Постанова № 44701920, 13.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 804/5467/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняПанченко Я.І. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Тихонов В.В. Баранник О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001822204 від 08.04.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2015р. Приватне акціонерне товариство "Юнікон" звернулося з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним з моменту його прийняття податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.04.2015 року №0001822204 про збільшення суми основного зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Юнікон" за платежем: Адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.04.2015 року №0001822204 про збільшення суми основного зобов'язання Приватного акціонерного товариства " Юнікон" за платежем: Адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 19.03.2015р. про ненадання пояснень та документального підтвердження при здійсненні податкового контролю на запит податкового органу від 13.03.2015р., у зв'язку з чим згідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України було встановлено порушення позивачем п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, та до позивача було застосовано штрафні санкції у сумі 510грн. Позивач вважає, що вказане рішення прийнято без врахування всіх об'єктивних обставин даних правовідносин, з порушенням норм чинного податкового законодавства України посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено надання посадовими особами контролюючого органу запитів про надання пояснень під час проведення перевірки та суперечить нормам Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом». Позивач також зазначає, що під час перевірки позивача були надані всі документи у період з 13.03.2015р. по 17.03.2015р., що підтверджено складеними реєстрами документів, переданих на перевірку з відмітками про їх отримання посадовими особами відповідача, крім того, позивач вказує і на те, що всі необхідні пояснення надавалися усно під час проведення перевірки по питаннях, які виникали у перевіряючих. Також позивач посилається і на те, що відповідачем безпідставно зазначено в оспорюваному рішенні про порушення позивачем п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54, ст.123 Податкового кодексу України, оскільки за актом від 19.03.2015р. вказаних порушень не було встановлено. З огляду на викладене, позивач вважає, що з боку позивача відсутні порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України. Також у письмових поясненнях від 13.05.2015р. позивач вказує на те, що за п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України позивач зобов'язаний надати до перевірки первинні документи та ст.121 Податкового кодексу України передбачено відповідальність платника податків лише за неподання копій документів, а за ненадання письмових пояснень відповідальність не передбачена, а тому позивач вважає, що прийняте відповідачем оспорюване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях на позов просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що з 17.03.2015р. проводилась перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. та встановлено, що 13.03.2015р. заступнику головного бухгалтера ОСОБА_5 вручено запит на надання пояснень та документального підтвердження в ході перевірки, але станом на 19.03.2015р. відповіді отримано частково, однак до перевірки не були надані пояснення щодо віднесення до складу витрат сум на рахунках 902,903, 93, що є порушенням п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України та ненадання документів тягне відповідальність передбачену п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України. Також представник відповідача посилається і на п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України, якою передбачено, що якщо платник податку не надає посадовим особам контролюючого органу документи, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності. За викладеного, на думку представника відповідача, доводи позивача не спростовують факту встановлення зазначеного порушення.

У ході судового розгляду справи судом були встановлені наступні обставини у справі.

13.03.2015р. посадовими особами відповідача головними державними ревізорами-інспекторами Воронковою Н.І.та Шахновським М.В. відповідно до п.20.1.2, п.20.1.6 п.20.1 ст.20, ст.44, п.85.2, п.85.4 та п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України було сформовано письмовий запит «Про надання документів, зокрема, первинних бухгалтерських документів, а також пояснень щодо віднесення до складу витрат на рахунках 902,903,93 у строк до 11-00 години 16.03.2015р., який був отриманий заступником головного бухгалтера ПАТ «Юнікон» ОСОБА_5 13.03.2015р., що підтверджується відповідною відміткою представника позивача (а.с. 27-28).

У період з 13.03.2015р. по 17.03.2015р. позивачем були надані до перевірки посадовим особам контролюючого органу первинні бухгалтерські документи, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи реєстрів переданих позивачем документів до перевірки з відміткою про їх отримання посадовою особою відповідача та дати їх отримання 13.03.2015р., 17.03.2015р. (а.с. 30-43).

19.03.2015р. посадовими особами позивача був складений акт №491/04-63-22-04/23647276 про ненадання АТ «Юнікон» пояснення та документального підтвердження при здійсненні податкового контролю, за висновками якого було встановлено, що 13.03.2015р. заступнику головного бухгалтера АТ «Юнікон» ОСОБА_5 вручено запит про надання пояснень та документального підтвердження в ході перевірки, але станом на 19.03.2015р. відповіді не отримано згідно до вимог п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України та за дане порушення передбачена відповідальність згідно п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України (а.с.10).

В подальшому, позивачем надавалися заперечення на вказаний акт, які не були прийняті контролюючим органом, що підтверджується копіями заперечень та копією листа відповідача від 07.04.2015р. (а.с. 11-13).

На підставі вказаного вище акту, податковою інспекцією 08.04.2015р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001822204 за яким згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивачеві за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 510грн. (а.с. 9).

Позивач оспорює вищевказане податкове повідомлення-рішення, просить визнати його протиправним з моменту його прийняття та скасувати посилаючись на те, що нормами податкового законодавства не передбачено притягнення до відповідальності платника податків за неподання письмових пояснень на письмовий запит податкового інспектора у ході проведення перевірки з урахуванням того, що первинні бухгалтерські документи до перевірки були надані згідно відповідних реєстрів про їх передачу та норми податкового законодавства не передбачають подання посадовими особами відповідача запитів про надання пояснень під час проведення перевірки, порушення позивачем вимог п.п.54.3 ст.54 та ст.123 Податкового кодексу України не встановлено актом від 19.03.2015р., а тому прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення на підставі вказаних норм Податкового кодексу України позивач вважає незаконним.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

За приписами пп.20.1.3, пп.20.1.6, пп.20.1.14 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від підприємств та їх посадових осіб, інформацію, документи і матеріали; запитувати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; у разі виявлення порушень надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

При цьому, за абз. 2 п.6 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу та її документального підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно до вимог п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) - п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України.

П.121.1 ст.121 Податкового кодексу України передбачено, що за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі 510,00грн.

Із системного аналізу вищенаведених норм чинного податкового законодавства видно, що право на звернення до платника податків із письмовим запитом для подання інформації, документів бухгалтерського обліку та документального підтвердження наділений лише керівник або заступник керівника контролюючого органу та платник податків зобов'язаний подати відповідь на такий запит протягом 1 місяця з дня, що настає за днем надходження запиту згідно вимог ст.73 Податкового кодексу України. За ст.121 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність платника податку настає лише у разі неподання платником контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, при цьому, витребування посадовими особами пояснень від платника податків та відповідальність за неподання таких пояснень не передбачена нормами вищенаведеного податкового законодавства.

Між тим, як встановлено із матеріалів справи, 13.03.2015р. за письмовим запитом підписаним податковими інспекторами у позивача були витребувані первинні бухгалтерські документи та пояснення щодо віднесення до складу витрат на рахунках 902,903,92, при цьому, позивачеві надано строк до 11-00години 16.03.2015р. (а.с. 27-28).

Зазначений письмовий запит складений в порушення вимог ст.73 Податкового кодексу України, так як право направлення такого письмового запиту надано лише керівнику або заступнику керівника податкової інспекції, наданий строк для надання документів 3 дні, що не відповідає ст.73 Податкового кодексу України, при цьому, вимога про надання пояснень суперечить нормам податкового законодавства, так як згідно п.85.1 ст.85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими податковими особами контролюючого органу у випадках не передбачених цим Кодексом, тобто витребування пояснень від платника не передбачено нормами Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що витребування у позивача посадовими особами відповідача пояснень та притягнення до відповідальності позивача за оспорюваним рішенням за неподання пояснень в порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України є протиправним.

Також і посилання відповідача на порушення позивачем п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України є неспроможним, оскільки спростовується тим, що позивачем у період з 13.03.2015р. по 17.03.2015р. були надані всі первинні бухгалтерські документи на перевірку, які були прийняті під підпис податковими інспекторами, що підтверджується наявними у справі копіями реєстрів про передання документів позивачем до перевірки (а.с. 30-43).

Факт передачі первинних бухгалтерських документів позивачем податковим інспекторам також підтверджено і представником відповідача в судовому засіданні та зазначено, що позивачем не були надані лише пояснення, які витребовувались за запитом від 13.03.2015р. про що був складений акт від 19.03.2015р. № №491/04-63-22-04/23647276 (а.с. 29).

В той же час, ні ст.20 Податкового кодексу України, ні ст.85 Податкового кодексу України не передбачено права податкових інспекторів витребовування у платника податків пояснень, у тому числі не передбачена відповідальність платника податків за неподання таких пояснень контролюючому органу.

Таким чином неподання контролюючому органу пояснень та неподання контролюючому органу копії первинних бухгалтерських документів не є тотожними поняттями у розумінні ст.121 Податкового кодексу України, а тому застосування до позивача штрафу за неподання пояснень за оспорюваним рішенням у сумі 510,00грн. є незаконним та таким, що суперечить ст.73, ст.85,ст.121 Податкового кодексу України.

Також судом критично оцінюються застосування відповідачем штрафу до позивача за оспорюваним рішенням з посиланням на п.п.54.3.2 п.5.4.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України з огляду на те, що актом від 19.03.2015р. порушення вказаних норм не встановлювалося та вказані норми передбачають інші розміри застосування штрафних санкцій (а.с. 9).

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 510 грн. у відповідності до ст.121 Податкового кодексу України за часткове не надання до перевірки письмових пояснень на вимогу інспектора.

Також представником відповідача у ході судового розгляду справи не наведено жодних норм матеріального права, які б передбачали притягнення платника податку до відповідальності саме за ненадання ним контролюючому органу пояснень на запит податкового інспектора з урахуванням того, що п.85.1 ст.85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів, які не передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи норми ч.3 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши дії відповідача при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про те, що вказане рішення прийняте відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення у зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, слід зазначити, що у відповідності до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і його скасування.

За таких обставин, враховуючи, що оспорюване рішення є актом індивідуальної дії достатнім захистом порушеного права буде визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог ст.ст.11,162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що позивачем при поданні позову за платіжним дорученням №854 від 17.04.2015р. сплачено судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.(а.с.3), то зазначені судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Юнікон" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001822204 від 08.04.2015 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області №0001822204 від 08.04.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (49005, м.Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, буд.28-А, код ЄДРПОУ 23647276) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 18.05.2015р.

Суддя С.О. Конєва