Постанова № 44707651, 27.05.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. № 809/2002/15

16 год. 35 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Хомі О.В.,

за участю: представника позивача Кічури Г.В.,

представника відповідача Чернова Р.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області до регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснила, що проведеною податковим органом плановою виїзною перевіркою Регіонального відділення з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року виявлено порушення відповідачем положень ЗУ «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму даного податку. Крім того у зв'язку з несплатою основного платежу та штрафних санкцій в загальній сумі 6 634 424 грн., Регіональним відділенням нараховано пеню в розмірі 3 038,94 грн. Позов просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Вказав, що встановлене проведеною податковим органом перевіркою порушення відбулось в зв'язку з невключенням позивачем до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість, яка на думку ДПІ в м. Івано-Франківську, повинна бути визначена з операції щодо передачі майна в процесі приватизації цілісного майнового комплексу колишнього ДП ДСП «Осмолода». В задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38ПКУ).

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ є податковим боргом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач в періоді, що перевірявся був платником податку на додану вартість (а.с.12, 27). Дана обставина підтверджується як поясненнями представників сторін, так і дослідженим судом актом за №1489/23-2/13660726 від 21.03.2011 року.

Відповідно до п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську проведеною плановою виїзною перевіркою Фонду з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року виявлено порушення відповідачем вимог пп.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За наслідками вказаної перевірки складено акт №1489/23-2/13660726 від 21.03.2011 року, в якому податковим органом зроблено висновок про заниження Фондом суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 5 307 539 грн.

Відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки, позивачем на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000712302, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 5 307 539 грн. і застосовано штрафну санкцію на суму 1 326 885 грн.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, податковим органом було надіслано вищевказане податкове повідомлення - рішення відповідачу, яке отримане головним бухгалтером Регіонального відділення 21.04.2011 року, що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення-рішення, копія якого міститься матеріалах справи та досліджена в якості письмового доказу (а.с.10).

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно п.56.18 ст.56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 року по справі № 2а-2270/11/0970 задоволено позовні вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000712302 від 04.04.2011 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську задоволено, а вищезазначену постанову скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.6-9). Дані обставини згідно ч.3 ст.72 не підлягають доказуванню, як такі, що визнаються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За таких обставин, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 6 634 424 грн. (за основним платежем 5 307 539 грн. + штрафна санкція на суму 1 326 885 грн. = 6 634 424 грн.) є узгодженим з 20.10.2014 року.

Згідно п.57.3 ст. 57 у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача по податку на додану у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження та підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку до 30.10.2014 року.

Відповідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за № 11916-25 від 25.12.2014 року на суму 6 634 421,10 грн., яка отримана останнім 30.12.2014 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи та дослідженою в судовому засіданні у якості письмового доказу копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24).

Однак відповідач сплатив тільки частину податкового боргу в сумі 25 466,9 грн., що підтверджується даними в судовому засіданні поясненнями представника позивача.

З огляду на зазначене залишок несплаченого грошового зобов'язання по платежу з податку на додану вартість складає 6 608 957,1 грн. (5 307 539 грн. (основний платіж) - 25 466,9 грн.(сплачено відповідачем) = 5 282 072,1 грн. + 1 326 885 грн.(штрафні санкції) = 6 608 957,1 грн.)

Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. У відповідності до приписів даної норми Кодексу відповідачу нараховано пеню в розмірі 3 038,94 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості становить 6 611 996,04 грн., в тому числі сума боргу основного платежу по податку на додану вартість складає 5 282 072,1 грн., штрафних санкцій 1 326 885 грн., пені 3 038,94 грн. (5 282 072,1 грн. + 1 326 885 грн. + 3 038,94 грн. = 6 611 996,04 грн.).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг, податковим повідомленням - рішенням, розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 67 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області в банках та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 6 611 996 (шість мільйонів шістсот одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 04 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 08.06.2015 року.

Суддя Гундяк В.Д.