Ухвала суду № 44745985, 02.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 876/8567/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Григор М.М.,

представника відповідача Ярошевського М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ,,Пролісок" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ,,Пролісок" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

13 травня 2014 року управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТзОВ) ,,Пролісок", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №2 за травень 2014 року в розмірі 2555 грн. 16 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, СТзОВ ,,Пролісок" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не навів доказів на підтвердження факту реорганізації спілки селян ,,Пролісок" у СГ ТзОВ ,,Пролісок" та факту правонаступництва.

При цьому, суд не звернув належної уваги на надані відповідачем докази, а саме: Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи СГ ТзОВ ,,Пролісок" серії А00 № 365843, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26 травня 2014 року, які засвідчують те, що товариство створене засновниками і не є правонаступником жодних юридичних осіб.

Крім того, витрати на доставку та виплату пільгових пенсій прокриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж конкретним найманим працівником. Однак, громадянин ОСОБА_3, який отримує пільгову пенсію, ніколи не був найманим працівником товариства, не перебував з товариством у трудових відносинах.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача існує заборгованість перед УПФ України в Миколаївському районі з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2014 року, яка є узгодженою.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, суд першої інстанції встановив, що СТзОВ ,,Пролісок" згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.05.2014 року №18729855 зареєстроване як юридична особа, код за ЄДРПОУ №23971060. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

14.01.2014 року управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області призначило пенсію на пільгових умовах гр. ОСОБА_4 на підставі довідок, що уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення", які були видані СТзОВ ,,Пролісок".

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, УПФ України в Миколаївському районі Львівської області направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення", а саме: розрахунок суми боргу по відшкодування пільгових пенсій по списку №2 за травень 2014 року в розмірі 2555,16 грн..

Вказані суми СТзОВ ,,Пролісок" добровільно не відшкодувало позивачу, а відтак, за відповідачем на час звернення позивача до суду рахувалась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2555,16 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги УПФ України в Миколаївському районі є обґрунтованими та базуються на приписах нормативно-правових актів.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України ,,Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Абзацом 4, п. 1 ст. 2 Закону України ,,Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 вказаного Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення".

За змістом пунктів статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ч.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України ,,Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року (далі-Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.3 Інструкції № 21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду вносять правонаступники.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що заборгованість відповідача перед УПФ України в Миколаївському районі Львівської області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є узгодженою і становить 2555,16 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, корінцем повідомлення від 05.05.2014 року №232, повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку на погасив заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову.

При цьому суд першої інстанції належним чином перевірив доводи відповідача щодо відсутності факту правонаступництва та встановив, що СГ ТзОВ ,,Пролісок" перебуває на обліку в головному управлінні регіональної статистики з 27 травня 1996 року та згідно з довідкою відповідача від 25.11.2013 року №83 товариство реорганізоване із с/с ,,Пролісок" 16.02.2000 року, яке в свою чергу було реорганізоване 22.03.1996 року з ВСГК ,,Карпати".

Під час реорганізації с/с ,,Пролісок" у СГ ТзОВ ,,Пролісок" 16.02.2000 року код ЄДРПОУ не мінявся, а залишився незмінним - 23971060.

Крім того, згідно п. 1.4 Статуту СГ ТзОВ ,,Пролісок", зареєстрованого у Миколаївській РДА 07 лютого 2000 року за № 59, товариство являється правонаступником реорганізованої СС ,,Пролісок".

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ,,Пролісок" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі № 813/4220/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 05.06.2015 року.