Ухвала суду № 44746106, 28.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р.м. ОдесаСправа № 815/6871/14

Категорія: 9.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - не з'явився

представника позивача - Біланчин Я.В. (довіреність від 10.03.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАЛ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАЛ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003722201 від 27.11.2014 року, яким нараховано штрафні санкції у сумі 340 грн. за порушення вимог валютного законодавства.

В обґрунтування позову зазначено, що при виконанні Контракту від 22.10.2012 року №BD-61 ТОВ «ТЕРМОПАЛ» дотримано вимоги валютного законодавства та не порушено порядок декларування валютних цінностей, отже оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 21.11.2014 року №136/15-32-22-05/31936337 з питань дотримання ТОВ «ТЕРМОПАЛ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Суть порушення полягає в не поданні підприємством декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом 01.04.2013 року, 01.07.2013 року при здійсненні імпортної операції по контракту від 22.10.2012 року №BD-61, укладеного з нерезидентом «JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO., LTD».

За наслідками адміністративного оскарження висновки акту перевірки визнано обґрунтованими, а на підставі виявлених порушень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 року №0003722201 про нарахування штрафних санкцій у сумі 340 грн.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, не відповідають дійсності, дотримання підприємством вимог законодавства про проведення розрахунків в іноземній валюті при виконанні контракту з імпортних операцій встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, в іншій справі.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-XII імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Разом з цим, за правилами цієї статті Закону, моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно із п. 2 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392, строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

За правилами ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно із п. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року № 319/94 декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Відповідно до ч. 2 ст. 10, ч. 2 ст. 16 Декрету несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції є підставою для застосування до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, штрафу у сумі, що встановлюється Національним банком України.

З огляду на викладене, чинним законодавством та нормативними актами визначено спеціальний порядок проведення учасниками зовнішньоекономічної діяльності розрахунків, строки завершення імпортних операцій, обов'язковість звітування резидентами щодо наявності належного їм майна та інших цінностей, що перебувають за межами України, та відповідальність за порушення цих правил.

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 22.10.2012 року між ТОВ «ТЕРМОПАЛ» та Компанією «JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO., LTD.» укладений контракт №BD-61.

В межах цього контракту 20.11.2013 року та 24.01.2013 року позивачем проведено оплату товару на рахунок Компанії «JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO., LTD.» в розмірі 17656,18 дол. США та 41197,76 дол. США відповідно.

Постачання товару здійснено Компанією на умовах FOB Шонтоу для будь-якого виду транспорту в тлумаченні термінів Інкотермс -2000 у кількості та асортименті, згідно Інвойсам.

26.02.2013 року на вказаний товар оформлена ВМД типу IM 40 ЕЕ № 500030302/2013/000788 та згідно цієї ВМД товар був оформлений для внутрішнього перевезення в митницю призначення, а саме у зону митного контролю - митний пост «Аеропорт».

Таким чином, датою отримання товару є 26.02.2013 року, тобто в межах строку, встановленого Порядком визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392.

Судом першої інстанції вірно наголошено, що зазначені обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, у справі №815/6766/14, тому в силу ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Згідно із п. 2. Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Національного банку України від 08.02.2000 року № 49, порушення резидентами строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Разом з цим, неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Враховуючи, що у позивача станом на 01.04.202013 року та на 01.07.2013 року (згідно висновків акту перевірки) при виконанні контракту 22.10.2012 року №BD-61 відсутнє належне йому майно за межами України, колегія суддів вважає, що у підприємства не було обов'язку щодо декларування цього майна, у зв'язку із чим погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність нарахування позивачу штрафних санкцій згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАЛ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька