Ухвала суду № 44743756, 09.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/11359/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 320/11359/14-к Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 11- кп/778/1168/15 Бахаєв І.М.

Категорія ч.2 ст. 307 , Доповідач в апел. інстанції

ч.2 ст. 309 КК України Жечева Н.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гриценка С.І.,

суддів Жечевої Н.І., Рассуждая В.Я.,

при секретарі Соляковій С.Г.,

за участю прокурора Мотренко М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Мелітополь, Запорізької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 04 листопада 1978 року Запорізьким обласним судом за ст. ст. 117 ч.3, 44 КК України до 5 років позбавлення волі; постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 10.02.1982 року, звільнений умовно-достроково на підставі ст. 53 КК України з невідбутим строком покарання 1 рік 6 місяців 12 днів;

- 21 лютого 1991 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 229-6 ч.1 КК України до виправних робіт строком на 1 рік 6 місяців з утриманням 15% доходів;

- 09 листопада 1995 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 229-6 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 14 грудня 1998 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 229-6 ч.2, 14 КК України до 2 років позбавлення волі з лікуванням від наркоманії;

- 04 лютого 1999 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 140 ч.3, 140 ч.2, 42 ч.1, 42 ч.3, 14 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з лікуванням від алкоголізму;

- 14 квітня 1999 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 140 ч.2, 42 ч.3, 14 КК України до 4 років позбавлення волі з лікуванням від наркоманії;

- 08 вересня 2003 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений умовно-достроков на підставі постанови Оріховського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року з невідбутим строком покарання 1 рік 6 днів;

- 26 жовтня 2011 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 310 ч.1, ст.ст. 75,76 КК України до 2 років обмеження волі з випробувальним строком 1 рік;

- 26 листопада 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.2, ст.ст. 71,72 ч.1 п.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України і йому призначено покарання:

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 17 вересня 2014 року.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію його дій, посилається на суворість призначеного судом покарання та неврахування цілого ряду пом'якшуючих покарання обставин. Просить врахувати всі пом'якшуючі покарання обставини і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України без конфіскації майна.

Встановлені вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2015 року обставини.

На початку вересня 2014 року, в денний час, знаходячись на території парку відпочинку, розташованого по вул. Леніна в с. Костянтинівка Мелітопольського району, Запорізької області, ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, шляхом обривання верхніх частин з дикорослих кущів рослин з роду конопель, які виростали на території вказаного парку, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс (марихуану), незаконно переніс його до приміщення господарчої споруди, розташованої на території будинку АДРЕСА_2, де поклав на стіл для висихання, і продовжував незаконно, без мети збуту зберігати за вищевказаною адресою.

З метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, в середині вересня 2014 року, в денний час, знаходячись за місцем свого проживання, в приміщенні господарської споруди, розташованої на території будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_3, незаконно без мети збуту, шляхом перетирання руками, придбаного при вищезазначених обставинах особливо небезпечного засобу, обіг якого заборонений - канабісу (марихуани), подрібнив висушені його частини, тим самим, незаконно без мети збуту виготовив, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс (марихуану), який незаконно, без мети збуту продовжував зберігати, за місцем свого проживання, на території будинку АДРЕСА_2, до 17 години 18 хвилин 17 вересня 2014 року, коли працівниками міліції, при проведенні обшуку будинку АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_3, який в цей час перебував в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та алкогольного сп'яніння, було виявлено та вилучено вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс (марихуану), маса якого, у перерахунку на суху речовину, становить - 12,83 грам, який ОСОБА_3 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту, за місцем свого проживання.

12 вересня 2014 року, в ранковий час, знаходячись за місцем свого проживання, у будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, взяв з собою, з метою збуту, частину незаконно придбаного та виготовленого ним при вищевказаних обставинах, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - канабісу (марихуану), маса якого, в перерахунку на суху речовину, склала - 1,85 грам, який незаконно зберігав при собі, з метою збуту, до 12 години 10 хвилин, того ж дня, коли знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, незаконно, шляхом продажу за 120 гривень збув його ОСОБА_4

17 вересня 2014 року, в ранковий час, знаходячись за місцем свого проживання, у будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, з корисливих мотивів, взяв з собою, з метою збуту, частину незаконно придбаного та виготовленого ним при вищевказаних обставинах, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - канабісу (марихуану), маса якого, в перерахунку на суху речовину, склала - 3,7 грам, який незаконно зберігав при собі, з метою збуту, до 09 години 30 хвилин, того ж дня, коли знаходячись в приміщенні господарської споруди, розташованої на території будинку АДРЕСА_2, незаконно, шляхом продажу за 120 гривень збув його ОСОБА_4

17 вересня 2014 року, в денний час, знаходячись за місцем свого проживання, у будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_3, перебуваючи в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 України, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, з корисливих мотивів, взяв з собою, з метою збуту, частину незаконно придбаного та виготовленого ним при вищевказаних обставинах, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - канабісу (марихуану), маса якого, в перерахунку на суху речовину, склала - 5,2 грам, який незаконно зберігав при собі, з метою збуту, до 17 годині 00 хвилин, того ж дня, коли знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, незаконно, шляхом продажу за 100 гривень збув його ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням того, що ОСОБА_3 протягом досудового розслідування та в судовому засіданні повністю визнавав себе винним у скоєнні злочинів за обставин, зазначених у вироку суду, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, в судовому засіданні зі згоди підсудного та інших учасників судового процесу, з'ясувавши добровільність позиції засудженого та учасників судового провадження, правильність розуміння ними змісту вказаних обставин, обмежився лише допитом обвинуваченого, в ході якого він визнав себе винним в повному обсязі та дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України в апеляції не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України колегія суддів переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги прокурора, тобто в частині призначеного ОСОБА_3 покарання.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд належним чином врахував ступінь тяжкості та характер вчинених ним тяжкого та середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення злочинів в сфері незаконого обігу наркотичних засобів, перебуває на обліку у лікаря нарколога внаслідок психічних та поведінкових розладів зумовлених вживанням опіатів, вчинив злочини в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, що обгрунтовано було визнано судом в якості обтяжуючої покарання обставини, щиросердно розкаявся у скоєному, повністю визнав свою вину та сприяв встановленню істини у справі, що було визнано судом в якості пом'якшуючих покарання обставин.

Належним чином врахувавши всі обставини справи в їх сукупності суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке відповідає меті покарання визначеній ст. 50 КК України.

Всі наведені в апеляційній скарзі обставини враховані судом першої інстанції, у зв'язку з чим суд призначив ОСОБА_3 мінімальний строк покарання, передбачений санкцією ч.2 ст. 307 КК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони повністю грунтуються на матеріалах кримінального провадження є законними та обгрунтованими.

Підстав для призначення ОСОБА_3 покарання з застосуваннямм положень ст. 69 КК України, виходячи із доводів апеляційної скарги обвинуваченого, не вбачається.

Вирок суду ухвалений з дотриманням норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2015 року щодо ОСОБА_3, засудженого за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який утримується під вартою,- в той самий строк з дня отримання ним копії судового рішення.

Судді:

Гриценко С.І. Жечева Н.І. Рассуждай В.Я.