Ухвала суду № 44769229, 08.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/3655/14-к Головуючий у 1-й інст. Верозуб О. А.

Категорія ч. 1 ст. 367 КК України Доповідач Ткач С. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року м. Житомир.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ткача С.О.

суддів: Мельничук Н.М., Крижанівського В.В.

при секретарі Кашенко Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013060090001194 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката Купця Л.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2015 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Ситне Ємільчинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, працюючого майстром лісу Липинського лісництва ДП "Городницький лісгосп",

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Апеляційний розгляд відбувся з участю прокурора Селюченко І.І., адвоката Купця Л.П., обвинуваченого ОСОБА_1, предствників цивільного позивача ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що перебуваючи на посаді майстра лісу Липинського лісництва ДП "Годницький лісгоп", будучи матеріально-відповідальною службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та працівником правоохоронного органу і суб'єктом корупційних дій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2009р. № 976 "Про затвердження Положення про державну лісову охорону", будучи зобов'язаним здійснювати охорону лісу на ввіреному йому обході, з метою недопущення самовільних рубок, розкрадання лісопродукції, виявлення осіб винних у вчиненні лісопорушень, складати протоколи та постанови про лісопорушення, вчинив службову недбалість: не припиняв очевидні факти самовільних рубок, не повідомляв про такі факти керівництво ДП "Городницькй лісгосп", не фіксував лісопорушення та створив умови для вчинення незаконних рубок, чим допустив службову недбалість, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави у сфері охорони та відтворення лісових ресурсів.

ОСОБА_1 перебуваючи на займаній посаді в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року, не виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, не забезпечив систематичний нагляд і належну охорону за ввіреним йому виділом № 29.1 кварталу № 52 Липинського лісництва ДП "Городницький лісгосп", не вжив заходів щодо збереження лісових насаджень, що в свою чергу призвело до вчинення невстановленими слідством особами на вказаній ділянці лісу незаконних систематичних самовільних порубок дерев, породи сосна в загальній кількості 28 дерев, які останній, маючи реальну можливість, не виявив та не зафіксував.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір матеріальної шкоди державним інтересам, заподіяних незаконною порубкою дерев становить 87517,13 грн., що є істотною шкодою.

Суд призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 367 КК України у вигляді 2-х років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого покладені обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирався.

Суд задовольнив цивільний позов Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави та стягнув з ОСОБА_1 на користь Кленівської сільської Ради шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 87517 грн. 13 коп..

Арештований ухвалою слідчого судді від 08.09.2014 року автомобіль Peugeot Expert, 2000 pоку випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вирішено звернути в рахунок погашення цивільного позову (а.с. 162-164).

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції, постановити новий виправдувальний вирок. Мотивує тим, що суд у вироку погодився з доводами обвинувачення і послався на обставини вказані в обвинувальному акті про те, що він є працівником охорони лісу, працює майстром лісу і його посада відноситься до посадових осіб державної лісової охорони. Суд не встановив конкретний час незаконної порубки, в тому числі шляхом допиту спеціалістів, а вказав період порубки з січня 2013 року по червень 2013 року і таким чином не звернув уваги на неповноту досудового слідства. Вказує, що він не є матеріально-відповідальною особою і з особою, яка перебуває на посаді майстра лісу не укладається такий договір. Вказує, що в лютому місяці 2013 року був направлений на курси підвищення кваліфікації і в цей час могла відбутися незаконна порубка лісу у віддаленому районі. Звертає увагу суду на те, що він є посадовою особою, а не службовою. Рішення суду про стягнення матеріальної шкоди вважає не законним, оскільки прокурором цивільний позов не заявлявся.

В апеляційній скарзі адвокат Купець Л.П. просить скасувати вирок суду, постановити новий виправдувальний вирок. Мотивує тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, оскільки він не є службовою особою і матеріально-відповідальною особою. Вважає, що незаконна порубка лісу могла відбутися в лютому місяці 2013 року, під час перебування ОСОБА_1 на курсах підвищення кваліфікації і час порубки досудовим слідством не встановлений. Крім того вказує, що безпідставно стягнута сума збитків на користь Кленівської сільської ради, так як прокурором позов не заявлявся, а потерпілим по провадженню притягнуте ДП «Городницький лісгосп».

В запереченні на апеляційні скарги засудженого та його адвоката, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 просить вирок суду залишити без зміни, апеляційні скарги без задоволення. Мотивує тим, що ОСОБА_1, відповідно до частини третьої статті 18 Кримінального кодексу України, є службовою особою, оскільки обіймав посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Вказує, що згідно з абзацами другим, третім пункту першого постанови Пленуму Верхового суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво", організаційно-розпорядчі обов'язки, це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

А, відповідно до пункту 5 та додатку до Положення "Про державну лісову охорону", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16 вересня 2009 року, майстер лісу відноситься до посадових осіб держлісохорони.

Згідно статті 90 Лісового кодексу України, основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за забезпеченням: в т.ч. недопущення незаконних порубок.

Згідно наказу директора ДП "Городницький лісгосп" № 159 від 03 серпня 2007 року "Про закріплення території держлісфонду лісництв за лісовими обходами і майстерськими дільницями" за ОСОБА_1 закріплено 47, 52-54, 59-61 квартали обслуговування у Липинському лісництві ДП "Городницький лісгосп".

Вказані обставини входять до визначення понять організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій і свідчать, що ОСОБА_1 являвся службовою особою.

Тому, ОСОБА_1 являвся посадовою особою держлісохорони і займав посаду, пов'язану з контролем за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів, був закріплений за відповідною ділянкою лісового фонду та мав обов'язки по управлінню і розпорядженню державним майном, незаконну порубку дерев не виявив і не повідомив про те керівництво підприємства.

Прокурор також вказує, що ОСОБА_1 до виїзду на курси підвищення кваліфікації у лютому місяці не виконав свої службові обов'язки і не передав ділянки лісу іншому працівнику лісгоспу на період своєї відсутності. Після повернення з курсів, до часу проведення ревізії, не виконав свої службові обов'язки, не вжив заходів щодо виявлення незаконних рубок лісу і не повідомив керівництво, внаслідок чого були заподіяні збитки. Тому, прокурором у кримінальному провадженні до початку судового розгляду, пред'явлено цивільний позов в інтересах держави в особі Кленівської сільської ради у присутності обвинуваченого та адвоката.

В запереченнях на апеляційні скарги засудженого та його адвоката представник ДП «Городницьке лісове господарство» ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг. Мотивує тим, що ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог ст. ст. 86, 89 Лісового Кодексу України та Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16 вересня 2009 року і маючи статус працівника правоохоронного органу наділеного організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, повинен був систематично виконувати покладені на нього обов'язки по охороні і захисту лісів

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 і адвоката Купця Л.П., які підтримали вимоги апеляційних скарг та вказані в них доводи, заперечення прокурора Селюченко І.І. та представників потерпілої сторони ОСОБА_6 і ОСОБА_4 проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах визначених ст. 404 КПК України, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів апеляційні скарги залишає без задоволення виходячи з наступного.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1, у неналежному виконанні службовою особою службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду державним інтересам за обставин наведених у вироку, оскільки таке рішення суд ухвалив на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що наказом № 1-к директора державного підприємства "Городницьке лісове господарство" ОСОБА_7 від 03 січня 2010 року лісника Липинського лісництва ДП "Годницький лісгоп" ОСОБА_1 переведено на посаду майстра лісу цього ж лісництва (т. 1 а. с. 198).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Лісового Кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 89 Лісового Кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють: в т. ч. державна лісова охорона. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Розділом № 4 Положення "Про державну лісову охорону", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 976 визначено, що основними завданнями держлісоохорони є: здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок ....

Відповідно до розділу № 5 вказаного Положення до посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, згідно з додатком.

Згідно додатку до Положення майстер лісу належить до посадових осіб державної лісової охорони. Посадовою інструкцією в обов'язки майстра лісу передбачено: охорону лісу, ввіреного йому майна, заготовленої лісопродукції, попередженню незаконних порубок і т. д. (т. 1 а. с. 191-192, 194-196).

Займаючи посаду майстра лісу ОСОБА_1 03.01.2010 року добровільно підписав договір про повну матеріальну відповідальність, свідомо беручи на себе відповідальність за забезпечення цілісності лісів, в тому числі від самовільних порубок, незважаючи на те, підписання даного договору не впливає на кваліфікацію його дій за ст. 367 КК України.

Наказом "Про закріплення території держлісфонду лісництв за лісовими обходами і майстерськими дільницями № 159 від 03 серпня 2007 року, за ОСОБА_1 закріплено 47, 52-54, 59-61 квартали обслуговування у Липинському лісництві ДП "Городницький лісгосп".

Наказом "Про впорядкування обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і переробки та проведення інвентаризації в лісгоспі" № 70 від 14 лютого 2008 року за ОСОБА_1 закріплено обхід № 10 у Липинському лісництві ДП "Городницький лісгосп", який він мав щоденно патрулювати.

Зазначені факти свідчать, що ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення був посадовою особою держлісохорони, займав посаду, пов'язану з контролем за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів, був закріплений за відповідною ділянкою лісового фонду, мав обов'язки по управлінню і розпорядженню державним майном. Вказані обставини входять до визначення понять організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій тобто являвся службовою особою.

Є надуманими доводи засудженого і його захисника про можливість вчинення незаконної рубки дерев у період перебування ОСОБА_1 на курсах підвищення кваліфікації у лютому 2013 року, оскільки він не виконав свої службові обов'язки з передання відповідної ділянки лісу іншому працівнику лісгоспу на період своєї відсутності, а після повернення з курсів підвищення кваліфікації до часу проведення ревізії, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби і посадові обов'язки, неналежним чином виконував свої службові обов'язки, не вжив заходів щодо виявлення незаконних рубок лісу і не повідомив про те керівництво підприємства.

Направлявся ОСОБА_1 на курси підвищення кваліфікації наказом № 56 від 31 січня 2012 року на період з 04.02.2013 року по 16.02.2013 року і відповідно до частини 3 наказу він повинен був на час відрядження передати ввірений йому лісовий обхід № 10 майстру лісу ОСОБА_8, що не було виконано (т. 1 а. с. 197).

Судом встановлено, що незаконну порубку лісу вчинено у період між санітарною рубкою, проведеною у кінці грудня 2012 року, та ревізією, проведеною 20 червня 2013 року.

Порубка 28 дерев є значною і при належному виконанні ОСОБА_1 своїх обов'язків він мав її виявити так як транспортування зрубаних дерев відбувалося по лісових шляхах, по яким проходять маршрути патрулювання майстрів лісу. За відсутності доказів причетності до викрадання лісу самих відповідальних посадових осіб за збереження лісу, наявна службова недбалість.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у неналежному виконанні ним своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам, оскільки він був призначений на дану посаду з визначенням конкретних службових обов'язків по охороні лісу, мав реальну можливість їх виконувати однак не виконував і наслідком його дій є заподіяна шкода.

Перевіряючи доводи апелянтів про відсутність у кримінальному провадженні цивільного позову колегія суддів встановила, що їх твердження спростовуються матеріалами провадження. Так, у супровідному листі Новоград-Волинського прокурора № 4591 від 17.09.2014 року вказано, що з обвинувальним актом до суду направляється цивільний позов (т. 1 а. с. 1). Позовна заява прокурора знаходиться в томі 1 на аркушах справи 15-18. Згідно серійного носія інформації, під час розгляду обвинувачення прокурор підтримав цивільний позов (т. 1 а. с. 249). Згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної незаконною рубкою, сума збитків становить 87517-13 грн. (т. 1 а. с. 174).

Таким чином колегія суддів встановила, що доводи вказані засудженим та його адвокатом не спростовують висновку суду про винність ОСОБА_1 і не можуть бути підставою для скасування вироку суду.

Тому, керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката Купця Л.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2015 року щодо ОСОБА_1, по кримінальному провадженню № 12013060090001194 залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Житомирської області: