Рішення № 44760480, 09.06.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/650/2015(м)

222/169/15-ц

Категорія 24 Головуючий у 1 інстанції Демочко Т.Є.

Доповідач Ігнатоля Т.Г

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Попової С.А., Пономарьової О.М.

при секретарі - Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію

за апеляційною скаргою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Володарського районного суду Донецької області від 06 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1571,07 грн., а також витрат на оплату судового збору у розмірі 243,60 грн., посилаючись на те, що у відповідача у зв'язку з несплатою за спожиту електроенергію з червня 2008 року по червень 2014 року виникла заборгованість в зазначеній сумі, яку відповідач, як споживач наданих послуг, зобов»язаний сплатити.

В процесі розгляду справи позивач уточнив та збільшив позовні вимоги і просив стягнути в дольовому порядку заборгованість за спожиту електроенергію за період з 9 червня 2008 року по 08 квітня 2015 року в розмірі 1655,87 грв. з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 6 травня 2015 року позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 594,94 грв. та витрати на оплату судового збору в розмірі 243,60 грв.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. Зокрема, посилається на те, що при вирішенні спору судом неправильно визначено підстави переривання строку позовної давності. Так, зазначає, що судом не враховано та не дано оцінки тому факту, що у жовтні 2012 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів. Але суд своєю ухвалою від 25 жовтня 2012 року відмовив у прийнятті заяви та повернув її заявнику у зв»язку з наявністю в даній вимозі спору про право. Таким чином, строк позовної давності було перервано і 13 лютого 2015 року, тобто, в межах загального строку позовної давності позивач звернувся до суду з даним позовом. Крім того, в межах строку з 18 лютого 2012 року по 8 квітня 2015 року, розмір заборгованості визначений судом неправильно.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутність відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, яка підтримала доводи скарги та просила її задовольнити, заперечення проти скарги відповідача ОСОБА_1, який просив скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 1 грудня 1997 року відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідачі зареєстровані, мешкають у вказаній квартирі та користуються послугами, які надаються ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (а.с. 29,77).

8 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» укладено договір №1/10 /99 про користування електричною енергією, відповідно до якого відповідач зобов»язаний своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію, а позивач - надавати послуги з енергопостачання (а.с. 12-13).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідачі мають заборгованість,яка утворилася з 9 червня 2008 року по 8 квітня 2015 року та складає 1655,87 грв. ( а.с. 92-94).

Частково задовольняючи позов та стягуючи солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суму заборгованості в розмірі 594,94 грв. за період з 18 лютого 2012 року по 8 квітня 2015 року і судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як споживачі електричної енергії, яка надається позивачем, несвоєчасно та не в повному обсязі проводили оплату наданих послуг з електропостачання, тому, заборгованість повинна бути стягнута з них в межах строку позовної давності.

Згідно зі ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, тобто, в частині періоду та розміру стягнутої суми заборгованості у зв»язку з застосуванням судом строків позовної давності.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження факту переривання строку позовної давності, а тому, з 9 червня 2008 року по 18 лютого 2012 року пропустив строк позовної давності у зв»язку з чим стягнув заборгованість за період з 18 лютого 2012 року по 8 квітня 2015 року в сумі 594,94 грв.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване рішення вказаним вимогам закону не відповідає.

За змістом ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст.260 цього Кодексу позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 ЦК.

Статтею 253 цього Кодексу передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому Верховним Судом України у справі № 6-116цс13 було надано правовий висновок, на підставі якого, відповідно до ст. 261 ЦК, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 жовтня 2014 року по справі № 6-169цс14.

Статтею 264 цього Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку. Позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. ч. 3 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Судовий наказ, відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Враховуючи, що судовий захист права може бути реалізовано, як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом 11 ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі №6-214 цс14, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов»язковою для судів.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 012 року ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 9 червня 2008 року по 2 жовтня 2012 року. Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 25 жовтня 2015 року заява ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» повернута заявнику у зв»язку з наявністю спору про право, оскільки заява подана про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а з доданих матеріалів вбачається, що акт звірки та договір про користування електричною енергією укладений з ОСОБА_1 ( а.с. 97).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з моменту звернення ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» до суду з заявою про видачу судового наказу переривається перебіг строку позовної давності, а тому, саме з цього моменту перебіг позовної давності тривалістю у три роки почався заново, тобто з 2 жовтня 2009 року по жовтень 2012 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на дані обставини та вимоги закону уваги не звернув та помилково дійшов до висновку про відсутність доказів переривання перебігу строку позовної давності.

Таким чином, оскільки суд при вирішенні спору зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального і процесуального права, рішення суду,відповідно до ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 2 жовтня 2009 року по 8 квітня 2015 року розмір її становить 1470,51 грв.( а.с. 123).

Оскільки відповідачі є власниками спільної часткової власності у квартирі, відповідно до положень ст.ст.357,361ЦК України, вказана сума підлягає стягненню з відповідачів в рівних частках - по 490,17 грв. з кожного. Відповідно, з кожного з відповідачів підлягає стягненню і витрати на оплату судового збору - по 81,20 грв. з кожного.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 6 травня 2015 року скасувати.

Позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2009 року по 8 червня 2015 року по 490,17 грв. з кожного та витрати на оплату судового збору по 81,20 грв. з кожного.

Рішення набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Ігнатоля

Судді: С.А.Попова

О.М.Пономарьова