Постанова № 44677128, 26.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 911/2735/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Варданян А.А. - дов. № 02 від 05.01.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2015р.

за заявою Публічного акціонерного товариства «Державне

акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

про відстрочку виконання рішення Господарського суду

Київської області від 29.07.2014р.

у справі № 911/2735/14 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті»

до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне

товариство «Чорноморнафтогаз»

про стягнення 673 472, 82 грн.

В судовому засіданні 26.05.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2015р. у справі № 911/2735/14 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/2735/14.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/2735/14 до 01.01.2016р.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 23.04.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 12.05.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015р. у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 26.05.2015р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

25.05.2015р. від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.05.2015р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/2735/14 до 01.01.2016р.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 26.05.2015р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

В липні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 673 472, 82 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/2735/14 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті» 586 472, 96 грн. заборгованості, 23 285, 66 грн. 3% річних, 63 714, 20 грн. інфляційних втрат та 13 469, 46 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р., яке набрало законної сили, судом 11.08.2014р. видано наказ №911/2735/14.

15.01.2015р. відповідачем подано заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі №911/2735/14 до 01.01.2016р.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на обставини, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі №911/2735/14, а саме на неправомірні дії самопроголошеної влади АР Крим щодо націоналізації ДАТ «Чорноморнафтогаз», внаслідок чого останнє втратило можливість здійснювати свою господарську діяльність за звичайних умов, в тому числі належно виконувати власні зобов'язання через незалежні від нього форс-мажорні обставини.

До того ж, як зазначає боржник, на банківських рахунках ДАТ «Чорноморнафтогаз», на які, як і на все майно, накладено арешт, відсутні кошти, а також державними виконавцями оголошено у розшук транспортні засоби та повітряні судна боржника, що свідчить про скрутний фінансовий стан ДАТ «Чорноморнафтогаз», а відтак є необхідність у відстрочці виконання рішення господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі №911/2735/14 до 01.01.2016р.

Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 29.07.2014р. у даній справі, позивач посилався на виникнення заборгованості у боржника з березня 2013р., в той час, коли не існувало жодних форс-мажорних обставин, які унеможливлювали б виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Крім того, позивач зазначає, що з липня 2013р. боржником не вчинено жодних дій щодо погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті», а такі дії боржника спричинили неможливість позивача виконати свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, отриманих для закупівлі поставленого боржнику товару, а відтак, внаслідок інфляційних процесів, стягувач зазнав значних збитків.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Так як згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до пункту 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2. вказаної постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Так, відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, посилається на те, що у зв'язку із форс-мажорними обставинами, а також подіями, що склалися в Україні вся господарська діяльність відповідача опинилась під загрозою і перебуває у складному господарсько-фінансовому становищі, з огляду на що у відповідача відсутня можливість виконати рішення суду.

До того ж, відповідач зазначає, що він є діючим суб'єктом господарювання та здійснює свою господарську діяльність за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького.

На підтвердження означених обставин відповідачем до заяви додано копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також копії постанов ВДВС про накладення арешту на цінні папери боржника, кошти та про розшук майна боржника.

Водночас, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували обставини, з якими боржник пов'язує виникнення у нього 01.01.2016р. можливості виконати рішення у даній справі та сплатити борг, а також належних та допустимих доказів відсутності у ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» майна, на яке можливо було б звернути стягнення, у той час як складне фінансове становище боржника не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатись як неможливість виконання зобов'язання та виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», способів виконання рішення суду.

До того ж, надані відповідачем виписки по рахунку від 02.03.2015р., та постанови державних виконавців про накладення арешту на цінні папери боржника, кошти та про розшук майна боржника не є належними та допустимими доказами, що свідчать про неможливість боржника виконати рішення у строк, оскільки відсутність коштів, форс-мажорні обставини, на які посилається відповідач, не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Наданий заявником витяг з плану заходів щодо вирішення питань, пов'язаних з діяльністю ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» в умовах тимчасової окупації території України, копія протоколу спільної наради з питань стану та перспектив забезпечення природним газом Генічеського та інших районів Херсонської області від 04.02.2015р. та копія договору про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014р., не свідчать про здійснення боржником усіх необхідних дій, за яких у останнього виникне можливість з 01.01.2016р. добровільно виконати рішення суду у даній справі та сплатити борг.

Інших доказів на підтвердження ускладнення та/або неможливості виконання відповідачем рішення суду у даній справі до 01.01.2016р. відповідачем суду не надано.

Заборгованість, щодо стягнення якої вирішено спір у справі №911/2735/14, виникла в 2013р. з вини відповідача за договором поставки № 812 від 20.07.2012р., несплата якої протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача - ТОВ «Трініті», що може призвести до негативних наслідків для останнього. При цьому кожна із сторін договору прийняла на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів не вбачає обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду, а визначені ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» обставини не є підставами для відстрочення виконання судового рішення на строк, заявлений боржником, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, а ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2015р. у справі №911/2735/14 прийнята із вірним застосуванням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2015р. у справі № 911/2735/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2015р. у справі № 911/2735/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2735/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов