Рішення № 44748386, 05.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2015 р.Справа № 916/1458/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 39885,51грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Ткач М.О., довіреність №19/15 від 26.01.2015р;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/Р2-01-09-1-110 від 16.06.14р. у розмірі 39885,51грн., а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 36480,54грн., заборгованість за відсотками у розмірі 3040,38грн., пені у розмірі 364,59грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.15р. порушено провадження у справі №916/1458/15-г.

07.05.2015р. електронною поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю надання витребуваних судом документів.

Надане клопотання судом розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.15р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.05.15р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

16.06.2014р. між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено кредитний договір №010/Р2-01-09-1-110, відповідно до умов якого Кредитор, зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 36480,54грн.(Ліміт), а Позичальник зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням, та повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати всі інші обов'язки, визначені договором.

Відповідно до п.1.3. договору, кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 28 червня 2017р.

Згідно п. 2.1. договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18% річних, на рахунок кредитора №206812647 в АТ„Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до п.1.4.1 договору, Кредит надається Позичальнику на рефінансування кредитної заборгованості за кредитним договором №010/Р2-01-09-1-0/1 від 21 червня 2013р.

У відповідності до п. 3.2. договору Кредитор, після виконання Позичальником обов'язкових умов, вказаних у п. 3.1 договору, Кредитор на підставі письмової заяви Позичальника, яка повинна бути подана не пізніше кінцевого терміну надання кредиту зобов'язуються надати кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на зазначений Позичальникм поточний рахунок Позичальника в АТ Райффайзен Банк Аваль» для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 4.3. договору, Позичальник зобов'язався здійснювати погашення Кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену графіком. (Додаток 1 до Кредитного договору),

Умовами Кредитного договору передбачено право Кредитора вимагати дострокового виконання Позичальником зобов'язань за цим договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів та інших платежів у разі порушення Позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором (п. 7.1., 7.1.3., 7.2.1. Кредитного договору).

У випадку, якщо Кредитор вирішив скористатися правами, передбаченими п. 7 Кредитного договору, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення.

Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомлені Кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги. Кредитор має право вжити заходи для стягнення заборгованості позичальника за Кредитним договором, які не суперечать законодавству України(п.7.3).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в строки у повному обсязі.

В порушення умов договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків не виконано.

17.12.2014р. на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 була надіслана Вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за вих. №114-0-0-00/15-12262, якою було зобов'язано у 30-ти денний термін достроково повернути всю суму заборгованості.

Проте в установлений строк заборгованість за кредитом повернута не була.

Відповідно до п. 10.2.1. договору, за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

Вищевикладене зумовило звернення Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до суду з даним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №010/Р2-01-09-1-110 від 16.06.14р. у розмірі 39885,51грн., а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 36480,54грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3040,38грн., пені у розмірі 364,59грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 536, 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Приписами ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно даного розрахунку позивача, відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим за невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 рахується заборгованість за кредитом у розмірі 36480,54грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 3040,38грн., яка залишилась несплаченою відповідачем.

Так, судом встановлено наявність невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 своїх договірних зобов'язань, існування заборгованості, у зв'язку з чим, враховуючи приписи законодавства, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 36480,54грн., та заборгованості за відсотками у розмірі 3040,38грн., та такими, що підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 364,59грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 364,59грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Розмір загальної заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" витікає з умов укладеного між сторонами по справі договору, підтверджується обґрунтованим розрахунком позовних вимог, доданим позивачем до позовної заяви.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/Р2-01-09-1-110 від 16.06.14р. у розмірі 39885,51грн., а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 36480,54грн., заборгованість за відсотками у розмірі 3040,38грн., пені у розмірі 364,59грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (65000, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", р/р 2909949, МФО 328351) заборгованість за кредитом у розмірі 36480(тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят)грн.54коп., заборгованість за відсотками у розмірі 3040(три тисячі сорок)грн.38коп., пеню у розмірі 364(триста шістдесят чотири)грн.59коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.49коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.06.2015р.

Суддя С.Ф. Гут