Рішення № 44747518, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/5396/15-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-

Північ"

до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління

юстиції у м. Києві

Третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Техноресурс"

про звільнення майна з-під арешту

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники :

Від позивача: Жданова В.П.(дов. від 04.12.2014)

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про звільнення заставленого майна з під арешту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2015 порушено провадження у справі №910/5396/15-г та призначено до розгляду на 26.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.04.2015, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних судом доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Приватне акціонерне товариство "Техноресурс", розгляд справи відкладено на 28.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 26.05.2015, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних судом доказів.

В судове засідання 26.06.2015 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких підтримав їх в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що арештоване Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 41267581 від 27.05.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві рухоме майно, перелік якого наведений в позовній заяві знаходиться в заставі у позивача, яка має пріоритет перед публічним обтяження (арештом державного виконавця).

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

Третя особа надала суду пояснення, в яких підтримала позовні вимоги заявлені позивачем.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

На примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 41267581 з примусового виконання наказу № 42/559, виданого 25.03.2010 Господарським судом м. Києва про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Техноресурс" (станом на момент винесення рішення - Приватного акціонерного товариства "Техноресурс") на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" боргу в розмірі 632 229, 62 грн.

27.05.2014 постановою старшого державного виконавця державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Городньою Г.Ю., накладено арешт на все майно боржника Закритого акціонерного товариства "Техноресурс" (станом на момент винесення рішення - Приватного акціонерного товариства "Техноресурс") (ідентифікаційний код 33107041) (далі за текстом - третя особа) та заборонено здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику у межах суми звернення стягнення.

Судом, також, встановлено, що 19.03.2012 між позивачем, як заставодержателем та третьою особою, як заставодавцем був укладений договір застави, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1397 (далі за текстом - договір застави), в якості забезпечення повного та своєчасного виконання третьою особою зобов'язань перед позивачем за договором доручення від 01.03.2012 № 010312 з додатковою угодою № 1 від 07.03.2012 та інших додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Предметом застави за вказаним договором є наступні автомобілі (надалі майно): ВАЗ, модель - 21214, рік випуску - 2011, колір червоний, реєстраційний АА1926КО; УАЗ, модель - 374195, рік випуску - 2011, колір зелений, реєстраційний АА5215КХ; VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE 2.0, рік випуску - 2011, колір чорний, реєстраційний АА5254КХ; CHEVROLET, модель - LACETTI, рік випуску - 2011, колір - сірий, реєстраційний АА1942КО, належні третій особі на праві власності.

Відповідно до п. 1.3 вищезазначеного договору загальна вартість предмета застави дорівнює ринковій і балансовій та складає 606 584, 71 грн.

Пунктом 2.8. договору застави сторони погодили, що предмет застави підлягає обтяженню шляхом внесення запису до державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі заяви заставодержателя.

Пунктом 3.4.1 договору застави передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань з договором доручення, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави (вцілому чи будь якої його частини) шляхом його реалізації.

У відповідності до п. п. 4.2. 4.1. договору застави право застави виникає з моменту підписання договору та його нотаріального посвідчення та припиняється виконанням забезпечених заставою зобов'язань за договором доручення.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за 01.01.2015 - 14.04.2015, станом на 14.04.2015 заборгованість третьої особи за договором доручення № 010312 від 01.03.2012 не погашена і становить 30 858 626, 90 грн.

Приватне обтяження вказаних автомобілів зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.03.2012 реєстраційними номерами № 12289160, 12289016, 12288934, 12288784.

Таким чином, позивач є заставодержателем заставного майна, а саме автомобілів: марки УАЗ, модель-374195, рік випуску-2011, колір-зелений, номер державної реєстрації АА5215КХ; марки VOLKSWAGEN, модель- CARAVELLE 2.0, рік випуску-2011, колір-чорний, номер державної реєстрації АА5254КХ; марки CHEVROLET, модель- LACЕTTI, рік випуску-2011, колір-сірий, номер державної реєстрації АА1942КО; марки ВАЗ, модель-21214, рік випуску-2011, колір - червоний, номер державної реєстрації А1926КО.

Доказів припинення дії застави матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про звільнення з - під арешту, накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 41267581 від 27.05.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, заставлене рухоме майно, яке належить Приватному акціонерному товариству "Техноресурс", та знаходиться у заставі позивача за договором застави від 19.03.2012 реєстраційний № 1397 транспортні засоби, а саме: ВАЗ, модель - 21214, рік випуску - 2011, колір червоний, реєстраційний АА1926КО; УАЗ, модель - 374195, рік випуску - 2011, колір зелений, реєстраційний АА5215КХ; VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE 2.0, рік випуску - 2011, колір чорний, реєстраційний АА5254КХ; CHEVROLET, модель - LACETTI, рік випуску - 2011, колір - сірий, реєстраційний АА1942КО.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно визначений ст.ст. 572-597 ЦК України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з частиною 5 ст. 18 "Про заставу" якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Згідно з частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. (ч.6 ст.20 Закону України "Про заставу").

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що заставодержатель має переважне перед іншими кредиторами право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

В той же час, у відповідності до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження.

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється в порядку, встановленому законом.

Якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому ст. 27 цього закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу 4 цього закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Отже, з системного аналізу вищенаведених правих норм, вбачається, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення звертається за наявності однієї з умов: або якщо право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Задоволення вимог інших стягувачів, ніж заставодержатель відбувається за рахунок залишку коштів після задоволення вимог заставодержателя відповідно до положень ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вже зазначалось обтяження на рухоме майно - автомобілі: марки УАЗ, модель-374195, рік випуску-2011, колір-зелений, номер державної реєстрації АА5215КХ; марки VOLKSWAGEN, модель- CARAVELLE 2.0, рік випуску-2011, колір-чорний, номер державної реєстрації АА5254КХ; марки CHEVROLET, модель - LACЕTTI, рік випуску-2011, колір-сірий, номер державної реєстрації АА1942КО; марки ВАЗ, модель-21214, рік випуску-2011, колір - червоний, номер державної реєстрації А1926КО на підставі договору застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.03.2012 за реєстраційними номерами № 12289160, 12289016, 12288934, 12288784.

Натомість право Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на стягнення заборгованості виникло на підставі наказу Господарського суду м. Києва № 42/559, виданого 25.03.2010. Втім доказів реєстрації права обтяження на заставне майно відповідачем суду не надано. Разом з тим, арешт на майно боржника накладений тільки 27.05.2014.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позивач, який є заставодержателем, має пріоритет щодо звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.

Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що звернення стягнення на предмет застави для задоволення вимог інших стягувачів, ніж заставодержатель, можливо лише після задоволення вимог останнього за рахунок залишку коштів, а, отже, дії відповідача щодо накладення арешту на заставлене майно, що належить на праві власності третій особі, суд вважає протиправними.

Крім того, судом враховано, що загальна заставна вартість майна боржника, складає 606 584,71 грн., а заборгованість згідно договору доручення від 01.03.2012 № 010312 становить 30 368 626, 90 грн.

Вищевикладене дає суду дійти висновку, що оскільки судом встановлено відсутність умов, передбачених ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, то діями державного виконавця щодо накладення арешту на майно порушено речове право позивача, як застводержавця.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про звільнення з під арешту майна, що належить Приватному акціонерному товариству "Техноресурс" та знаходиться в заставі у позивача, накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 41267581 від 27.05.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, а саме автомобілі ВАЗ, модель - 21214, рік випуску - 2011, колір червоний, реєстраційний АА1926КО; УАЗ, модель - 374195, рік випуску - 2011, колір зелений, реєстраційний АА5215КХ; VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE 2.0, рік випуску - 2011, колір чорний, реєстраційний АА5254КХ; CHEVROLET, модель - LACETTI, рік випуску - 2011, колір - сірий, реєстраційний АА1942КО обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

При виконанні наказу № 42/559, виданого 25.03.2010 Господарським судом м. Києва про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Техноресурс" (станом на момент винесення рішення - Приватного акціонерного товариства "Техноресурс") на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" боргу в розмірі 632 229, 62 грн. та накладенні арешту на майно боржника за вказаним наказом державний виконавець діяв у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження", а отже враховуючи відсутність вини відповідача у виникненні спору суд дійшов висновку про розподіл судових витрат між сторонами порівну.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ" задовольнити повністю.

2. Звільнити з - під арешту, накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 41267581 від 27.05.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, заставлене рухоме майно, яке належить Приватному акціонерному товариству "Техноресурс" 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 52, кВ. 36; ідентифікаційний код 33107041), та знаходиться у заставі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ" (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А; ідентифікаційний код 30732144) за договором застави від 19.03.2012 реєстраційний № 1397 транспортні засоби, а саме: ВАЗ, модель - 21214, рік випуску - 2011, колір червоний, реєстраційний АА1926КО; УАЗ, модель - 374195, рік випуску - 2011, колір зелений, реєстраційний АА5215КХ; VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE 2.0, рік випуску - 2011, колір чорний, реєстраційний АА5254КХ; CHEVROLET, модель - LACETTI, рік випуску - 2011, колір - сірий, реєстраційний АА1942КО.

3. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 34482497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ" (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А; ідентифікаційний код 30732144) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Дата підписання повного тексту рішення - 09.06.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк