Постанова № 44704195, 04.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 червня 2015 р. № 820/3723/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Бурлакова С.Ю.,

представника відповідача - Гаспарян А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.03.2015 року № 0001381501.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем проведена камеральна електронна перевірка даних, що задекларовані у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" за січень 2015 року, за результатами якої складено акт. На підставі акту перевірки № 781/20-30-15-01-10/33119743 від 05.03.2015 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 30.03.2015 року № 0001381501. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені у акті перевірки висновки з приводу того, що позивач не включив у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих в 2014р. податкових накладних. Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що контролюючим органом не правильно трактовано норми податкового законодавства, у зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 30.03.2015 року № 0001381501 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.06.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.06.2015 року проти позову заперечив, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про не включення позивачем у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних. А з урахуванням пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, всі податкові накладні складені в звітних податкових періодах 2014 року могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року. У зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена камеральна електронна перевірка даних, що задекларовані у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" за січень 2015 року, за результатами якої складено акт № 781/20-30-15-01-10/33119743 від 05.03.2015 року (а.с. 7-10) .

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит по декларації січня 2015 року в сумі 210019 грн (а.с. 9).

На підставі вказаного акту перевірки № 781/20-30-15-01-10/33119743 від 05.03.2015 року відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 30.03.2015 року № 0001381501 (а.с. 17).

З дослідженого акту перевірки № 781/20-30-15-01-10/33119743 від 05.03.2015 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок про те, що позивач не включив у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних в 2014р.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.02.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Так, позивачем включено до складу податкового кредиту січня 2015 року суму ПДВ у розмірі 210019 грн по господарським операціям із контрагентами за період вересень-грудень 2014 року.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Суд звертає увагу, що зазначена норма стосується лише податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, а тому не може бути застосована до позивача, оскільки в судовому засіданні представник контролюючого органу не заперечив, що податкові накладні подані та зареєстровані Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" вчасно та без порушень.

Крім того, суд звертає увагу, що зміни у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу внесені у січні 2015 року, тоді коли накладні виписані у 2014 році, а тому в даному випадку слід застосовувати норми податкового законодавства, що діяли на момент вчинення правовідносин.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки № 781/20-30-15-01-10/33119743 від 05.03.2015 року про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за січень 2015 року на 210019 грн, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 30.03.2015 року №0001381501, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.03.2015 року №0001381501 суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже щодо позовних вимог про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.03.2015 року №0001381501, слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з підстав викладених вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмірі судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірі мінімальних заробітних плат, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 441,04 грн, що становить 10 відсотків від розміру ставки судового збору, з урахуванням розміру майнових вимог.

В даному випадку, враховуючи майнові вимоги позивача при поданні адміністративного позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" повинно бути сплачено 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірі мінімальних заробітних плат, тобто з урахуванням майнових вимог судовий збір в даному випадку повинен становити 4410,40 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, положення ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та часткову сплату позивачем розміру судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь бюджету недоплачену суму судового збору у розмірі 1764,16 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.03.2015 року №0001381501.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" (вул. Клочківська, 119А, м.Харків, 61145, код ЄДРПОУ 33119743) на користь Державного бюджету України (одержувач-УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код ОКПО 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) судовий збір у розмірі 1764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн 16 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09.06.2015р.

Суддя С.О. Чудних