Постанова № 44719918, 09.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2015 року № 826/18332/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл»доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про визначення коду товару, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 листопада 2014 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» (далі - ТОВ «Лук Авіа Ойл», позивач) з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10 листопада 2014 року № 000028/1;

- визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23 жовтня 2014 року № 000029/1;

- визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, оформленого митною декларацією від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234, вказане в акті № 0019/4/10-36-22-08/31477919 невиїзної позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи при ввезенні товару, який було оформлено у митному відношенні за МД від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234 та від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326;

- визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, оформленого митною декларацією від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326, вказане в акті № 0019/4/10-36-22-08/31477919 невиїзної позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи при ввезенні товару, який було оформлено у митному відношенні за МД від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234 та від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки щодо необхідності класифікації товарів за кодом 2710112100, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм Закону України «Про Митний тариф України».

Відтак, позивач вважає, що рішення про визначення коду товару, зазначені в акті перевірки, прийняті без урахування усіх обставин справи.

Крім того позивач наголошує, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість та акцизного збору, з огляду на відсутність вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого призначено перевірку ТОВ «Лук Авіа Ойл».

А тому, на думку позивача, рішення про визначення коду товару, а також податкові повідомлення рішення, якими товариству визначено грошове зобов'язання, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що оскаржувані рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Лук Авіа Ойл» (код ЄДРПОУ 31477919) зареєстроване 13 червня 2001 року, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12 серпня 2004 року № 13541200000000051. Місцезнаходження ТОВ «Лук Авіа Ойл»: 08307, Київська обл., місто Бориспіль, АЕРОПОРТ.

ТОВ «Лук Авіа Ойл» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23 червня 2001 року за № 1135-04 та перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Згідно зі свідоцтвом від 04 липня 2002 року № 13581002 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість.

До видів діяльності ТОВ «Лук Авіа Ойл» за КВЕД відносяться: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство.

Головним управлінням Міндоходів у Київській області (постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 Головне управління Міндоходів у Київській області реорганізовано у Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області) проведено невиїзну позапланову документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Лук Авіа Ойл» (код ЄДРПОУ 31477919) вимог законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні товару, який було оформлено у митному відношенні за МД від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234 та від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326, за результатами якої складено акт від 23 червня 2014 року № 0019/4/10-36-22-08/31477919.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» в частині дотримання правил класифікації товару «паливо для реактивних двигунів марки ТС-1, ґатунок вищий, являє собою суміш аліфатичних вуглеводів з домішками ароматичних вуглеводів» під час його декларування митному органу із застосуванням митних декларацій від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234 та від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті акцизного збору та податку на додану вартість на загальну суму 2 437 473,35 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

На підставі акту перевірки від 23 червня 2014 року № 0019/4/10-36-22-08/31477919 Головним управлінням Міндоходів у Київській області винесені податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2014 року:

- № 000028/22-08, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» в частині дотримання правила класифікації товару, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України ТОВ «Лук Авіа Ойл» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 507 806,95 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 406 245,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 101 561,39 грн.;

- № 000029/22-08, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» в частині дотримання правила класифікації товару, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України ТОВ «Лук Авіа Ойл» визначено суму грошового зобов'язання з акцизного збору в загальному розмірі 2 539 304,74 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 2 031 227,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 507 806,95 грн.

В подальшому ТОВ «Лук Авіа Ойл» оскаржило податкові повідомлення-рішення відповідача в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 23 вересня 2014 року № 3858/6/99-99-10-01-0615 розмір грошових зобов'язань, нарахованих у податкових повідомленнях-рішеннях від 16 липня 2014 року № 000028/22-08 та № 000029/22-08, зменшено на суму штрафної санкції, передбаченої пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 507 806,95 грн. акцизного податку на 101 561,39 грн. податку на додану вартість, скаргу задоволено частково.

Відповідачем, враховуючи рішення Державної фіскальної служби України від 23 вересня 2014 року № 3858/6/99-99-10-01-0615, винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 23 жовтня 2014 року № 000029/1, яким згідно із пунктом 54.3 статті 54 глави 4, пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» в частині дотримання правила класифікації товару, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України ТОВ «Лук Авіа Ойл» визначено суму грошового зобов'язання з акцизного збору в загальному розмірі 2 031 227,79 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 2 031 227,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 0,00 грн.;

- від 10 листопада 2014 року № 000028/1, яким згідно із пунктом 54.3 статті 54 глави 4, пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» в частині дотримання правила класифікації товару, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України ТОВ «Лук Авіа Ойл» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 406 245,56 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 406 245,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 0,00 грн.

Незгода з вказаними рішеннями відповідача та рішеннями про визначення коду товару в акті перевірки обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з доводами ТОВ «Лук Авіа Ойл», виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Лук Авіа Ойл» у травні та жовтні 2012 року здійснено митне оформлення палива для реактивних двигунів марки ТС-1 за митними деклараціями від 30.05.2012 р. № 807170000/2012/223234 та від 04.10.2012 р. № 807170000/2012/226326.

Дані товари класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 2710 11 70 00 «паливо для реактивних двигунів».

За результатами невиїзної позапланової документальної перевірки стану дотримання ТОВ «Лук Авіа Ойл» вимог законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні товару відповідачем змінено код класифікації товару згідно УКТ ЗЕД, який ввезений за вищевказаними МД з 2710 11 70 00 «паливо для реактивних двигунів» на 2710 11 21 00 «уайт-спірит».

У той же час, при вирішенні вказаної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

На час виникнення спірних правовідносин, а саме на час здійснення митного оформлення палива для реактивних двигунів марки ТС-1 за митною декларацією від 30.05.2012 р. № 807170000/2012/223234 засади організації та здійснення митної справи в Україні, а також економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби визначалися Митним кодексом України від 11.07.2002 року № 92-VI (далі -МК України № 92-VI).

Відповідно до ст. 4 МК України № 92-VI митне регулювання здійснюється на основі принципу виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи.

Статтями 11, 15 МК України № 92-VI визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України; митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 35 статті 1 МК України № 92-VI визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст. 1 МК України № 92-VI). Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ст. 42 МК України № 92-VI).

Митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (п. 14 ст. 1 МК України № 92-VI).

Стаття 72 МК України № 92-VI передбачає, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Згідно зі статтею 86 МК України № 92-VI митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Пунктом 12 ст.1 МК України № 92-VI визначено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Відповідно до ст. 78 МК України № 92-VI митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (п. 19, 35 ст.1 МК України № 92-VI).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) обов'язок проведення перевірки правильності класифікації та кодування товару покладено на Державну митну службу України.

У той же час, відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р. (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Завершення митного оформлення згідно норм вказаного Порядку здійснюється шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки посадової особи підрозділу митного оформлення, яка завершила митне оформлення.

Відповідно до статті 312 МК України № 92-VI ведення УКТЗЕД, серед іншого, передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД.

Відповідно до статті 40 МК України № 92-VI усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Згідно з розділом 3 Порядку № 314 митні процедури здійснюються в такому порядку: 1) прийняття ВМД до оформлення; 2) митний контроль; 3) завершення митного контролю й митного оформлення, видача оформлених документів декларанту.

Відповідно до пункту 16 розділу 3 зазначеного Порядку після прийняття ВМД до оформлення на етапі проведення митного контролю здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Відповідно до статті 313 МК України № 92-VI саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Пунктом 1 розділу II Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок роботи відділу номенклатури) визначено, що прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, належить до компетенції відділу номенклатури.

Рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури за встановленою формою (додаток 2 до Порядку роботи відділу номенклатури) та є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару (п. 11 розділу ІІІ Порядку роботи відділу номенклатури).

Відповідно до вказаних вище норм законодавства України передбачено, що перевірка правильності та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці.

Окрім цього, за змістом статті 313 МК України № 92-VI класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, суд при вирішенні справи, виходить з того, що факт пропуску на митну територію України заявленого декларантом товару до митного оформлення за ВМД, свідчить про згоду контролюючого органу з наданими позивачем відомостями про товар, а отже митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування ввізного мита і податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати документальної перевірки.

Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України (постанова від 16 січня 2012 року у справі № 21-116а11 за позовом ТОВ "НеоКард"до Полтавської митниці; постанова від 06 листопада 2012 року у справі № 21-330а12 за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України).

Одночасно суд зазначає, що станом на час здійснення митного оформлення палива для реактивних двигунів марки ТС-1 за митною декларацією від 04.10.2012 р. № 807170000/2012/226326 спірні правовідносини регулювалися Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України № 4495-VI), який набрав чинність 01.06.2012 року.

Процедура класифікації товарів передбачена статтею 69 МК України № 4495-VI.

Так, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

З метою приведення класифікаційної роботи митних органів у відповідність до Митного кодексу України, удосконалення здійснення контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати митних платежів у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання розроблено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397 (далі - Порядок).

Вказаний Порядок визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Порядок містить визначення класифікації товару, яка являє собою визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ (далі - Закон 2097-ХІІ), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 8 Закону 2097-ХІІ передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до ст. 17 Закону 2097-ХІІ мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної і декларації, і сплачується як у валюті.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2014 року № 000029/1 та від 10 листопада 2014 року № 000028/1, якими ТОВ «Лук Авіа Ойл» за порушення вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» в частині дотримання правила класифікації товару, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з акцизного збору, було прийнято за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки стану дотримання ТОВ «Лук Авіа Ойл» вимог законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні останнім товару, оформленого у митному відношенні за МД від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234 та від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326, висновки якої викладено в акті від 23 червня 2014 року № 0019/4/10-36-22-08/31477919.

Згідно акту перевірки, її було призначено відповідно до постанови слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 23.05.2014 року № 17-1-090.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи фактам та доводам позивача, суд при вирішенні справи виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 МК України № 4495-VI результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Частиною дванадцятою вказаної статті передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

У той же час, відповідно до 13 ст. 354 МК України № 4495-VI у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом доходів і зборів за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу доходів і зборів передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Статус матеріалів перевірки та висновків органу доходів і зборів визначається кримінальним процесуальним законом.

При цьому, суд зазначає, що згідно ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 283 КПК України передбачено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Викладене дає підстави вважати, що судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийняте лише за умови порушення кримінального провадження

Отже, суд приходить до висновку, що заборона приймати податкове повідомлення-рішення стосується лише тих осіб щодо посадових осіб яких порушено кримінальне провадження.

Як встановлено під час розгляду справи кримінальне провадження № 42013220460000090 від 19.09.2013 року, в рамках якого призначалася відповідна перевірка, було зареєстроване лише щодо службових осіб Харківської обласної митниці які в наслідок службової недбалості застосували при оформленні товарів ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» невірні коди УКТЗЕД, в наслідок чого спричинили тяжкі наслідки у вигляді ненадходження грошових коштів до бюджету за ознаками кримінального правопорушення - злочинів, передбачених ч.2 ст.367, ч. 1 ст. 358 КК України. При цьому, за наслідками його розслідування, 27.01.2015 року прокуратурою Харківської області прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю в діянні вказаних службових осіб складу кримінально правопорушення.

Приймаючим до уваги те, що під час розгляду адміністративної справи факту порушення кримінальної провадження на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо службових осіб позивача встановлено не було, доводи позивача щодо заборони прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є безпідставними

У той же час, суд погоджується з доводами позивача щодо правомірності здійснення позивачем митного оформлення палива для реактивних двигунів марки ТС-1 за митними деклараціями від 30.05.2012 р. № 807170000/2012/223234 та від 04.10.2012 р. № 807170000/2012/226326, код товару за УКТ ЗЕД 2710117000 з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи вказаний вище вантаж за зазначеними деклараціями було оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг.

При цьому, як слідує з акту перевірки, під час митного оформлення товару «паливо для реактивних двигунів марки ТС-1», задекларованого позивачем за МД від 27.05.2012 № 807170000/2012/223155 (код товару згідно УКТЗЕД - 2710117000) відповідно до вимог Порядку з метою перевірки задекларованих характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД, посадовими особами Харківської обласної митниці були відібрані зразки (проби) товару і направлені до Харківської служби з експертного забезпечення митних органів (ХСЕзМО).

В подальшому, митним органом, з урахуванням інформації , зазначеної у висновку ХСЕзМО від 29.05.2012 № 15-538 та даними паспорту продукції від 17.05.2012 року №11Л1204920, прийнято рішення від 29 травня 2012 року № КТ-807-0497-2012 щодо класифікації товару за кодом згідно УКТЗЕД - 2710117000 та оформлена МД від 30.05.2012 № 807170000/2012/223234.

Також, під час митного оформлення товару «паливо для реактивних двигунів марки ТС-1», задекларованого позивачем за МД від 15.09.2012 № 807170000/2012/225929 (код товару згідно УКТЗЕД - 2710117000) посадовими особами Харківської обласної митниці були відібрані зразки (проби) товару і направлені до Харківської служби з експертного забезпечення митних органів (ХСЕзМО). За результатами досліджень, зазначеними у висновку ХСЕзМО від 01.10.2012 №15-842 та даними паспорту продукції від 02.09.2012 року №11Л1209203, Харківською обласною митницею підтверджено код товару згідно з УКТЗЕД - 2710117000 та оформлено МД від 04.10.2012 №807170000/2012/226326.

Отже, висновки щодо правильності класифікації оформленого товару за кодом УКТЗЕД були зроблені митним органом на підставі даних експертних досліджень.

При цьому, суд звертає увагу, що під час перевірки позивача, відповідач використовував виключно документи, які складалися та подавалися ним для митного оформлення вказаного товару у 2012 році. Жодних нових обставин щодо хімічного складу товару, властивостей та ін. під час перевірки відповідачем встановлено не було, а висновки були складені з урахуванням їх порівняння з вимогами товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 21.12.2010 року № 2829-VI..

У той же час, кримінальне провадження, у якому призначено перевірку, органом досудового розслідування закрито, а будь-яких інших фактів щодо існування кримінальних проваджень, вироків чи рішень суду, з яких би вбачалася протиправність дій відповідача при митному оформленні зазначеного вище товару, відповідачем наведено не було, відповідні обставини судом під час розгляду даної справи не встановлені.

Таким чином, у відповідача під час проведення перевірки дотримань вимог законодавства з питань митної справи при ввезенні позивачем товару, який було оформлено у митному відношенні за МД від 30.05.2012 № 807170000/2012/223234 були відсутні обґрунтовані підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, а відтак службові особи відповідача не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування ввізного мита і податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару у вказаній декларації, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки.

Натомість, з урахуванням норм ст.69 МК України №4495-VІ, вказані підстави не можуть стосуватися оцінки правомірності митного оформлення товару за МД від 04.10.2012 №807170000/2012/226326.

Одночасно, суд звертає увагу на ту обставину, що при митному оформленні товару за вказаною декларацією, в пакеті документів, позивачем надавалося рішення від 29 травня 2012 року № КТ-807-0497-2012 щодо класифікації аналогічного товару за кодом згідно УКТЗЕД - 2710117000, яке приймалося самим митним органом та є чинним і не скасованим.

При цьому, відповідач в акті перевірки прийшов до висновку щодо вірної класифікації товарів ввезених за вказаними вище деклараціями за кодом УКТЗЕД 2710112100, як «бензини спеціальні», що визначені під терміном «уайт-спірит»

На підтвердження правильності класифікації заявленого до митного оформлення товару позивачем надано «ГОСТ 3134-78 «Уайт-спирит», з якого вбачається, що уайт-спірит являє собою висококиплячу фракцію бензину, який застосовується в лакофарбовій промисловості, у виробництві оліф та інших галузях промисловості, що не відповідає опису та призначенню товару, який ним було імпортовано.

Також, позивачем надано суду документи митного оформлення за вказаними вище деклараціями з яких вбачається, зокрема, з разових дозволів Державної служби експортного контролю, що на митну територію України ввозилося пальне для реактивних двигунів марки ТС-1, вищий ґатунок, ДСТ 10227, за кодом УКТЗЕД 2710117000.

Отже, на переконання суду, відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями протиправно збільшено суму грошового зобов'язання внаслідок проведеного контролю правильності класифікації товару, який було ввезено на підставі вказаних вище митних декларацій.

У той же час вирішуючи дану адміністративну справу суд враховує вимоги ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої обов'язок щодо доказування правомірності рішення покладено на суб'єкта владних повноважень.

З метою з'ясування обставин у справі, судом вживалися заходи щодо витребування у відповідача та прокуратури Харківської області документів, на підставі яких контролюючим органом було складено висновки акту перевірки та видано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Проте, такі документи на адресу суду надані не були, а відтак, доводи позивача в установленому законом порядку щодо протиправності визначання податкових зобов'язань оскаржуваними рішеннями, відповідачем спростовані не були.

Таким чином, за вказаних вище обставин податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2014 року № 000029/1 та від 10 листопада 2014 року № 000028/1 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Крім того, під час судового розгляду було встановлено, що рішення про визначення коду товару, вимоги про визнання протиправними та скасування яких містить адміністративний позов, відповідачем за результатами проведеної перевірки не приймались.

У відповідності до ч.14 та ч.15 ст. 354 МК України № 4495-VI в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Доводи стосовно незгоди з рішеннями органу доходів і зборів щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов'язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Отже, наведені норми дають суду підстави вважати, що належним способом захисту у спірних правовідносинах, який може відновити права та інтереси позивача з урахуванням той обставини, що митне оформлення товару було завершено, є скасування рішення контролюючого органу, прийняте внаслідок неправильного визначення відповідачем коду товарів згідно з УКТ ЗЕД, які заявлялися у митних деклараціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, оформленого митною декларацією від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234, вказане в акті № 0019/4/10-36-22-08/31477919 невиїзної позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи при ввезенні товару, який було оформлено у митному відношенні за МД від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234 та від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326 а рішення про визначення коду товару, оформленого митною декларацією від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326, вказане в акті № 0019/4/10-36-22-08/31477919 невиїзної позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи при ввезенні товару, який було оформлено у митному відношенні за МД від 30 травня 2012 року № 807170000/2012/223234 та від 04 жовтня 2012 року № 807170000/2012/226326.

За правилами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено дві вимоги майнового та дві вимоги немайнового характеру та сплачено судовий збір у розмірі 487,20грн.

Враховуючи положення частини другої та частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд вирішив присудити з Державного бюджету України на користь позивача 341, 14грн. (487,20грн. - 146,16грн.) судового збору.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10 листопада 2014 року № 000028/1 та від 23 жовтня 2014 року № 000029/1;

3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» - відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 341,14 грн. (триста сорок одна гривня, 14 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко