Ухвала суду № 44732440, 09.06.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"09" червня 2015 р. Справа № 926/945/15

Суддя Господарського суду Чернівецької областіШвець Микола ВасильовичРозглянувши заявуПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. ЧернівціПропро забезпеченняПозивачПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. ЧернівціВідповідачТовариства з обмеженою відповідальністю «ОФСЕТ ДРУК»Суть спорустягнення заборгованості 273533,90 грн.Представники сторін не викликались

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Чернівці звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФСЕТ ДРУК» про стягнення заборгованості 273533,90 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2015 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.06.2015 року.

Разом із позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою вх. № 952 від 09.06.2015 року про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпорний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Чернівцях до ТОВ «ОФСЕТДРУК» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу та завданих збитків у розмірі № 7113V5 від 27 грудня 2013р. шляхом накладення арешту на майно та грошові суми в розмірі: 273533,90 грн. позовних вимог та 7297,68 грн. судових витрат.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач вказує, що виконання рішення господарського суду після його прийняття може бути утруднено або навіть неможливе, оскільки відповідач може повністю зупинити свою діяльність, а виконання поточних договорів перевести на інші суб'єкти господарювання. Відповідач умисно ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань та проводить всі свої розрахунки через поточні рахунки відкриті в інших банках, що унеможливило своєчасно погасити заборгованість перед позивачем.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд встановив:

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Відповідно до вимог статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідністю забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна; ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Окрім того, позивач повинен обґрунтувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати, позовним вимогам.

Також позивачу слід надати суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому, для накладання арешту на кошти слід зазначити номера рахунків і найменування банківських установ, де розміщено кошти, а для накладання арешту на майно слід зазначити підставу на якій належить майно відповідачу, місцезнаходження цього майна, його ознаки тощо.

Однак, заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована, адекватність засобу забезпечення позову не доведена. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів.

Крім того, заява позивача про забезпечення позову не містить номерів рахунків і найменування банківських установ, де розміщено кошти та відсутні будь які дані про майно.

Також слід зазначити, що надані позивачем до заяви довідки банківських установ, а саме: ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «УКРГАЗБАНК» та АБ «ПІВДЕННИЙ» свідчать про відсутність коштів відповідача у цих банківських установах та про відсутність заборгованості по кредитах у цих банківських установах.

Відповідно до статті 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

У відповідності статті 34 ГПК України, докази повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

В силу статті 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

За таких обставин та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, яка повинна мати місце у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66-67, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Суддя М.В.Швець