Ухвала суду № 44727640, 02.06.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

712/16888/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд у складі:

Головуючого судді Івашковича І.І..

при секретарі Гайданка Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у вересні 2012року звернувся в суд з позовом, в якому, з урахуванням заяви від 11.04.2014р. про збільшення позовних вимог, просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області щодо ненарахування і невиплати підвищення до пенсії як „дитині війни в 02.01.2007 по 23.07.2011 р. відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, зобовязати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області нарахувати і виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсій "дітям війни" станом на 23.07. 2011 р. в розмірі 6226,21 грн., зобовязати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області починаючи з 02.03.2014р. проводити нарахування та виплату щомісячно підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком до отримуваної ним пенсії.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідачем, всупереч вимогам вказаного Закону та рішень Конституційного Суду України, така грошова допомога у 2007-2011 рр. виплачувалася в неповному обсязі.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2014р. , яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р., відмовлено в задоволенні позовних вимог про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 13.03.2012 по 14.05.2014р.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2014р. позовні вимоги в частині зобовязання провести перерахунок пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02.01.2007р. по 12.03.2012р. залишено без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2014р. про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивачем позовні вимоги в частині, що стосується періоду з 02.01.2007р. по 12.03.2012р. підтримано. Вважає не пропущеним строк звернення до суду з даними позовними вимогами, вказує, що з даним позовом не звертався раніше, оскільки спірні питання за його позовом у іншій справі тривалий час вирішувались у вищестоячих судових інстанціях, а отже вважав відсутніми підстави звертатись з даним позовом до прийняття остаточного рішення у інщій справі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав, які наведено у письмових запереченнях, долучених до справи.

При вирішенні питання щодо пропуску позивачем строку звернення з даним позовом, суд констатує наступне.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судовогозахисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Наслідки пропуску строків, встановлених у ст. 99 КАСУ, передбачено статтею 100 КАСУ (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI), відповідно до якої«адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Проаналізувавши доводи позивача, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення з позовом в частині вимог про зобовязання провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02.01.2007р. по 12.03.2012р. Відтак, позивач має право на розгляд та вирішення його вимог у вказаній частині по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про зобовязання провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02.01.2007р. по 12.03.2012р. підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з адміністративним позовом про зобов»язання з вимогами про Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області підвищити йому отримувану пенсію на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02.01.2007р. Постановою ЛААС від 01.06.2009р. №22а-5607/08/9104, яка залишена без змін ухвалою ВАСУ від 15.12.2011р., позов задоволено частково, визнано незаконною бездіяльність Головного управління ПФУ в Закарпатській області щодо невиплати позивачу 30% надбавки до пенсії за зобов»язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області провести нарахування в виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% за період з 9 липня 2007р. по 30 листопада 2007р. включно з врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, у вказаній справі надано відповідну правову оцінку та вирішено вимоги щодо перерахунку позивачу пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02.01. по 30.11.2007р.

Відтак, позовні вимоги в частині, що стосуються періоду 02.01. по 30.11.2007р. задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог в частині періоду з 01.12.2007р. по 12.03.2012р. суд констатує наступне.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни /2 вересня 1945 року/ було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1відноситься до категорії „діти війни.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни було обмежено: пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалась в меншому, ніж визначено Законом України „Про соціальний захист дітей війни, розмірі.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік, за якими підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни виплачується особам, які є інвалідами /крім тих, на яких поширюється дія Закону України "про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"/, у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якого дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З дня ухвалення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані неконституційними положення та втратили чинність п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік та положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни не обмежувалась та діяла в редакції, відповідно до якої «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011р., яка набрала чинності з 23.07.2011р. та прийнята на виконання Закону України від 14 червня 2011р. №3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» підвищення до пенсії «дітям війни» виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України.

Враховуючи вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов»язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни за період з 01.12.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 22.07.2011р.

В задоволенні решти позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 99,100, 160, 161 КАС України, ст. ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Зобов»язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни за період з 01.12.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 22.07.2011р.

У решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Івашкович І.І.