Ухвала суду № 44753521, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 804/7194/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 804/7194/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Алмет" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ТРАНС ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит ВН" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів та їх подальшої реалізації на ПАТ ПК «Азовсталь» та ТОВ «Грейт Діл» за період січень 2014 року, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2014 року №0001902203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 617243,00 грн., з них: основний платіж - 411495,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 205748,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що на момент проведення перевірки суми податку, включені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, були підтверджені податковими накладними та первинними документами в повному обсязі та дотримані усі необхідні умови щодо проведених господарських операцій з контрагентами, а висновки, викладені в акті перевірки, базуються на неперевірених даних та припущеннях, без урахування дійсних обставин.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001902203 від 07.05.2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що здійснені позивачем господарські операції не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а відтак містить ознаки нереальності, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні відповідач доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі. Позивач щодо доводів апеляційної скарги заперечував, зазначивши про їх необґрунтованість.

У відповідності до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України колегією суддів здійснено процесуальне правонаступництво Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради та перебуває на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Види діяльності підприємства за КВЕД-2010: оптова торгівля металами та металевими рудами, виробництво чавуну, сталі та феросплавів, виробництво алюмінію, оптова торгівля відходами та брухтом, вантажний автомобільний транспорт. У період з 03.04.2014 року по 07.04.2014 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП «Алмет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та їх подальшої реалізації на ПАТ ПК «Азовсталь» та ТОВ «Грейт Діл» за період січень 2014 року, за результатами якої складено Акт №1353/58/04-03-22-03/31197615 від 08.04.2014 р. Перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.56, п.п.14.191, п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14, ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2014 року на суму 411495,00 грн. На підставі зазначеного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001902203 від 07.05.2014 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 617243,00 грн., з них: основний платіж - 411495,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 205748,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів, з врахуванням положень статті 195 Кодексу адміністративного судочинства, згідно якої суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач висловлює свою незгоду з приводу скасування судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення.

З приводу цього суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.п. 198.1, 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 200.1.-200.4 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі. Правильність формування платником податків валових податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет» мало взаємовідносини з декількома контрагентами, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Траст ЛТД».

Так, 05.11.2013 р. між ТОВ НВП «Алмет» (замовник) та ТОВ «Євро Траст ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки №05/11/13-1, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити продукцію - полосу алюмінієву, профіль алюмінієвий, прокат алюмінієвий (продукція), у кількості визначеній видатковою накладною, у строки та у порядку, передбаченому даним договором.

На підтвердження виконання зазначеного договору ТОВ НВП «Алмет» до Дніпродзержинської ОДПІ надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення. (а.с.126-140)

Між тим, посилання апелянта на неможливість встановлення реального здійснення операцій з постачання від ТОВ «Євро Траст ЛТД» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено зустрічну звірку ТОВ «Євро Траст ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ НВП «Алмет» їх реальності та повноти відображення і обліку за період січень 2014 року, результати якої зафіксовані Довідкою №273/22-2/38678179 від 13.05.2014р. В результаті проведеної зустрічної звірки ТОВ «Євро Траст ЛТД» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ НВП «Алмет», їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період січень 2014 року, а також відображено в податковому обліку результати господарської діяльності операцій та розрахунків з ТОВ НВП «Алмет» за період січень 2014 року.

Також, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Фаворит ВН».

29.01.2013 р. між ТОВ НВП «Алмет» (замовник) та ТОВ «Фаворит ВН» (постачальник) укладено договір поставки №29/01/13-1, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити продукцію - смугу алюмінієву, прокат алюмінієвий, профіль алюмінієвий (продукція), у кількості визначеній видатково-прибутковою накладною, у строки та у порядку, передбаченому даним договором.

На підтвердження виконання зазначеного договору ТОВ НВП «Алмет» до Дніпродзержинської ОДПІ надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення. (а.с.69-125)

Серед іншого, згідно даних системи «Податкового блоку» підсистеми «Аналітична система автоматизованого результату співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» вбачається, що постачальниками товару для ТОВ «Фаворит ВН» є підприємства, серед яких зокрема і ТОВ НВП «Алмет». (а.с.50) Відтак, ТОВ «Фаворит ВН» підтверджено придбання товару, що в подальшому був реалізований ТОВ НВП «Алмет» за договором поставки №29/01/13-1 копіями належних первинних документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що податковим органом не було досліджено фактичне виконання умов договорів, укладених позивачем із контрагентами-продавцями ТОВ «Євро Траст ЛТД» та ТОВ «Фаворит ВН», а тому і висновки щодо відсутності об'єктів оподаткування та неможливості подальшої реалізації придбаного товару є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що апелянтом, в свою чергу, не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, тоді як висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 804/7194/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 804/7194/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай