Постанова № 44719832, 26.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року № 826/5330/15

Об 11 год. 49 хв. Окружний адміністративний суд міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а у складі головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Махинько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києвідо Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп"пронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп", в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ "Фактор Енергогруп" (код ЄДРПОУ - 37333655) у розмірі 49 491 769,50 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовуються наявністю у ТОВ "Фактор Енергогруп" узгодженого податкового зобов'язання перед бюджетом у розмірі 49 491 769,50 грн., що у добровільному порядку останнім не було сплачено, при цьому позивач звертав увагу суду на те, що на банківських рахунках відповідача відсутні грошові кошти для погашення податкового боргу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки станом на час розгляду справи у ТОВ "Фактор Енергогруп" відсутнє узгоджене податкове зобов'язання перед бюджетом у розмірі 49 491 769,50 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ "Фактор Енергогруп" зареєстровано як юридична особа 01.11.2010 р. Головним управлінням юстиції у м. Києві, з 02.11.2010 р. перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно з наданим ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві розрахунком сум податкового боргу у ТОВ "Фактор Енергогруп" виникла заборгованість у розмірі 49 491 769,50 грн., у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених:

- податковим повідомленням-рішенням №0000432240 від 19.06.2013 р. у сумі 1 092 263, 27 грн., з яких за основним платежем - 860 271,00 грн. (податок на прибуток підприємства) та пеня - 231 992,27 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням №0001802240 від 25.03.2013 р. з ПДВ у сумі 37 114 565,00 грн. (основний платіж) та 5 593 534,00 грн. (штрафна (фінансова) санкція);

- податковим повідомленням-рішенням №0001792240 від 25.03.2013 р. з ПДВ у сумі 737 396,00 грн. (основний платіж) та 184 349,00 грн. (штрафна (фінансова) санкція);

- податковою декларацією №9078467926 від 19.01.2015 р. у сумі 4 261,00 грн. (ПДВ);

- пеня - 4 765 401,16 грн.

22.12.2014 р. позивачем надіслано (вручено 24.12.2014 р.) ТОВ "Фактор Енергогруп" податкову вимогу №7557-25 від 22.12.2014 р. на загальну суму 48 399 419,87 грн.

25.12.2014 р. ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві складений акт опису майна №12 від 25.12.2014 р., відповідно до якого проведено опис майна ТОВ "Фактор Енергогруп".

Також постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р. у справі №826/3014/15 за поданням ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ "Фактор Енергогруп" про стягнення коштів за податковим боргом, подання задоволено, стягнуто з ТОВ "Фактор Енергогруп" податковий борг у розмірі 49 491 769,50 грн. на р/р 34129999700008, одержувач: УДКС України у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298), банк одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з метою стягнення податкового боргу у сумі 49 491 769,50 грн. направлені до банківських установ, в яких у ТОВ "Фактор Енергогруп" відкриті рахунки інкасові доручення №150/25 від 25.02.2015 р. (до АТ "Укрексімбанк"), №152/25, №153/25 та №154/25 від 25.02.2015 р. (до АТ "Таскомбанк"), які банками були повернуті позивачу, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку; інкасове доручення №151/25 від 25.02.2015 р. (до АТ "Фортуна-банк") було частково оплачено в сумі 851,58 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою..

Відповідно до абз.1 п.57.1, п.57.2, абз.1 п.57.3 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

Згідно п.88.1 та п.88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до положень, наведених у п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України);

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України).

Пунктом 89.2 ст.89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Як встановлено вище судом, заборгованість ТОВ "Фактор Енергогруп" у розмірі 49 491 769,50 грн. виникла у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0000432240 від 19.06.2013 р., №0001802240 від 25.03.2013 р., №0001792240 від 25.03.2013 р. та податковою декларацією №9078467926 від 19.01.2015 р.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фактор Енергогруп" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у якому просив визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 25.03.2013 р. №0001792240, №0001802240, №0001812240 та від 19.06.2014 р. № 0000432240.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2013 р. у справі №826/12953/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 р., в задоволені позову ТОВ "Фактор Енергогруп" було відмовлено.

Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 р. у справі №826/12953/13-а скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до положень п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення від 25.03.2013 р. №0001792240 та від 19.06.2014 р. №0000432240 оскаржені в судовому порядку, та те, що станом на час розгляду справи за наслідками такого оскарження відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, суд приходить до висновку, що грошові зобов'язання, визначенні такими податковими повідомленнями-рішеннями на загальну суму 44 490 115,00 грн., є неузгодженими.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що звернення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з даним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ "Фактор Енергогруп" у розмірі 49 491 769,50 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є передчасним та необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складений 08 червня 2015 року.