Ухвала суду № 44744390, 04.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2015 рокусправа № П/811/4291/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № П/811/4291/14 за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про часткове визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2014 року Приватна виробничо-комерційна фірма "Жемчуг" (надалі - Позивач,) звернулася з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Відповідач), у якому просили частково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000502204 від 19.09.2014 р. по податку на додану вартість на суму 1650 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 825 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000512204 від 19.09.2014 р. по податку на прибуток на суму 72 818 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 36 409 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу в оскаржуваній частині про допущені Позивачем порушення ґрунтуються лише на даних актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів їх підприємства, у зв'язку з чим вважають, що до них застосовано відповідальність за ймовірні порушення. Звертають увагу на те, що відсутні будь-які судові рішення, якими було б скасовано державну реєстрацію ТОВ «Анвір Груп» та ТОВ «Ангел-Транс Компані», а Податковий кодекс України не ставить у залежність право платника податків формувати податковий кредит від можливих порушення його контрагентом законодавства, в тому числі, податкового. Зазначають, що ними до перевірки було надано всі первинні документи, які підтверджують факт реальності господарських відносин Позивача із контрагентами. (а.с.3-9)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року адміністративний позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг" - задоволено в повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених первинних документів. При цьому судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено реальність господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Анвір Груп». (а.с.182-187)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська ОДПІ подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що судом першої інстанції не враховано, що згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів Позивача - ТОВ «Ангел-Транс Компані» та ТОВ «Анвір Груп» по ланцюгу постачання встановлено, що по вказаному контрагенту не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин з платниками податків за березень, квітень, травень, червень 2013 року, не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з платниками податків за відповідні періоди. (а.с.191-196).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому, у відповідності до положення ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, відповідно до наказу №1398 від 01.08.2014 р., проведено документальну планову виїзну перевірку Приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг" з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. та перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт №34/11-23-22-04/13768257 від 04.09.2014 р. (а.с.11-39)

Перевіркою встановлено порушення :

- пп.135.2, 135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 159 658,00 грн.;

- п.192. ст..192, п.102.5 ст.102, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість у загальному розмірі 11 317,00 грн.;

- ст..51, п.70.16 ст.70, п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що виразилось у не відображенні доходів виплачених фізичній особі-підприємцю.

Позивач заперечував проти вказаного перевірки (а.с.61-63), які були податковим ораганом залишені без задоволення. (а.с.64-67)

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000502204 від 19.09.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16 970,00 грн., у тому числі 11 317,00 грн. основного платежу та 5659,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.40);

- №0000512204 від 19.09.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 239 487,00 грн., у тому числі 159 658,00 грн. основного платежу та 79 829,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.41)

Позивач скористався досудовим порядком оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та подав первинну до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.68-70), рішенням якого № 517/10/11-28-10-01-08 від 25.11.2014 р. скаргу ПВКФ «Жемчуг» були залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.(а.с.71-75)

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень в частині основного платежу на суму 1650 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 825 грн. по податку на додану вартість та основного платежу на суму 72 818 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 36 409 грн. по податку на прибуток і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ПВКФ «Жемчуг», суд першої інстанції виходив з того, що Позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених первинних документів. При цьому судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено реальність господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Анвір Груп».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Ангел-Транс Компані» та ТОВ «Анвір Груп».

Між ТОВ «Анвір Груп» (Субпідрядник) та ПВКФ «Жемчуг» (Замовник) було укладено договір №33/07 від 10 липня 2013 року, згідно умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик за завданням Замовника з власних матеріалів роботи по влаштуванню насипу 4166 м3 на АЗС 7009 200км а/д Київ-Одеса (зліва) на землях Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області за територією населеного пункту у відповідності з робочим проектом. Роботи виконуються з комплекту виробів, асортимент і перелік яких узгоджується Сторонами у Додатку до даного договору. Замовник зобов'язується прийняти вищевказані роботи та сплатити Субпідряднику винагороду за виконану роботу. (а.с.50-52)

Факт виконання робіт, визначених вищевказаним договором, підтверджується доданими до матеріалів справи податковими накладними та актом виконаних робіт за липень 2013 року. (а.с. 49, 58- 60)

При цьому реальність господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Анвір Груп» була предметом дослідження у справі № П/811/411/14 та відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 р., залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р., встановлено реальність такого правочину. (а.с.42-44,45-47)

Також між ПВКФ «Жемчуг» (Довіритель) та ТОВ «Ангел-Транс Компані» (Повірений) було укладено договір доручення № 290513 від 29.05.2013 р. про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, відповідно до умов якого Повірений відповідно до даного Договору-доручення зобов'язується за винагороду надавати Довірителю послуги з організації перевезення вантажів до пункту призначення, в тому числі шляхом залучення до виконання перевезень третіх осіб (перевізників, виконавців) та видачі їх особі, яка має право на одержання вантажів. Оформлення відповідної документації, а також надаватиме інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів відповідно до Замовлення, а Довіритель зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Повірений надає послуги відповідно до чинного законодавства України, Статуту автомобільного транспорту України, правил перевезень вантажів та інших нормативних та законодавчих актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезення вантажів. (а.с.150-152)

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними. (а.с.152-161)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за виконані контрагентами - ТОВ «Ангел-Транс Компані» та ТОВ «Анвір Груп» - роботи.

В той же час, висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентами згідно з Актом були здійснені лише на підставі даних актів про неможливість проведення зустрічної звірки по ТОВ «Ангел-Транс Компані» та ТОВ «Анвір Груп» з контрагентами по ланцюгу постачання, при цьому про ніякі порушення (ненадання первинної документації) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.

Разом з тим, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Вказане свідчить про те, що єдиним доказом про допущене Позивачем порушення податкового законодавства, в свою чергу є лише припущення податкового органу про те, що контрагент Позивача має ознаки фіктивності, проводить транзитні фінансові потоки, спрямовані на надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують податкові зобов'язання. При цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України .

Більш того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу постачання.

А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № П/811/4291/14- залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Н.А. Олефіренко