АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2015 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Головачова Я.В., Поліщук Н.В.,
при секретарі Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кащук Володимир Олександрович, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про витребування майна із чужого незаконного володіння,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 січня 2015 року,
встановила:
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2015 року забезпечено названий позов шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.
В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення заявленого позову.
В судовому засіданні представники ОСОБА_5 вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В позові оспорюється право на квартиру, яке не визнається відповідачем, тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду або утруднити його виконання.
Таким чином, між сторонами дійсно виник спір з приводу нерухомого майна.
У поданій заяві чітко вказано, яке конкретно майно підлягає забезпеченню, та зазначено інформацію щодо місцезнаходження такого майна.
Спосіб забезпечення позову, обраний заявником є співмірним з заявленими позовними вимогами.
Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Доводи апеляційних скарг про те, що позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях, колегія суддів оцінює критично, оскільки суд першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову, не оцінює обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
Інші доводи апеляційних скарг також не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 13 січня 2015 року постановлена з додержанням вимог закону, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Болотов Є.В.
Судді: Головачов Я.В.
Поліщук Н.В.
Судове рішення № 44722611, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 02.06.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/27905/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: