Постанова № 44750246, 03.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" червня 2015 р. Справа № 918/211/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Карпович О.В.

за участю представників сторін:

позивача- не з'явився;

відповідача 1- не з'явився;

відповідача 2- не з'явився;

відповідача 3- Новиков О.Є. (довіреність №02-36/388 від 05.02.2015р.);

третьої особи- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-3 Публічного акціо-нерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення господарського суду Рівненської області від 04.09. 2014р. у справі №918/211/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «РВК»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар»

до 1. Управління державної виконавчої служби Головного

управління юстиції у Рівненській області

2. Приватного підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»

3. Публічного акціонерного товариство «Укрсоцбанк»

про застосування наслідків недійсності правочину та

повернення майна, переданого за недійсним правочином,-

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського про-цесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу за-явлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.09.2014р. у справі №918/211/14 (суддя Пашкевич І.О.) задоволено Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «РВК» (надалі в тексті - Товариство) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар» (надалі в тексті - ТзОВ «ТД «Котнар») до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (надалі в тексті - Управління ДВС), Приватного підприємства «Спе-ціалізоване підприємство «Юстиція» (надалі в тексті - ПП «Юстиція»), Публічного акціонерного то-вариства «Укрсоцбанк» (надалі в тексті - Банк) про застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна переданого за недійсним правочином.

Рішенням суду присуджено ПАТ «Укрсоцбанк» повернути ТзОВ «РВК» нерухоме майно: нежитлове приміщення «літера 2-а», загальною площею 2 688,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул.Академіка Грушевського, 2а. В частині позовних вимог до ПП «Юстиція» провадження припинено у зв'язку із ліквідацією останнього.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що публічні торги за якими передано спірне май-но визнано недійсними, а тому його слід повернути власнику - Товариству.(т.1, арк.справи 259-262).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач-3 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» подав скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ска-сувати рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2014р. у даній справі та прий-няти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуван-ням норм матеріального права та неповним з'ясуванням усіх істотних обставин справи. Зазначає, що незважаючи на визнання публічних торгів недійсними протокол та акт такими не визнавалися. Разом з тим, спірне майно було набуте Банком на основі саме протоколу та акту, тому в даному ви-падку неможливо застосувати наслідки недійсності правочину. На думку Скаржника, застосувати двосторонню реституцію неможливо, оскільки ПП «Юстиція» ліквідоване, тому неможливо повер-нути гарантійний внесок та додаткову винагороду, сплачені Банком. Крім того, Позивач перебу-ває у процедурі банкрутства, а тому вказаний спір мав розглядатися в межах банкрутської справи. (т.2, арк.справи 15-19).

Ухвалою від 29.09.2014р. Рівненський апеляційний господарський суд у складі: головую-чий суддя (суддя-доповідач) Маціщук А.В., суддя Гулова А.Г., суддя Петухов М.Г. прийняв до про-вадження апеляційну скаргу Банку на рішення господарського суду Рівненської області від 04.09. 2014р. у справі №918/211/14.(т.2, арк.справи 13).

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) у справі №918/211/14 - Маціщук А.В., розпорядженням про призначення повторного авторозподілу справ №01-07/185 від 17.11.2014р. призначено головуючого суддю (суддю-доповідача) у даній справі Грязнова В.В. Ріненський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суд-дя Грязнов В.В., суддя Гулова А.Г., суддя Петухов М.Г. прийняв апеляційну скаргу до провадження. (т.2, арк.справи 162, 163).

Товариство 06.10.2014р. надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Разом з тим, у пояс-неннях від 14.10.2014р. Відділ ДВС просить задоволити апеляційну скаргу.(т.2, арк.справи 63-65, 80-82).

Апеляційне провадження у справі №918/211/14 зупинялось 25.11.2014р. у зв'язку з оскар-женням в касаційному порядку постанови про залишення без змін ухвали від 27.08.2014р. про по-вернення без розгляду позовної заяви Третьої особи та необхідністю надсилання справи №918/ 211/14 до Вищого господарського суду, що позбавило апеляційний суд можливості розглянути справу та зумовило зупинення провадження у справі №918/211/14 до розгляду вказаної касаційної скарги Вищим господарським судом України.(т.2, арк.справи 169-170). У зв'язку з надходженням справи №918/211/14 до Рівненського апеляційного господарського суду - ухвалою від 21.04.2015р. провад-ження у справі поновлено.(т.3, арк.справи 1).

Банк подав через канцелярію суду 19.05.2015р. додаткові пояснення, в яких повторно заз-начає про неможливість застосування наслідків недійсності правочину у зв'язку із ліквідацією од-нієї із сторін.(т.3, арк.справи 11-13).

В свою чергу, Товариство подало через канцелярію суду 20.05.2015р. письмові пояснення, в яких звертає увагу суду, що прилюдні торги - це правочин вчинений у письмовій формі та зафік-сований у кількох документах, а тому відсутня потреба визнавати недійсними окремо протокол та акт.(т.3, арк.справи 39-41).

В судових засіданнях апеляційної представник Банку підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надавши свої пояснення. Товариство не забезпечило явку свого представника, разом з тим у день судового засідання 03.06.2015р. подало заяву про розгляд скарги без участі представника.(т.3, арк.справи 48).

Відповідачі 1, 2 та Третя особа не забезпечили явку своїх представників в судове засідан-ня, хоч про час та місце розгляду були повідомлені у встановленому порядку (т.3, арк.справи 42-48), проте, така неявка не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на відсутність потреби в ній.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та з постанови ВГСУ від 14.0.12014р. у справі №918/635/ 13, Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк»-Банк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Котнар»-позичальник уклали договір про надання відновлювальної кредитної лінії від 01.06.2006р. №04406 (надалі в тексті - Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого Банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування. У відповідності до пункту 1.3 Договору у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, нара-хованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення за-безпеченої заставою вимоги - Банк та Товариство-іпотекодавець і поручитель уклали 01.06.2006р. іпотечний договір №04406/1 (надалі в тексті - Іпотечний договір), заставною вартістю 10 862 752 грн., відповідно до умов якого - іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості за без-печення виконання позичальником основних зобов'язань нерухоме майно, а саме: нежитлове при-міщення літера 2-а, загальною площею 2 688,8 м2, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Акаде-міка Грушевського 2-а.(т.1, арк.справи 12-16).

Матеріалами справи стверджено, що у зв'язку з неповерненням кредитних коштів ТзОВ «ТД «Котнар», рішенням господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р., яке набрало законної сили 04.01.2012р., у справі №3/174 звернуто стягнення на належне Товариству майно - предмет іпотеки; 06.03.2012р. судом видано наказ на примусове виконання рішення від 28.09.2011 року у справі №3/174, а 09.04.2012р. до вказаного наказу внесено виправлення та доповнено зас-тереженням про реалізацію майна шляхом проведення публічних торгів.

Матеріалами справи стверджено, що 08.06.2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з ви-конання наказу господарського суду Рівненської області від 06.03.2012р. у справі №3/174 щодо проведення публічних торгів та визначення початкової ціни продажу заставного майна в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче проваджен-ня». Дана постанова супровідним листом №1566 від 08.06.2013р. надіслана Позивачеві для вико-нання. Державним виконавцем Управління ДВС Дудкою І.О. 26.06.2012р. складено та підписано акт опису та арешту майна нежитлового приміщення літера 2-а, загальною площею 2 688,8 м2, що знаходиться за адресою: м.Рівне вул.Академіка Грушевського 2-а. Акт надісланий Позивачеві суп-ровідним листом №1721 від 26.06.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що Управління ДВС та ПП «Юстиція» уклали договір про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомо-го майна (предмета іпотеки) від 27.11.2012р. №09-Р/189/12/1.

Матеріали справи свідчать, що 19.04.2013р. Рівненською філією ПП «Юстиція» проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), за результатами яких складено протокол від 24.04.2013р. №09-Р/189/12/1-9. Переможцем торгів визначено Публіч-не акціонерне товариство «Укрсоцбанк».(т.1, арк.справи 17).

Матеріалами справи стверджено, що Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2014р. у справі №918/635/13 визнано недійсними (публічні) прилюдні торги, які відбулись 19.04.2013р. з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення літера 2-а, загальною площею 2 688,8 м2, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Академіка Грушевського, 2-а.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рі-шення місцевого суду - зміні з огляду на наступне:

Предметом позову є повернення майна набутого за недійсним правочином.

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 (надалі в тексті - Тимчасове положення).

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою прода-жу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опуб-лікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направ-лення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, міс-це проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, пра-вила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4) і, по-третє, ті правила, які стосують-ся оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, дотримуючись вимог законодавства Управ-ління ДВС та ПП «Юстиція» уклали договір про надання послуг по організації і проведенню при-людних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), на виконання яко-го й було проведено прилюдні торги.

Разом з тим, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту, який застосовує-ться судом у випадках та порядку, визначеному законодавством.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про су-дову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бу-ти визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійс-ності, передбачених законом.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в мо-мент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - тре-тьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьо-му Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З позовом про визнання правочину недійсним може також звернутись заінтересована осо-ба.(ч.3 ст.215 ЦК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначає, що прилюдні торги визнано недійсни-ми в судовому порядку, а тому в силу ч.1 ст.216 ЦК України торги не створили юридичних наслід-ків і кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на вико-нання цього правочину.

В силу приписів ст.35 ГПК України, колегія суддів вважає, що визнання постановою Вищо-го господарського суду України від 14.01.2014р. у справі №918/635/13 недійсним правочину, а са-ме прилюдних торгів, які відбулись 19.04.2013р. - є преюдиціальним фактом, який не потребує до-казування під час розгляду даної справи.(т.1, арк.справи 12-16).

Товариство зазначає, що спірне майно належить йому на праві власності, однак він позбав-лений правом володіти і користуватись ним. Звертаючись з вимогою про повернення майна, пере-даного за недійсним правочином Позивач фактично скористався правом наданим ч.1 ст.16 ЦК Ук-раїни та ч.2 ст.20 ГК України, коли права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаю-ться, зокрема, шляхом, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вва-жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття пра-ва власності не встановлена судом.

Кожна сторона, в силу ст.33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона поси-лається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'я-зана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи, що прилюдні торги, на яких було реалізовано майно Товариства, проведені з порушенням чинного законодавства - Банк не є добросовісним набувачем цього майна, а тому зо-бов'язаний його повернути на вимогу власника. При цьому, оскільки прилюдні торги - це правочин вчинений у письмовій формі та зафіксований у кількох документах, то потреба визнавати недійс-ними окремо протокол та акт - відсутня.

Проте, матеріали справи свідчать, що на момент розгляду справи апеляційним судом Банк володіє і користується спірним майном.

Із зазначених мотивів, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що порушене право Позивача підлягає захисту, а тому вимога про повернення Банком спірного не-рухомого майна Товариству - є такою, що підлягає задоволенню.

Вірішуючи даний спір, колегія суддів відхиляє заперечення Скаржника про неможливість застосування двосторонньої реституції у зв'язку з ліквідацією ПП «Юстиція» з огляду на таке.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного дер-жавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Такі ж правила містяться і в ч.5 ст.91 ГК України.

Зобов'язання юридичної особи - боржника припиняється внаслідок її ліквідації.(ст.609 ЦК України).

Внесення до Єдиного державного реєстру запису про ліквідацію ПП «Юстиція» без визна-чення правонаступника зумовлює припинення в цій частині провадження у справі з підстав п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, як вірно встановлено місцевим господарським судом.(т.2, арк.справи 75-76).

Колегія суддів звертає увагу, що публічні торги визнано недійсними 14.01.2014р., а провад-ження у даній справі було порушено 20.02.2014р. В свою чергу, ПП «Юстиція» припинене за рі-шенням засновників з 04.07.2014р. При цьому, матеріалами справи не стверджено існування або створення для Банку перешкод заявити ПП «Юстиція» вимоги про повернення винагороди та га-рантійного внеску до моменту ліквідації Підприємства, однак вказаним правом Банк не скористав-ся.

Скаржник також вважає, що судом порушено норми процесуального законодавства, а саме - вказаний спір повинен розглядатись у межах справи про банкрутство Товариства. Проте, колегія суддів відхиляє таке посилання як безпідставне, оскільки спір про застосування наслідків недійс-ності правочину та повернення майна фактично був розглянутий тим самим господарським судом, що й справа про визнання Товариства банкрутом. При цьому, п.7 ст.12 ГПК України не передбачає вирішення таких спорів лише одним складом суду.

Крім того, зазначивши в резолютивній частині про задоволення позову, суд першої інстан-ції всупереч ст.83 ГПК України не зазначив як вирішено спір щодо Управління ДВС.

Між тим, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення аукціо-нів, прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження»), а самі торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою ук-ладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердже-ною наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 №74/5).

Враховуючи, що Управління ДВС не є стороною недійсного правочину - звернення до ньо-го з даним позовом вбачається необґрунтованим, тобто відповідач є неналежним тому в позові до нього належить відмовити, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукуп-ності, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, однак рішення підлягає зміні з підстав п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, оскільки приймаючи рішення, місцевий господарський суд припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених в рішенні та не застосував норми процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 80, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення господ-дарського суду Рівненської області від 04.09.2014р. у справі №918/211/14 залишити без задоволен-ня.

2. Пункт « 5» резолютивної частини рішення суду першої інстанції змінити, доповнивши нас-тупним: «Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «РВК» до Управ-ління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області.»

3. В решті рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2014р. у справі №918/ 211/14 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №918/211/14 повернути до господарського суду Рівненської області

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.