Ухвала суду № 44764287, 03.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5819/14 Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/857/К/15 інстанції - Чайкіна О.В.

Категорія № 32 (1) Доповідач - Савіна Г.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Митрофанової Л.В., Чорнобука В.І.

при секретарі - Петренко К.І.,

за участю - представника відповідача Новікова Максима Олексійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ «ІнГЗК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі - Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок отриманого ним професійного захворювання. Просила суд стягнути з відповідачів на її користь 150000 грн. та 100000 грн. відповідно на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн. залишені без розгляду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково, стягнуто на її користь з ПАТ «ІнГЗК» 35000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ІнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що позивачем не доведено факт спричинення моральної шкоди та не надано належних доказів на її підтвердження, а сам розмір моральної шкоди значно завищено.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що 28.08.1981 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 698.

Оглядом МСЕК від 03.10.2007 року серії ДНА-02 № 02339, ОСОБА_4 первинно встановлено втрату професійної працездатності 40 % - з 01.10.2007 року та ІІІ групу інвалідності безстроково з 01 жовтня 2007 року.

Відповідно до пункту 17 Акту № 10 розслідування хронічного професійного захворювання від 06.09.2007р., причина професійного захворювання ОСОБА_4: тривала робота, 17 років 2 місяці в умовах впливу фіброгенного пилу, марганцю, сірчаного ангідрилу.

Згідно Виписки з амбулаторної карти хворого ОСОБА_4 від 04.11.2009 року №64, останній неодноразово перебував на амбулаторному лікуванні, стаціонарному лікуванні, декілька разів на рік оглядався лікарем - терапевтом, перебував на обліку з приводу хронічного бронхіту, мав напади задухи.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстровано Інгулецьким відділом реєстрації актів цивільного стану від 14.07.2009 року за № 571.

Відповідно до довідки серії ДНА № 000310 у ОСОБА_4 встановлений причинний зв'язок смерті з профзахворюванням від 21.08.2007р. (а.с.18).

Внаслідок смерті чоловіка позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона втратила чоловіка, якого дуже любила. ЇЇ моральні переживання з приводу втрати чоловіка, незважаючи на достатньо тривалий строк з дня його загибелі, тривають до теперішнього часу. З вини відповідача, який порушував норми з безпеки праці та не забезпечили безпечні умови роботи, позивачу була спричинена моральна шкода, а саме втрата чоловіка. У зв'язку з цим змінився образ і якість життя позивача, що завдає їй моральних страждань.

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених ст.ст.1167, 1168 ЦК України для відшкодування на користь позивача моральної шкоди, завданою смертю фізичної особи.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові \дружині\, батькам \усиновлювачам\, дітям \усиновленим\, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч.1 ст.1168 ЦК України.

Відповідно до ст. ст.213, 214 ЦПК України суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, оскільки дружина загиблого ОСОБА_4 може претендувати на відшкодування моральної шкоди лише з підстав, передбачених ст. ст.1167,1168 ЦК України і в цій частині рішення суду сторонами не оскаржене. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо недоведеності та безпідставності вимог про відшкодування моральної шкоди колегія суддів вважає необґрунтованими.

При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, ступеню вини сторін у настанні нещасного випадку, істотних вимушених змін у її життєвих стосунках, конкретних обставин справи. Тому доводи апеляційної скарги щодо невідповідності розміру моральної шкоди обставинам справи є безпідставними.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Г.О.Савіна

Судді: Л.В.Митрофанова

В.І.Чорнобук