Постанова № 44746097, 02.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 876/2951/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря - Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ) в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо обчислення стажу роботи без врахування пільгового обчислення; просив зарахувати з 15.05.2014 періоди роботи з 02.02.1988 по 10.02.1998, з 20.04.2000 по 13.11.2003, з 01.04.2004 по 31.12.2008, з 01.06.2012 по 09.09.2014 як вироблені у районах Крайньої Півночі; визнати протиправними дії УПФ щодо неврахування з 15.05.2014 при розрахунку пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки при визначені розміру заробітної плати за період з травня 2001 року по серпень 2014 року; здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 15.05.2014 з урахуванням розміру заробітної плати, вказаної у довідці виданій Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна бурова компанія» за весь період його роботи на даному підприємстві.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він в період з 02.02.1988 по 10.02.1998, з 20.04.2000 по 13.11.2003, з 01.04.2004 по 31.12.2008, з 01.06.2012 по 09.09.2014 працював в районах Крайньої Півночі, а тому трудовий стаж в ці періоди повинен бути зарахований Пенсійним органом у пільговому розмірі з розрахунку один рік за один рік і шість місяців. Зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у такому зарахуванні трудового стажу та перерахунку пенсії із врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року в справі №348/3079/14-а заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що позивачем не представлено трудового договору або довідки в яких зазначено період роботи позивача у районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до них, а тому такий немає права на перерахунок пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи в пільговому розрахунку. Також, вказує, що чинним законодавством не передбачено врахування до заробітної плати з якої обчислюється пенсія районного коефіцієнту та північної надбавки.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач просив слухати справу за його відсутності, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що доведеним є факт роботи позивача у районах Крайньої Півночі в спірні періоди, а тому у нього є право на зарахування їх до трудового стажу у пільговому розмірі.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи проте є лише частково вірними з таких міркувань.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.08.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пільгову пенсію.

До вказаної заяви, ОСОБА_1 додав документи, згідно яких до його трудового стажу з 02.02.1988 по 10.02.1998, з 20.04.2000 по 13.11.2003, з 01.04.2004 по 31.12.2008, з 01.06.2012 по 09.09.2014 слід зарахувати роботу у районах Крайньої Півночі у пільговому розмірі з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Однак, УПФ було призначено позивачу пенсію без пільгового обчислення його стажу роботи у вказані періоди у районах Крайньої Півночі.

У зв'язку із цим, позивач повторно 18.11.2014 звернувся до УПФ із проханням провести перерахунок його пенсії із врахуванням його роботи у районах Крайньої Півночі з пільгового розрахунку.

Проте, листом від 28.11.2014 №166/Б-10 УПФ фактично відмовило ОСОБА_1 у такому зарахуванні, з посиланням на те, що позивачем не додано документи які підтверджують такий стаж роботи (а.с.14).

Не погодившись з такою відмовою УПФ, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Із змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ), Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Постанова), Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому, слід звернути увагу, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV).

Відповідно до пп.«б» п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відтак, із системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи (а.с.7-10) про його роботу в районі Крайньої Півночі у спірні періоди.

Більше того, період роботи в районі Крайньої Півночі з 20.04.2000 по 03.05.2001 підтверджуються довідкою Відкритого акціонерного товариства «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» від 23.12.2013 №14/1/1/26101, з 04.05.2001 по 16.09.2014 довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна бурова компанія» від 11.07.2014 №01-16/3050, від 16.09.2014 б/н та від 12.09.2014 №01-16/3935, а з 02.02.1988 по 01.12.1994 довідкою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 23.02.2015 №10-223.

Загалом, слід відмітити, що у спірні періоди позивач працював у районах та місцевостях, які відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1029 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967р. «Про розширення пільг для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», є районами Крайньої Півночі, що є беззаперечним фактом.

Підпунктом д) п.5 Указу передбачено, що «робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах».

Пунктом 3 Постанови передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Таким чином, враховуючи відомості трудової книжки та подані довідки, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування йому до пільгового трудового стажу періодів роботи з 02.02.1988 по 10.02.1998, з 20.04.2000 по 13.11.2003, з 01.04.2004 по 31.12.2008, з 01.06.2012 по 09.09.2014 з розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців.

Посилання ж відповідача на те, що пільги, встановлені вказаними нормативними актами, не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не надав укладених з роботодавцем строкових трудових договорів є безпідставними, так як факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці, а також відповідною довідкою, що згідно із п.5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV є достатніми документами для перерахунку пенсії.

Також, згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна бурова компанія» від 30.06.2014 №404, позивачу під час його роботи з 2001 по 2014 рік, дійсно виплачувались північна надбавка та враховувався районний коефіцієнт, однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги позивача щодо врахування їх при визначенні розміру пенсії є безпідставними та необґрунтованими.

Так, ч.3 ст.96 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Із набранням чинності з 01.01.1992 Законом України «Про пенсійне забезпечення» районного коефіцієнту та північної надбавки під час обчислення стажу роботи та середньомісячного заробітку не передбачено, як в подальшому не було передбачено і Законом №1058-IV.

Тобто, вказаним було передбачено, що з 01.01.1992 в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі обчислення заробітної плати, із якої призначаються пенсії, проводиться за виключенням районного коефіцієнту та північної надбавки.

Обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки буде проводитися за періоди роботи до 01.01.1992.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо врахування при визначенні розміру пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки, які такий отримував в період з 2001 по 2014 рік задоволенню не підлягають.

Тому, на підставі повно та всебічно встановлених обставин у справі, з урахуванням вимог вищевказаних нормативно-правових актів, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що записи у трудовій книжці та наявні в матеріалах справи докази, підтверджують стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі, а також поширення дії Указу та Постанови на нього, що дає останньому право на перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового трудового стажу спірних періодів роботи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Одночасно, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 25.12.2014, а позовні вимоги ним заявлені з 15.05.2014, такий не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги за період з 15.05.2014 (день призначення пенсії) по 24.06.2014 включно слід залишити без розгляду у відповідності до положень ст.100 КАС України.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання до вчинення дій з 15 травня 2014 року по 24 червня 2014 року включно залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до трудового стажу періодів його роботи в районах Крайньої Півночі з 02 лютого 1988 року по 10 лютого 1998 року, з 20 квітня 2000 року по 13 листопада 2003 року, з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2008 року, з 01 червня 2012 року по 09 вересня 2014 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи в районах Крайньої Півночі з 02 лютого 1988 року по 10 лютого 1998 року, з 20 квітня 2000 року по 13 листопада 2003 року, з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2008 року, з 01 червня 2012 року по 09 вересня 2014 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та здійснити перерахунок і виплату призначеної йому пенсії за віком з 25 червня 2014 року.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін