Постанова № 44702999, 08.06.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року №813/2584/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2015 року Дрогобицька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (надалі по тексту – Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (надалі по тексту – ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі 729 549,22 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків для погашення податкового боргу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 729 549,22 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість, по земельному податку, з орендної плати за землю, по екологічному податку/із надходжень від викидів. Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулася із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 21.05.2015 року у даній адміністративній справі було відкрито скорочене провадження.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права та обов’язки сторін, копією позовної заяви і додатками до неї та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову, а також необхідні документи або ж заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, направлені судом документи уповноваженою особою «Дрогобицький завод автомобільних кранів» отримані 26.05.2015 року. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

У відповідності до положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов’язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» зареєстроване як юридична особа та з 02.11.1994 року перебуває на податковому обліку у контролюючому органі за №9.

Довідкою Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №3330/13-09-23-00 від 18.05.2015 року підтверджується, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Відповідно до довідки-розрахунку Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №3329/10/25-00 від 18.05.2015 року про заборгованість по платежах до бюджету і згідно даних карток особового рахунку платника, по відповідачу обліковується заборгованість із:

-надходження від викидів забруднюючих речовин /19010201/ у розмірі 863,56 грн.;

-земельного податку /1801050050/ у розмірі 368 429,51 грн.;

-податку на додану вартість /14010100/ у розмірі 350 342,32 грн.;

-орендної плати з юридичних осіб /1801060051/ у розмірі 9 148,25 грн.;

-земельного податку /1801050051/ у розмірі 765,58 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом й законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Так, податковий борг Підприємства з податку на додану вартість виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість:

- від 17.12.2014 року №902907132, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 26 160,00 грн.;

- від 20.01.2015 року №9078682724, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 62 836,00 грн.;

- від 20.02.2015 року №9019513077, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 45 271,00 грн.;

- від 19.03.2015 року №9043283105, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 79 753,00 грн.;

- від 20.04.2015 року №9073573513, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 136 261,00 грн.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, відповідачу було донараховано штрафні санкції, згідно податкових повідомлень-рішень №0010101501, №0010091501 від 03.12.2014 pоку, за якими сума заборгованості складає 61,32 грн. Дані податкові повідомлення-рішення, відповідно до відмітки на корінцях податкових повідомлень-рішень, були отримані уповноваженою особою відповідача 03.12.2014 року та в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу п.286.2 ст.286 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається із матеріалів справи, податкова заборгованість Підприємства із земельного податку (за кодом бюджетної класифікації /1801050050/ та /1801050051/) виникла згідно самостійно поданих податковому органу останнім податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в яких відповідач самостійно задекларував та не сплатив податкове зобов’язання по даному платежу, що підтверджується копіями податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006397051 від 13.02.2014 року у розмірі 127 977,17 грн. (по терміну сплати до 30.12.2014 року – 63 988,64 грн., до 30.01.2015 року – 63 988,53 грн.), податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9017292808 від 02.03.2015 року у розмірі 240 452,34 грн. (по терміну сплати до 02.03.2015 року – 80 150,78 грн., до 30.03.2015 року – 80 150,78 грн., до 30.04.2015 року – 80 150,78 грн.); №9006399005 від 13.02.2014 року у розмірі 266,41 грн. (по терміну сплати до 30.12.2014 року – 133,22 грн., до 30.01.2015 року – 133,19 грн.), №9017306163 від 17.02.2015 року ( по терміну сплати до 02.03.2015 року – 166,39 грн., до 30.03.2015 року – 166,39 грн., до 30.04.2015 року – 166,39 грн.).

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як слідує із матеріалів справи, за відповідачем рахується також податковий борг по орендній платі у сумі 9 148,25 грн., який виник відповідно до поданих контролюючому органу декларацій з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 13.02.2014 року №9006399362 по строку сплати зобов’язання до: 30.12.2014 року – 1 591,84 грн., 30.01.2015 року – 1 591,78 грн.; від 17.02.2015 року №9017354574 по строку сплати до: 02.03.2015 року – 1 988,21 грн., 30.03.2015 року – 1 988,21 грн., 30.04.2015 року – 1 988,21 грн.

Що стосується податкової заборгованості із «надходження від викидів», то така виникла у результаті подання відповідачем до Дрогобицької ОДПІ податкової декларації з екологічного податку №9080484516 від 09.02.2015 року, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти /19010201/ на суму 863,56 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом з’ясовано, що позивачем було сформовано та вручено під розписку уповноваженій особі відповідача податкову вимогу від 21.03.2013 року №61-19 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями у розмірі 106 935,00 грн.

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не було надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Таким чином, судом встановлено, що контролюючим органом були вжиті заходи з метою погашення ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» узгоджених сум грошових зобов’язань, а відтак, в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, ці суми набула статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Станом на день розгляду справи у суді, податкова заборгованість ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» перед бюджетом становить 729 549,22 грн., при цьому, відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду відповідачем подано не було.

Отже, на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (місцезнаходження: Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, буд. №22; код ЄДРПОУ 00240158) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету кошти у сумі 729 549 (сімсот двадцять дев’ять тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 22 коп. для погашення податкового боргу.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сасевич О.М.