Рішення № 44748262, 02.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 р. Справа№ 914/1419/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 20 632 грн. 67 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Столярський М.С., представник (довіреність №7536 від 28.10.2014 р.);

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України, заяв про відвід суду не надходило.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м.Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 20 632,67 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 05.05.2015р. призначив розгляд справи на 18.05.2015 р. Ухвалою суду від 18.05.2015 р. розгляд справи відкладався на 02.06.2015 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. Стосовно заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання овердрафту із лімітом заборгованості в розмірі 20 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти та комісії за користування коштами та повернути овердрафт у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 18 980 грн. 00 коп. неповернутої суми кредиту, 1 581 грн. 40 коп. прострочених відсотків за користування кредитом, 71 грн. 18 коп. нарахованих відсотків за користування кредитом. Також за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачеві нараховано 0 грн. 09 коп. пені. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 20 632 грн. 62 коп.

Через канцелярію суду 15.05.2015 р. відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи на 15 днів у зв'язку з його хворобою. Ухвалою від 18.05.2015 р. суд задоволив вказане клопотання та відклав розгляд справи на 02.06.2015 р., проте відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 05.05.2015 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (вручене 22.05.2015 р.)

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26.11.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (банк, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник, відповідач у справі) було укладено договір №51 про надання овердрафту.

За цим договором банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Пунктом 2.1. договору встановлено максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальну суму, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) - 20 000 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2. договору передбачено процентну ставку в розмірі 25% річних.

Відповідно до п.2.4. договору, датою остаточного повернення овердрафту є 25.11.2014 р.

Згідно з п.3.2. договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, вказаною у п.2.2. цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту:

3.2.1. до терміну, вказаному в п.2.4. цього договору.

3.2.2. до дати звернення банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.

Відповідно до п. 3.3. договору, позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього (п.4.1. договору).

Згідно п. 4.7. договору, банк у випадках, передбачених п. 2.10. цього договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

За умовами п.4.8. договору, позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.7.) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші до сплати платежі за цим договором.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань зі сплати суми кредиту та процентів за його користування, позивач претензією за вих.№25/11/2014-1 від 25.11.2014 р. звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість, яка залишена без розгляду та задоволення.

Пунктом 2.6. договору сторони передбачили пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором в розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочки, за весь час прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем на дату розгляду справи в суді становить 18 980 грн. 00 коп. кредиту, 1 581 грн. 40 коп. прострочених поцентів за користування кредитом, 71 грн. 18 коп. нарахованих процентів за користування кредитом. Також за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачеві нараховано 0 грн. 09 коп. пені.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір про надання овердрафту за своєю правовою природою є різновидом кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергові частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Факт надання позивачем відповідачу грошових коштів підтверджується випискою банку про рух коштів по рахунку відповідача за період з 26.11.2013 р. по 31.03.2015 р., у якій відображено рух коштів відповідача за договором про надання овердрафту від 26.11.2013 р.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.2.6. договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором встановлена в розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочки, за весь час прострочки.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 0 грн. 09коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 18 980 грн. 00 коп. неповернутої суми кредиту, 1 581 грн. 40 коп. прострочених процентів за користування кредитом, 71 грн. 18 коп. нарахованих процентів за користування кредитом та 0 грн. 09 коп. пені.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 вищевказаного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

При поданні позову позивачем сплачено 1 885 грн. 50 коп. судового збору, в той час як судовий збір з розміру заявлених позовних вимог (20 632 грн. 67коп.) підлягав до сплати у розмірі 1 827 грн. 00коп. (мінімальний розмір судового збору, передбачений законодавством), тому сума судового збору в розмірі 58 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів, вул. Сахарова, 78 (ідентифікаційний код 09807862) 18 980 грн. 00 коп. неповернутої суми кредиту, 1 581 грн. 40 коп. прострочених процентів за користування кредитом, 71 грн. 18 коп. нарахованих процентів за користування кредитом, 0 грн. 09 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Кредобанк», м.Львів, вул. Сахарова, 78 (ідентифікаційний код 09807862) з Державного бюджету України 58 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №42479163 від 18.12.2014 р.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 02.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.06.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.