Ухвала суду № 44743532, 08.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 0827/11515/2012Головуючий у 1-й інстанції Артемова Л.Г.Пр. № 22ц/778/4172/15 Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

08 червня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя - доповідач апеляційного суду Запорізької області Гончар М.С.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 22.05.2015 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

03.06.2015 року зазначена справа із апеляційною скаргою надійшла до апеляційного суду Запорізької області та передана у провадження судді-доповідача Гончар М.С.

Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про відкриття апеляційного провадження (ст. 297 ч. 1 ЦПК України).

Згідно із ст. 70 ч. 3 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

У період з 05.06.2015 року по 06.06.2015 року мали місце вихідні дні.

Ознайомившись із змістом апеляційної скарги, додатками до неї та матеріалами справи, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року у цій справі підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Встановлено, що апелянт ОСОБА_2 копію оскаржуємого рішення суду першої інстанції у цій справі отримав у суді першої інстанції не безпосередньо, а через свого представника за довіреністю (а.с.74) ОСОБА_4 24.12.2014 року (а.с. 185 а), що не суперечить вимогам ст. 27 ЦПК України.

Та 26.12.2014 року ОСОБА_2, скориставшись своїм правом, вже подавав апеляційну скаргу поштою (а.с.187-189, конверт з відміткою поштового відділення від 26.12.2014 року а.с.191) на зазначене рішення суду першої інстанції у цій справі з додержанням строку, передбаченого ст. 294 ч. 1 ЦПК України, яка надійшла на адресу суду першої інстанції 30.12.2014 року.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 січня 2015 року (а.с.194-195) зазначену апеляційну скаргу від 26.12.2014 року ОСОБА_2 було залишено без руху через несплату судового збору за її подачу до апеляційного суду у належному розмірі, апелянту був наданий строк для усунення зазначених недоліків скарги - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2015 року (а.с. 211-214) апеляційну скаргу від 26.12.2014 року ОСОБА_2 визнано неподаною через неусунення вищезазначених недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк та повернуто апелянту.

27.05.2015 року, тобто вже з пропуском строку, передбаченого ст. 294 ч. 1 ЦПК України, на адресу суду першої інстанції надійшла повторна апеляційна скарга ОСОБА_2 від 21.05.2015 року, здана на пошту 22.05.2015 року (конверт з відміткою потового відділення від 22.05.2015 року а.с.234).

Датою подачі зазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду апелянтом вважається саме 22.05.2015 року, коли апеляційна скарга була здана апелянтом на пошту (конверт а.с. 234).

У своїй повторній апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі на підставі скарги від 21.05.2015 року поважною та поновити його (а.с.228-231).

В якості поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі при подачі скарги від 22.05.2015 року зазначав, що копій ухвал апеляційного суду Запорізької області від 31 січня 2015 року про залишення без руху його апеляційної скарги від 26.12.2014 року його представник та він не отримували, він перебував півроку у службовому відрядженні, поштової кореспонденції не отримував, про наявність недоліків зазначеної апеляційної скарги та необхідність їх усунення йому та його представникові не було відоме. Отримавши ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2015 року про визнання неподаною та повернення йому, як апелянту, апеляційної скарги від 26.12.2014 року, він одразу подав до апеляційного суду вищезазначену апеляційну скаргу 22.05.2015 року.

Встановлено, що копії ухвал апеляційного суду Запорізької області від 31 січня 2015 року та від 23 березня 2015 року надсилались апеляційним судом апелянту ОСОБА_2 та представникові останнього - ОСОБА_4 (а.с.197-198-199, 203, 216).

Проте, у матеріалах цієї справи відсутні належні докази на підтвердження отримання копій вищезазначених ухвал останніми взагалі та конкретних дат зокрема.

Повернення ОСОБА_2 його апеляційної скарги від 26.12.2014 року не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі, якщо перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Однак, повернення апеляційної скарги від 26.12.2014 року ОСОБА_2 при вищевикладених обставинах не зупиняє перебігу 10-денного строку на апеляційне оскарження ним рішення суду першої інстанції у цій справі, з моменту отримання останнього представником апелянта 24.12.2014 року.

Суддею - доповідачем визнаються неповажними вказані вище підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, вказані апелянтом ОСОБА_2 в його апеляційній скарзі від 21.05.2015 року, зданої на пошту 22.05.2015 року (конверт з відміткою потового відділення від 22.05.2015 року а.с.234), яка надійшла на адресу суду першої інстанції фактично 27.05.2015 року.

Хоча, можливо, при вищевикладених обставинах, зазначені підстави могли би бути визнані поважними судом касаційної інстанції при оскарженні у касаційному порядку ухвали апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2015 року про визнання неподаною та повернення апелянту ОСОБА_2 його вищезазначеної апеляційної скарги від 26.12.2014 року на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Згідно із ст. 297 ч. 3 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 цього Кодексу, та якщо підстави, вказані апелянтом у заяві про поновлення цього строку, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, керуючись ст. ст. 210, 291-292, 294-297 ЦПК України, суддя - доповідач

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Копію цієї ухвали надіслати ОСОБА_2 для відома та виконання.

Надати апелянту ОСОБА_2 строк - 30 (тридцять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали для того, щоб вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року у цій справі.

Роз'яснити ОСОБА_2 правові наслідки того, якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі будуть визнані неповажними, суддя-доповідач має право відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач М.С. Гончар