Вирок № 44714616, 18.10.2011, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 1/0614/226/11

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2011 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Грищенко О.В.

з участю прокурора Лозовика А.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не інваліда, не депутата, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2010 року близько 21-ї години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи технічно справним мопедом DELTA EX 50 QT-B, без реєстраційного номеру, по крайній правій частини дороги по вулиці Заводській в м. Малині в напрямку вул. Огієнка, в порушення вимог п.п. 2.9 (а), 12.3, Правил дорожнього руху України не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників обїзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: вдавленого перелому потиличної кістки справа, забою головного мозку, які відносяться до категорії тяжких, що є небезпечними для життя.

Невідповідність дій підсудного вказаним вимогам Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідків.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив факт його скоєння за викладених вище обставин, додавши, що 12.03.2010 року, рухаючись в сторону залізничного вокзалу в темну пору доби зі швидкістю близько 20 км/год., на мопеді, на якому слабо працювало ближнє світло фар, а тому він не помітив на узбіччі пішоходів. Після зіткнення він не памятає подій, що відбувалися з ним. Цивільний позов, уточнений цивільним позивачем визнав повністю. Кається.

Потерпілий ОСОБА_1І показав, що 12.03.2010 року близько 21-ї години, проводжаючи свою співмешканку ОСОБА_3 на залізничний вокзал, та рухаючись по правому узбіччі вулиці Заводській, що не освітлювалась, ближче до краю дороги, почув гуркіт мотору позаду, та відійшов впритул до снігового насипу. Відразу відчув удар в задню частину тулуба, внаслідок чого впав на проїзну частину, втративши при цьому свідомість. Підтвердив заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких він знаходився на стаціонарному лікуванні спочатку в м. Малині, а потім в м. Житомирі. Діями ОСОБА_2 йому заподіяно матеріальну шкоду в сумі 9828,31 грн. та моральну шкоду, розмір якої він уточнив в судовому засіданні в 10000,00 грн. Просив обрати міру покарання підсудному не повязану з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_3 показала, що в момент дорожньо-транспортної пригоди 12.03.2010 року вона разом з ОСОБА_1 рухалась по краю проїзної частини дороги. Відчувши, що позаду наближається якийсь транспортний засіб, без включених фар, вона інстинктивно підштовхнула до узбіччя чоловіка. В цей момент, між ними вїхав мопед, за кермом, якого перебував підсудний, та вони впали на землю. Піднявшись побачила, що під мопедом лежить потерпілий та поруч з ним ОСОБА_2 без свідомості.

В зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини за погодженням з іншими учасниками процесу інші докази по справі не досліджуються відповідно до ч.3 ст.299 КПК України.

Окрім визнання своєї вини підсудним, його винність підтверджується доказами, які є в матеріалах справи і узгоджуються між собою та ніким не оспорюються, а саме:

-висновком експертизи обставин та механізму ДТП № 3/199 від 26.07.2011p.,згідно якого з технічної точки зору, в причинному звязку зі створенням аварійної обстановки і виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходиться невідповідність дій водія мопеда Дельта вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху (а.с. 82-85);

- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/194 від 27.07.2011р., згідно якого гальмівна система мопеда знаходилась в технічно не справному, але працездатному стані, рульове керування та ходова частина мопеда знаходилися в технічно працездатному стані (а.с. 67-75);

- висновком судово-медичної експертизи №224 від 12.07.2011 року, даними якого встановлено, що у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: вдавленого перелому потиличної кістки справа, забою головного мозку, які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню важкості, що є небезпечними для життя, можливо при обставинах та в термін ДТП (а.с. 53-54);

- постановою Малинського районного суду Житомирської області від 12.05.2010 року, відповідно до якої встановлено факт керування ОСОБА_2 12.03.2010 року мопедом Дельтав стані алкогольного спяніння.

Суд кваліфікує діяння підсудного за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

У відповідності до вимог ст. 66 КК України, обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до вимог ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Призначаючи покарання, суд враховує думку потерпілого, і виходить з того, що підсудний на момент вчинення злочину до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи,зважаючи на час, що минув з дня події, і, як наслідок, актуальність суспільної небезпечності злочину, з урахуванням цього та існування більших можливостей для пошуку джерел доходів необхідних для відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди при обранні покарання не повязаного з позбавленням волі, вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

Додаткове покарання не призначається виходячи з положень п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, оскільки підсудний не має права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд виходить із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, враховуючи обставини справи, глибину душевних, психічних страждань, які зазнав ОСОБА_1 від злочину, визнанням підсудним цивільного позову, та визначає моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Що стосується матеріальної шкоди, то в судовому засіданні встановлено, що витрати на лікування потерпілого на суму 3649 грн. 28 коп. підтверджені документально, тому позов у цій частині підлягає задоволенню, решту суми заподіяної матеріальної шкоди 6178,31 грн. суд задовольняє виходячи з визнання та не оспорювання цієї суми цивільним відповідачем в порядку вимог ч.4 ст. 174 ЦПК України.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України. Судові витрати в порядку ст. 93 КПК України покласти на засудженого.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обовязки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди та 9827,59 грн. матеріальної шкоди, а всього 19827,59 (девятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень 59 копійок) гривень.

Звернути стягнення в рахунок забезпечення цивільного позову на речовий доказ по справі, мопед DELTA EX 50 QT-B, що знаходиться на штрафмайданчику ВДАІ Малинського МВ УМВС (а. с. 90).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 900,28 гривень, перерахувавши їх в УДК в Житомирській області код 25574601 р/р 31258272211843 МФО 811039 за експертні роботи НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Малинський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_4