Постанова № 44719909, 09.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2015 року № 826/3971/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів у розмірі 330,75 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмової позиції щодо поданого позову суду не надав.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєструвалась в Дніпровському районному центрі зайнятості (далі РЦЗ), як така, що шукає роботу.

З даного приводу відповідач подала заяву до РЦЗ з проханням надати статус безробітного від 07.11.2014 року, в якій особисто повідомила службу зайнятості про те, що вона не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі: не забезпечує себе роботою самостійно; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує; не є суб'єктом підприємницької діяльності; не отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку яка потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного стороннього догляду; не є членом селянського господарства; не є фермером або членом фермерського господарства; не навчається на денній (очній) формі навчання, де власноручно поставив свій підпис.

Зважаючи на таке, на підставі Наказу Дніпровського РЦЗ № НТ141110 від 10.11.2014 року, згідно зі ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року № 307, відповідачу був наданий статус безробітного з 07.11.2014 року.

11.11.2014 року між РЦЗ та відповідачем був укладений договір № 508 щодо професійного навчання в НКК КП «Київпастранс», зі строком навчання 6 місяців ( з 11.11.2014 по 22.04.2015) з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Наказом НКК КП «Київпастранс» від 19.11.2014 № 108-у відповідач була відрахована з навчального закладу за невідвідування занять.

У подальшому, Дніпровським РЦЗ було прийнято Наказ № НТ141124 від 24.11.2014, яким припинено реєстрацію ОСОБА_1 у зв'язку з припиненням професійного навчання за направленням служби зайнятості без поважних причин.

На виконання вищенаведених вимог законодавства, Дніпровським районним центром зайнятості було направлено лист від 23.12.2014 року № 5772-07/23 про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів у розмірі 330,75 грн., який був отриманий особисто відповідачем 17.01.2015, про що свідчить відмітка у копії поштового рекомендованого повідомлення, проте кошти добровільно не сплачено.

Відповідно до пунктів 1 та 3 статті 18 цього Закону для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.

В судовому засіданні представник позивача обґрунтував необхідність стягнення з відповідача коштів у сумі 330,75 грн. (вартість навчання - 52, 94 грн., медичне обстеження - 277,81 грн.) з підстав викладених у адміністративному позові, у зв'язку з чим остання не могла підпадати під категорію безробітної особи та отримувати відповідне матеріальне забезпечення по безробіттю.

Згідно з ч.ч. 2 і 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі в наслідок умовного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечень та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. ст. 7, 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

На момент постановлення рішення у справі у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем в судовому чи в адміністративному порядку дій та рішень позивача.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, враховуючи наявність обставин, які зумовлюють обов'язок відповідача сплатити отриману під час навчання матеріальну допомогу і витрати на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації, а також, беручи до уваги підтверджений на підставі досліджених у судовому засіданні належних і допустимих доказів факт існування несплаченої відповідачем суми заборгованості у розмірі 330,75 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (02092, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код 03491091) кошти у сумі 330,75 грн. (триста тридцять грн. 75 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур