Ухвала суду № 44746423, 03.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/984/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Сиротюка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (далі Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області) звернулось до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» (далі СВК «Світанок») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 23020 грн. 53 коп..

В обґрунтування заявлених вимог зазначалось, що СВК «Світанок» перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Підприємству було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком № 2 з січня 2013 року по січень 2015 року включно. Проте, відповідачем зазначені витрати у добровільному порядку не погашено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року позовні вимоги Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області задоволено. Стягнуто з СВК «Світанок» на користь Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 23020 грн. 53 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, голова СВК «Світанок» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, а саме п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. На думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року припинено юридичну особу СВК «Світанок» та згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30 березня 2012 року відомості про юридичну особу СВК «Світанок» відсутні. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що СВК «Світанок» перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Протягом 2014-2015 років підприємству було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за період з січня 2013 року по січень 2015 року включно.

Відповідачем зазначені витрати у добровільному порядку не погашено.

Задовольняючи позовні вимоги Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що СВК «Світанок», як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, працівники якого вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду України збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його колишнім працівникам.

Так, пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності названим Законом питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на наведене вище, вимога позивача щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Аналогічний висновок щодо застосування наведених вище норм права міститься в постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10. На підставі ч. 1 ст. 244-2 КАС України такий висновок Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на припинення СВК «Світанок» згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року як на підставу для відмови у задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як встановлено матеріалами справи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про перебування відповідача в стані припинення на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року (а. с. 8), що не тотожно запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. При цьому, знаходячись в стані припинення, СВК «Світанок» продовжує перебувати на обліку в Управлінні ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції окремих положень процесуального закону не призвели до неправильного вирішення справи, а тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування постановленого по справі судового рішення.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 08 червня 2015 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко