Постанова № 44680521, 28.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3242/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Везерфорд Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеними судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно з частиною першою ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, в апеляційному порядку переглядається судове рішення лише в частині, яка стала підставою для звернення з апеляційною скаргою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено відповідний Акт від 05.09.2014 року №1370/26-59-22-01/35633533 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.19-40).

За результатами зазначеної перевірки встановлено порушення Позивачем вимог пп.пп. 14.1.36., 14.1.56., 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 135.4. ст. 135, п.п. 138.2., 138.4. ст. 138, пп. 139.1.5. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним на 1172941,00 грн. суми податку на прибуток за 2013 рік; ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п.188.1. ст. 188, п. 192.1. ст. 192, п.п.198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним на 3788933,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі за: травень 2012 року - на 173005,00 грн., вересень 2012 року - на 143280,00 грн., листопад 2013 року - на 1192280,00 грн., грудень 2013 року - на 2280368,00 грн.; п. 160.2. ст. 160 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати до бюджету 11388,65 доларів США (в еквіваленті 90390,00 грн.) суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15% від суми отриманого компанією «Weatherford Services Ltd» (Бермудські острови) доходу джерелом походження з України у вигляді інших доходів; ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо несвоєчасного надходження виручки в іноземній валюті на суму 4182,23 доларів США (в еквіваленті 49558,91 грн.) за контрактом від 20.05.2011 №24U/05-11 з компанією «Atlas-Gip, S.A.» (Румунія).

Позивачем подано Заперечення на Акт, за результатами розгляду яких Відповідачем 18.09.2014 року (за вих. № 23395/10/26-59-22-01) (Т.1, а.с.47-53) висновки Акта залишено без змін, а Заперечення - без задоволення.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2014 року №№0012992201, 0013002201, 0012942211, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.54-56), та якими збільшено на 1759412,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 1172941,00 грн. за основним платежем та на 586471,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), на 179100,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 143280,00 грн. за основним платежем та на 35820,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), на 22598,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, у тому числі на 22598,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 01.12.2014 року (вих. №1384/10/2615-10-0515), копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.62-65), первинну скаргу Позивача задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №№0013002201, 0012942211 залишено без змін, а №0012992201в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 239235,75 грн. скасовано.

На підставі Рішення Головного управління ДФС у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 01.12.2014 року (вих. №1384/10/2615-10-0515), Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2014 року №0016772201, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.66), та яким збільшено на 1466176,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 1172941,00 грн. за основним платежем та на 293235,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішенням Державної фіскальної служби України (ДФС) «Про результати розгляду скарги» від 05.02.2015 року (вих. №2274/6/94-99-10-01-01-25), копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.72-74), первинну скаргу Позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №№0013002201, 0012942211, 0012992201 та від 08.12.2014 року №0016772201 залишено без змін.

Між Позивачем, як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Геотехнологія», як Субпідрядником, укладено Договір субпідряду на виконання робіт та надання послуг зі спорудження свердловин на полі ПАО «ШУ «Покровське» №11/07-2012 від 11.07.2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.97-107), відповідно до пп. 2.1. п. 2. якого Субпідрядник зобов'язується за завданням Виконавця, на свій ризик за плату виконати власними та залученими силами Роботи та надати послуги відповідно до умов даного Договору; ліквідувати недоробки і/або дефекти, виявлені в процесі роботи (а також Гарантійний строк) та передати Виконавцю результати робіт та послуг в строк, встановлений цим Договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, Позивачем надано: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг); Виписки з банку по рахункам; Платіжні доручення; Рахунки-фактури; Податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.112, 114-131, 133, 135).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, частини першої ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в чинній на час здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом редакції, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

А ст. 198 Податкового кодексу України визначено при здійсненні яких операцій виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту, його визначення, складові та випадки, коли суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції мають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження реальності здійснення ним з його контрагентом господарських операцій, крім формально складених первинних документів, до судів першої та апеляційної інстанції не надано, як і не доведено факту отримання товарів та послуг, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку щодо безпідставності формування податкового кредиту.

Крім того, як зазначено в Акті, за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року Позивачем задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 239330802,00 грн. Перевіркою повноти визначення задекларованого доходу за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року встановлено його заниження на загальну суму 6173374,00 грн., в тому числі за 2013 рік - 6173374,00 грн. Перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року у загальній сумі 240447594,00 грн. встановлено, що формування цих показників мало вплив на здійснення операцій, пов'язаних з бурінням свердловин з метою пошуку (розвідки) нафти і гази, надання послуг, пов'язаних з добуванням нафти і газу та продажу товарів. Перевіркою встановлено, що, виходячи з первинних документів, синтетичних та аналітичних реєстрів бухгалтерського обліку за рахунками 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», прибуткових касових ордерів, інших первинних документів (актів виконаних робіт, наданих послуг, видаткових накладних), сума доходу від операційної діяльності (робіт, послуг) за 2013 рік становить 164166173,00 грн. Позивачем згідно з поданою Декларацією з податку на прибуток за 2013 рік за рядком 02 Декларації «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» задекларовано суму - 157992799,00 грн. Таким чином, відхилення між задекларованими сумами доходу від операційної діяльності і даними первинних документів, синтетичних та аналітичних реєстрів бухгалтерського обліку за перевіряємий період складає 6173374,00 грн., що призвело до безпідставного заниження ним доходу від операційної діяльності за 2013 рік на загальну суму 6173374,00 грн.

Згідно з пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.56. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до пп. 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з частиною п'ятою ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Колегія суддів критично ставиться до Висновку спеціаліста-економіста за запитом ТОВ «Везерфорд Україна», копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.159-164), оскільки він не є висновком експерта в розумінні ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року скасовується, ухвалюється нова Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 02.06.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.