний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходились поряд з торгівельним ларьком, розташованим біля ринку на кварталі Ленінського комсомолу міста Лисичанська, де вони разом розпивали спиртні напої. В цей час до вищезазначеного ларьку підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які стали пити каву. Побачивши останніх, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрито викрасти їх майно, а саме ноутбук, який був у них із собою. Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відійшли від ларька, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 почали їх переслідувати, чекаючи слушної нагоди для вчинення злочину.

17 вересня 2013 року, близько 2 години 20 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою зі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підбіг до ОСОБА_7 та застосовуючи до нього насилля, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, завдав йому один удар рукою в обличчя.

Тим часом ОСОБА_6, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_2 і застосовуючи до нього насилля, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, завдав потерпілому один удар рукою по голові. В цей час ОСОБА_5 реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_4 і ОСОБА_6, застосовуючи до ОСОБА_2 насилля, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, завдав йому один удар ногою в обличчя, від чого останній впав на землю.

Після чого ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_2, який лежав на землі, та продовжуючи свій злочинний умисел, на відкрите викрадення чужого майна, шляхом зривання з плеча, відкрито викрав сумку для ноутбуку вартістю 75 грн., в якій знаходились ноутбук марки "HP" моделі "Pavilion dv6-3108er" вартістю 2000 грн., маніпулятор марки "Defender" моделі "Optimum MS-130" вартістю 31 грн. 50 коп., зарядний пристрій для мобільного телефону марки "FLYPOWER" моделі "PS12K0901000E5" вартістю 28 грн. 50 коп., які належать ОСОБА_7, та втік з нею з місця події.

В результаті злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 була заподіяна майнова шкода на загальну суму 2135 грн., а також завдані тілесні ушкодження у вигляді: забою, підшкірного крововиливу верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В результаті злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження у вигляді: забоїв, припухлості м'яких тканин обличчя та волосистої частини голови, саден області правого ліктьового суглобу, забій передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину за ст. 186 ч.2 КК України визнав повністю, і пояснив, що 17 вересня 2013 року він разом зі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись в нетверезому стану, в нічний час відкрито викрали майно у ОСОБА_2 та ОСОБА_7, належне останньому, причинив потерпілим тілесні ушкодження. Він наніс один вдар рукою ОСОБА_7 по обличчю. Також бачив, що ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_2, але не бачив, щоб ОСОБА_5 бив ОСОБА_2. Він ( ОСОБА_4) забрав у останнього ноутбук, після чого втік. Все викрадене майно вилучили у його бабусі. Він вибачився перед ОСОБА_2 і ОСОБА_7, в скоєному розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину за ст. 186 ч.2 КК України визнав часткове, та пояснив, що 17 вересня 2013 року в нічний час вони разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, були в нетверезому стану, і відкрито викрали майно у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_7. Він бачив, що ОСОБА_6 бив ОСОБА_2, а ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_7, ОСОБА_2 він не бив, ОСОБА_4 також останнього не бив. Він зрозумів, що винний, але нікому вдари не наносив. В скоєному розкаюється.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4, винуватість останніх у скоєнні кримінального правопорушення, повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні. що дійсно в вересні 2013 року, вони в нічний час гуляли з ОСОБА_7, до їх підішли обвинувачені разом з ОСОБА_6 і почали наносити йому вдари, а потім забрали ноутбук, належний ОСОБА_7, який був у нього ( ОСОБА_2). ОСОБА_4 потім втік. Він наполягає, що його били всі, ОСОБА_5 наніс йому вдар ногою в ліву щелепу. В даний час він претензій до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не має і на суворому покаранні останнім не наполягає.

Законний представник потерпілого ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що відносно її сина в вересні 2013 року був скоєно злочин, але обвинувачені вибачилися перед сином і вона також не наполягає на суворому покаранні ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Згідно висновку судове медичної експертизи вбачається,що потерпілому ОСОБА_2 були причинені тілесні ушкодження у вигляді: забоїв, припухлості м'яких тканин обличчя та волосистої частини голови, саден області правого ліктьового суглобу, забій передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.а.с.67-68.

Згідно висновку судове медичної експертизи вбачається,що потерпілому ОСОБА_7 були причинені тілесні ушкодження у вигляді: забою, підшкірного крововиливу верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.а.с.63.

Вартість майна належного ОСОБА_7, яке відкрито викрали обвинувачені разом з ОСОБА_6 визначається судове-товарознавчою експертизою. а.с.43-47.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, потерпілого ОСОБА_2, законного представника потерпілого ОСОБА_3, та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 и ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна , за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, доведено, та кваліфікує їх дії за ч.2 ст.186 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинувачених, характеризується в побути задовільно, не працюють, засуджене Лисичанським міським судом 21 жовтня 2013 року.

Судом враховане щире розкаяння обвинувачених в скоєнні злочину , повне визнання вини ОСОБА_4 і часткове обвинуваченим ОСОБА_5, як обставини, що пом'якшує покарання.

Обставина, що обтяжують покарання обвинувачених, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_4 и ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

До такого висновку суд приходить враховуючи, що обвинувачені розкаялися в скоєному, в побуті характеризуються задовільне , суд також враховує, що потерпілий ОСОБА_3 і його законний представник претензій до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не мають, тому звільнення від відбування покарання з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скоїли дане правопорушення до винесення вироку Лисичанського міського суду від 21 жовтня 2013 року, при призначенні покарання необхідно застосувати правила ст.70 ч.4 КК України, застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Потерпілому ОСОБА_7 викрадено майно повернуто, позов про відшкодування шкоди не заявив.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинувачених процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 672,98 грн. за проведення судове товарознавчої експертизи, по 336,49 коп. з кожного.

Доля речових доказів вирішена при виконанні вирока відносно ОСОБА_6 від 14.02.2014 року. Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.186 КК України, призначити йому покарання в виді позбавлення волі на строк 4 (чотири ) року.

На підстави ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лисичанського міського суду від 21 жовтня 2013 року більш суворим за справжнім вироком, за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання 4 ( чотири ) роки позбавлення воли.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.186 КК України, призначити йому покарання в виді позбавлення волі на строк 4 (чотири ) року.

На підстави ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лисичанського міського суду від 21 жовтня 2013 року більш суворим за справжнім вироком, за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання 4 ( чотири ) роки позбавлення воли.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 процесуальні витрати у сумі 672,98 грн.(шістсот сімдесят дві ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013, по 336,49 грн. (триста тридцять шість) з кожного.

Запобіжній захід обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не обирати.

Речові докази- сумку для ноутбуку,ноутбук марки " НР", з картою пам'яті та зарядним пристроєм, маніпулятор,зарядний пристрій для мобільного телефону, бокс з трьома DVD дисками, пачку сигарок " Прима срібна", яки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7, повернути потерпілому ОСОБА_7.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько