Ухвала суду № 44739998, 16.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2011 р.справа № 2а-14656/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Руденко М.А.

суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного

від 09 грудня 2010 року

у справі № 2а-14656\10\0470

за позовом Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ»

до відповідача ОСОБА_1 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання нечинними та скасування рішень, -

встановили:

В листопаді 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську:

- від 03 листопада 2010 року № 0001318822\0 про визначення суми податкового зобовязання ( з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій за платежем : податок на додану вартість по вітчизняних товарах ( роботах , послугах) у розмірі 442 969, 53 грн. у тому числі за основним платежем 295 312, 50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 147 657, 03 грн.

- від 03 листопада 2010 року № 0001308822\0 про визначення суми податкового зобовязання ( з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 285 249,00 грн., у тому числі за основним платежем 190 166, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 95 083,00 грн.

санкцій за платежем:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року ( суддя Захарчук Н.В.) адміністративний позов приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» задоволено повністю: визнано нечиними та скасовано податкові повідомлення рішення ОСОБА_1 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 03.11.2010 року за № 0001318822\0 та № 0001308822\0.

Мотивуючи судове рішення суд першої інстанції вказав на те, що ТОВ «Агропром-Сервіс», з яким уклав договір підряду позивач, мало право на оформлення податкових накладних, надані податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства, оформлені з дотриманням всіх вимог. Факт виконання робіт підтверджується оформленим належним чином актами прийому виконаних підрядних робіт, що містять всі обовязкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів, а саме: назву робіт, їх вартість, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року по справі № 2а-14656\10\0470 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Вказав також на те, що за висновком акту перевірки, первинні бухгалтерські документи, які надав для перевірки позивач не підтверджують факту виконання будівельних робіт ТОВ «Агропром-Сервіс»на обєктах підприємства та не відповідають вимогам діючого законодавства. У ТОВ «Агропром-Сервіс», з яким позивач уклав договір підряду була відсутня матеріальна база, нематеріальні активи, трудові ресурси відсутні правові підстави для використання ліцензії, що підтверджує можливість виконання будь-яких будівельних, монтажних, ремонтних робіт ТОВ «Агропром-сервіс»власними силами та з залученням сторонніх підприємств для позивача.

Щодо правильності оподаткування податком на прибуток в акті перевірки договір підряду між позивачем та ТОВ «Агропром-Сервіс»визнано нікчемним, оскільки оформлення господарських операцій «на папері»не може свідчити про дійсність правочину, так як оформлення документів не є необхідною ознакою нікчемного правочину. Діяльність позивача в контексті цих господарських операцій була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди через контрагентів, які не виконували своїх податкових зобовязань та порушували приписи господарського і цивільного законодавства. Просили постанову окружного адміністративного скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в який просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представники відповідача просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, уповноваженими фахівцями державної податкової інспекції проведена невиїзна документальна перевірка приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ», код ЄДРПОУ 32616426, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Агропром-Сервіс»за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року

За результатами перевірки складений Акт № 2542\08-03\2-32616426 від 21.10.2010 р. Перевіркою з'ясовано: позивач уклав з ТОВ «Агропром-Сервис»договір підряду № 19 від 24.10.2008 року, відповідно до умов якого підрядник зобовязується по завданню замовника зі своїх матеріалів або матеріалів замовника на свій особистий ризик власними або залученими силами виконати відповідно до проектно кошторисної документації наступні роботи: будівельні, будівельно-монтажні, ремонтні, пусконалагоджувальні роботи за адресою м. Дніпропетровськ, вул.. Маршала Малиновського 120, а замовник зобовязується прийняти виконані роботи по акту прийняття № КБ-2в та оплатити їх.

На виконання умов договору між сторонами складено та підписано акти прийому виконаних підрядних робіт. Зазначені роботи по договору оплачені, що підтверджується банківськими документами.

На думку фахівців податкового органу відсутність матеріальної бази (офісних, складських приміщень, транспортних засобів, матеріальних запасів), нематеріальних активів, трудових ресурсів як у ТОВ «Агропром-Сервіс»так і у його постачальника ТОВ «Мега-Строй ЛТД»підтверджує неможливість виконання будь-яких будівельних, монтажних, ремонтних робіт ТОВ «Агропром-Сервіс»власними силами та з залученням сторонньої робочої сили. Зазначені факти свідчать про відсутність будь-яких будівельних, монтажних матеріалів необхідних для забезпечення виконання послуг по ремонту, монтажу та будівництву будівель.

Також вказано на те, що ТОВ «Агропром - Сервіс»створено невідомими особами. За юридичною адресою ТОВ «Агропром-Сервіс» особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відповідача відсутні.

Таким чином, за позицією фахівців контролюючого органу позивач в контексті договору підряду від 24.10.2008 року за № 19 з ТОВ «Агропром-Сервис»проводив фінансово-господарську діяльність без мети реального настання правових наслідків, а з метою зменшення обєкту оподаткування та розміру податків, у звязку з чим, дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Вважають договір укладений між позивачем та ТОВ «Агропром-Сервіс»від 24.10.2008 року за № 19 є нікчемним. Первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

З огляду на викладене, позивачем порушено п.5.2.10 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3ст.5, п.п.п8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), занижено податок на прибуток у розмірі 190 166 грн., у тому числі по періодам:

1 квартал 2009 року 117 028 грн.,

2 квартал 2009 року - 72 346 грн.,

3 квартал 2009 року 400 грн.,

4 квартал 2009 року 392 грн.

Відповідно, в порушення п.п. 7.4.1, п.п.п7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, завищено податковий кредит.

На підставі зазначеного Акту перевірки, керівником Державної податкової інспекції прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2010р. № 0001318822\0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168\97-ВР, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 442 969, 53 грн.: за основним платежем - 295 312,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 147 657,03 грн.(а.с.12) та податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2010 року за № 0001308822\0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за порушення п. п. 5.2.10, п.5.2, п.п.п. 5.3.9 п.5.3.ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 року № 283\97-ВР зі змінами та доповненнями, в сумі 285 249, 00 грн.: за основним платежем - 190 166,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 95083,00 грн. (а.с.13)

Скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом позову.

У відповідності з пунктом 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно підпункту 5.2.1 Закону (334/94-ВР) включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 цього Закону (334/94-ВР), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як видно з зазначених норм у широкому значенні під документом розуміють матеріальний носій, що його використовують у процесі спілкування, на якому за допомогою різних засобів і способів зафіксовано в доцільній для сприйняття формі інформацію.

Виходячи з визначення первинного документу як такого, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, бухгалтерський облік є не просто документообігом, а певним порядком фіксації фактів здійснення господарських операцій.

При цьому, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже виходячи з аналізу зазначених норм до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, вже як наслідок підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

За оцінкою колегії суддів, визначальною все ж має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції (керівник підприємства затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати) первинні документи), на здійснення господарських операцій, та під час здійснення господарської операції.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції відносно вимог до формування даних податкової звітності - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Водночас, право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна, підпункт 7.2.3 Закону (168/97-ВР), складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно з пунктом 1.2 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21 грудня 2000 року N 2181-II I (2181-14), є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Таким чином, законодавством встановлений певний взаємозвязок і між надходженням до бюджету податку на додану вартість.

Несплата податків (зборів) субєктами господарських відносин не є підставою для зменшення суми податкового кредиту.

При вирішенні справи суд повинен зясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності, як то: чи мали місце господарські операції, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.

Як видно з Акту перевірки позивач уклав договір підряду з ТОВ «Агропром-Сервис»на виконання ремонтних та будівельних робіт. На момент укладання зазначеного договору та у період виконання договірних обовязків ТОВ «Агропром Сервіс»мало статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ за № 03417386 (.а.с.41) не було анульовано, він не був виключений з ЄДРПОУ(а.с.42), не перебував в процесі припинення підприємницької діяльності, провадження у справі про банкрутство стосовно нього порушено не було. Будівельні роботи, виконані за договором підряду використовуються позивачем в здійсненні ним господарської діяльності.

На підтвердження виконання договору підряду від 24.10.2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Агропром-Сервіс», при здійсненні перевірки фахівцям контролюючого органу було надано акти прийому-передачі виконаних робіт, з яких видно характер, обсяг виконаних робіт, вартість виконаних робіт, наявні банківські виписки, що підтверджують оплату виконаних підрядних робіт, податкові накладні. Одночасно відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт невиконання робіт по зазначеному договору підряду.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача в обґрунтування апеляційної скарги на те, що відносно директора ТОВ «Агропром-Сервис» ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги кримінальна справа не розглянута, склад злочину в діях директора контрагента позивача ТОВ «Агропром-Сервис»щодо ухилення від сплати податків по господарських операціях з позивачем в установленому порядку, а саме, обвинувачувальним вироком суду, що набрав законної сили, не встановлений. Щодо доводів відповідача про те, що єдиним працівником ТОВ «Агропром-Сервис»є ОСОБА_3, а тому у підприємства-контрагента не було виробничих потужностей для виконання даного виду робіт, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач при укладанні договору підряду з ТОВ «Агропром-Сервис»визначив обсяг робіт необхідних для виконання та їх вартість, однак на нього законом не покладається обовязок перевіряти, яким чином здійснюються зазначені роботи та за рахунок яких виробничих потужностей.

Договір підряду за № 19 від 24.10.2008 року в законодавчо встановленому порядку недійсним визнаний не був. Безпідставними є також твердження відповідача про нікчемність договору з огляду на те, що вказаний договір підписаний не уповноваженою особою, оскільки норми Цивільного кодексу України, які встановлюють підстави недійсності правочину і правові наслідки недодержання сторонами вимог закону (ст.. 215-236 ЦК України), не містять такої правової підстави нікчемності правочину. Відповідно до ст.. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент укладання договору підряду у контрагента позивача ТОВ «Агропром-Сервіс»була наявна ліцензія на виконання будівельної діяльності (а.с.44), яка в установленому законом порядку відкликана не була.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги приватного товариства «ОСОБА_2 ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень за № 0001318822\0 та № 0001308822\0 від 03.11.2010 року є обґрунтованими.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнято рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, тобто угоди, яка порушує публічний порядок.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване судове рішення, у звязку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного від 09 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-14656\10\0470 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 06.07.2011р.

Головуючий:М.А. Руденко

Суддя:М.В. Мірошниченко

Суддя:О.В. Юхименко