Ухвала суду № 44754038, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 року

справа № 808/4931/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі № 808/4931/14 за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про зобов’язання виконати обов’язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ДФІ в Запорізькій області (далі по тексту – позивач, Інспекція) звернулась до суду з позовом до ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі по тесту – відповідач, Комбінат), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила зобов’язати відповідача виконати пункти 3, 4 вимоги ДФІ в Запорізькій області від 03.02.2014 року № 08-06-14-14/879, згідно п. 3 вимог: скласти акт форми № КБ-2в та довідку форми № КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28765,64 грн., стягнути кошти в сумі 28765,64 грн., шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», у тому числі пред’явлення позовів до суду, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих витрат шкоду у сумі 28765,64 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст. 1166 ЦК України; згідно п. 4: стягнути кошти в сумі 12379,39 грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», у тому числі шляхом пред’явлення позовів до суду, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у сумі 12379,39 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 22, 1166 ЦК України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року в позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» виконати пункт 3 вимоги ДФІ в Запорізькій області від 03.02.2014 року № 08-06-14-14/879, а саме скласти акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28765,64 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову у частині зобов’язання скласти акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що суд першої інстанції невірно встановив обставини по справі, не встановивши причини заміни гідравлічного спайного коперу, який у роботі був замінений враховуючи його більші потужності у виконанні роботи по апроксимації та бурінні свердловин, які було передбачено кошторисом. Локальний кошторис фактично не виконувався тому і не потребує врахування при співставленні економічного обґрунтування використання спайного копера ZYJ. Апелянт вказував на помилки, допущені позивачем при проведенні розрахунку можливих перевитрат, при проведенні розрахунку економічної обґрунтованості перевитрат слід враховувати загальновиробничі витрати, які не були враховані позивачем.

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач ДФІ в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову у частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині просив ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, неповністю досліджено докази по справі, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що вимога відносно усунення фінансових порушень є обов’язковою до виконання, виявлені порушення не було належним чином усунуто, кошти, які були використані, як перевитрата внаслідок використання потужнішого обладнання ніж було передбачено кошторисом та кошти, які було перевитрачено та необґрунтовано виплачено підрядникам, підлягають поверненню внаслідок стягнення у судовому порядку або стягнення з винних осіб шляхом списання з заробітку чи пред’явлення вимог до таких винних осіб. Апелянт вказував, що співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементами кошторисними нормами з відповідною вартістю зазначених робіт виконаних робіт, виявило перевищення нормативно-розрахункової вартості на суму 28765,64 грн., встановлено відхилення від твердої договірної ціни та розцінок на проведення роботи. Апелянт вказував, що відповідачем порушено п. 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-200 щодо економічного обґрунтування використання потужнішого механізму, ніж було передбачено кошторисом. Відносно п. 4 вимоги, апелянт вказував, що згідно взаємозв’язків відповідача з підрядником було допущено перевитрату коштів внаслідок допущення відхилення від оплати встановленої договором виконання послуг, при розрахунку витрат не була врахована Методика визначення вартості експлуатації власних будівельних машин і механізмів будівельних організацій разом як і при складанні договірної ціни з підрядником та при встановленні обсягів виконаних робіт.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторін не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково вимог виходив з того, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, але при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог. Суд першої інстанції вказував, що збитки можуть відшкодовуватись у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Суд першої інстанції зазначив, що виконання 4 пункту вимоги фактично здійснено відповідачем шляхом пред’явлення відповідного позову до підрядної організації про повернення коштів переплати. Суд першої інстанції вказував, що Комбінатом дійсно допущено порушення п. 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 щодо економічного обґрунтування використання потужнішого механізму, ніж було передбачено кошторисом тому вимога про складання нового акту форми №КБ-2в та довідки №КБ-3 є доречною з огляду на необхідність у врахуванні в новому акті та довідці суми не врахованої при складанні попереднього акту, до акту слід включати суму використання механізму, який використовувався але не був заявлений у кошторисі та договірній ціні. Суд першої інстанції вказував, що примусове стягнення сум з відповідача суперечить змісту прав та повноважень органу ДФІ, інспекція може лише звертатись до суду з вимогою про зобов’язання виконати попередньо складену та надіслану до відповідача вимоги.

Матеріалами справи встановлено, що ДФІ в Запорізькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2013 року. За результатами ревізії складено акт № 06-21/18 від 27.12.2013 року, встановлено перевитрати коштів як наслідок порушення п. 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000, невірно складено акт форми №КБ-2в та довідку №КБ-3, в яких не враховано суму завищення вартості, встановлено невірне відображення в бухгалтерському обліку вартість не оприбуткованих матеріальних цінностей, які не враховані під час проведення інвентаризації.

03.02.2014 року ДФІ в Запорізькій області направлено до ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» вимогу № 08-06-14-14/879 про усунення порушень, виявлених ревізією, в якій зобов’язував зокрема виконати пункти 3 та 4, скласти акт форми №КБ-2в та довідку форми КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28765,64грн. та стягнути кошти в сумі 28765,64грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок Комбінату, у тому числі шляхом пред’явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 28765,64грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.1166 ЦК України. Зобов’язує стягнути кошти в сумі 12379,39 грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок Комбінату, у тому числі шляхом пред’явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 12379,39 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.22,1166 ЦК України. Зобов’язано усунути виявлені ревізією порушення до 20.02.2014 року.

Пунктом 4 вимоги ДФІ в Запорізькій області зобов’язує ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» стягнути кошти в сумі 12379,39 грн. шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок Комбінату, у тому числі шляхом пред’явлення позовів до суду. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 12379,39 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.22,1166 ЦК України. Зобов’язано усунути виявлені ревізією порушення до 20.02.2014 року. Виконуючи такий пункт ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» пред’явило відповідний позов до суду на суму 12379,39 грн. про стягнення цієї суми з ТОВ «Юстас-Концесія».

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують виконання ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» пункту 4 вимоги № 08-06-14-14/879, відповідачем була проведена судово-претензійна робота щодо стягнення з підрядної організації ТОВ «Юстас-Концесія» коштів перевитрати, наявна копія позовної заяви адресована господарському суду Полтавської області з вимогою стягнення з ТОВ «Юстас-Концесія» суми збитку у розмірі 12379,39 грн. Відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 28.11.2014 року про порушення провадження у справі позовну заяву прийнято до провадження.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Ютем-Інжинірінг» (виконавець) 23.08.2013 року було укладено договір № 618, за яким виконавець зобов’язувався виконати роботи по реконструкції з розширенням титанового виробництва, проведення дослідження свай. Встановлено, що схемою проведення робіт № 2512 було погоджено договірну ціну. Під час виконання робіт було здійснено заміну машини на гідравлічний спайний копер ZYJ, що було викликано, за поясненнями відповідача, тим, що дана машина володіє потужнішими показниками і завдяки її використанню виключена необхідність у виконанні робіт в апроксимації і попередньому бурінні свердловини, реконструкцію з розширенням виробництва титанового шлаку потужністю 150 тис/год., проведення випробування паль. При визначенні вартості робіт, вказаних в акті форми №КБ-2в за вересень 2013 року №1, зафіксовано, що при виконанні робіт «Занурення одиночних складових залізобетонних паль довжиною до 20м в грунтах гр1» та «Занурення одиночних складових залізобетонних паль довжиною більше 20м в грунтах гр1» підрядником ТОВ «Ютем-Інжинірінг» фактично використано механізм «Гідравлічний свайний копер ZYJ240» в кількості 264 маш/год вартістю 282,39 грн. за 1 маш/год, замість передбачених розцінками Е5-27-1 та Е5-27-3 механізмів «Крани на автомобільному ходу, в/п 10т» та «Копри універсальні з дизель-молотом масою 2,5т». Заміна машини на спайний копер ZYJ відбулась поза узгодженим кошторисом та була викликана виробничою необхідністю.

Відповідно до п. 3.2.7.7 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174 (ДБН Д. 1.1-1-2000) при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів, відсутність у підрядника машин і механізмів, передбачених нормами, тощо) будівельні (ремонтно-будівельні) роботи планується виконувати без застосування машин і механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин і механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виробництва робіт) та економічними обгрунтуваннями. В економічному обгрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні, або (за їх відсутності) за усередненими даними Держбуду, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручної праці чи наявних у підрядній організації машин і механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі витрати. У випадку, якщо обгрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту.

Відповідачем не було виконано вимоги п. 3.2.7.7 ДБН Д. 1.1-1-2000, не розроблено та не затверджено індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми в складі проекту, в економічному обґрунтуванні необхідно співставити вартість експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсною елементною кошторисною нормою для внутрішньо будівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованій на підставі нормативної часу роботи і вартості маш-години цих машин (за усередненими даними Держбуду) з відповідною вартістю вказаних робіт, які плануються виконувати з застосуванням машин, які маються в підрядній організації.

При заміні механізму виконання підрядних робіт така заміна не була погоджена між сторонами, зміни до ресурсного кошторису не вносились, акт форми №КБ-2в за вересень 2013 року №1, в якому підрядником замінено механізми, передбачені ресурсними кошторисними нормами, на інший, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 28765,64 грн.

Вимога органу ДФІ є обов’язковою до виконання та направлена на коригування роботи підконтрольної організації, зобов’язує роботу організації привести у відповідність до норм законодавства для унеможливлення порушень у подальшому.

З огляду на вищевикладені доводи, колегія суддів вважає, що вимога ДФІ в Запорізькій області у частині п. 3 про складення акту форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких слід відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28765,64 грн. є обов’язковою як засіб впливу на підконтрольну установу та визначає обов’язки Комбінату утримуватись від порушень законодавства у подальшому та прибрати порушення на якій вказує контролюючий орган.

Відносно вимоги про стягнення коштів в сумі 28765,64 грн., шляхом перерахування підрядником на розрахунковий рахунок ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», у тому числі пред’явлення позовів до суду, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих витрат шкоду у сумі 28765,64 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст. 1166 ЦК України, колегія суддів зазначає, що така вимога є недоречною з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 4 п. 4, пп. 15, 21 п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджененого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011 Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах. Положенням передбачене право вимагати від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства однак не шляхом вимагання стягнути кошти, своїми вимогами органи ДФІ можуть вказувати на порушення та вимагати у подальшому їх уникати.

Згідно п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що органи ДФІ наділені повноваженнями контролювати кошти державних та місцевих бюджетів, тобто у межах своїх повноважень і при виявлених порушеннях можуть самостійно усувати порушення бюджетної дисципліни. При виявлені збитків, завданих державі чи державній установі, орган ДФІ має право визначити розмір таких збитків відповідно до методики, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольна установа, орган не забезпечила виконання вимог. Висувати вимогу про зобов’язання пред’являти позови до суду щодо повернення коштів не входить до повноважень контролюючого органу, відповідач як юридична особа наділена самостійними повноваженнями, вільно розпоряджається своїми правами та вільно обирає звертатись до суду чи ні.

Колегія суддів вказує, що матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем п. 4 вимоги ДФІ в Запорізькій області, відповідачем вжиті заходи щодо повернення коштів з підрядної організації по взаємовідносинах з якою сталась перевитрата коштів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційні скарги ДФІ в Запорізькій області та ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» не підлягають задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області та Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі № 808/4931/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук