Постанова № 44677013, 03.06.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2015 справа №905/2536/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Колядко Т.М., Скакуна О.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача Січінава В.М., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", м. Маріуполь, Донецька областьна рішення господарського судуЗапорізької областівід01.04.2015 р. (підписано 06.04.2015 р.)у справі№ 905/2536/14 (суддя Колодій Н.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ", м. Донецькдо Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", м. Маріуполь, Донецька областьпростягнення 367 302,39 грн.В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року до господарського суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ", м. Донецьк (Позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", м. Маріуполь, Донецька область (Відповідач) про стягнення з відповідача 367 302,39 грн., з яких 345 241,10 грн. основного боргу, 4 872,97 грн. втрат від інфляції, 3 222,80 грн. - 3% річних та 13 965,52 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.04.2015р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на відсутність обов'язку оплати за отриману від позивача продукцію через ненадання останнім супровідних документів на товар, а саме - сертифікату якості.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання про продовження строку розгляду справи, а також про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення уповноваженого представника у зв'язку із встановленим режимом простою підприємства відповідача, а також через порушення транспортного сполучення, яке судовою колегію залишено без задоволення, оскільки можливість представляти інтереси особи в господарському процесі не пов'язана з її виробничою діяльністю, зокрема, власного режиму роботи.

Оскільки доказів поважності причин неявки представника відповідача у судове засідання судовій колегії не надано, судова колегія визнає причину неявки неповажною та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, який не скористався правом участі в судовому засіданні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки товару № СБ-14 від 23.07.2013р. (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вогнетривку продукцію (надалі - товар) на умовах визначених в договорі.

Згідно п.п. 1.2, 2.1, 4.1 Договору, номенклатура, ціна, кількість та вартість кожної одиниці товару, а також порядок розрахунку за товар зазначаються у Специфікаціях, які складаються сторонами в письмовому вигляді та є невід'ємною частиною цього Договору.

За змістом п. 7.2 Договору, оформлення прийому-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових (товарних) накладних або інших товаросупровідних документів.

Сторонами до Договору укладено специфікацію №1 від 23.07.2013р., якою погоджені найменування, кількість, ціна, загальна сума, умови оплати та поставки товару (а.с. 51).

Також вказаною специфікацією передбачено, що розрахунок за товар здійснюється відповідачем протягом 10 банківських днів після відвантаження.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу продукцію на підставі видаткових накладних на загальну суму 503 241,10 грн.: № РН-084 від 08.10.2013 р. на суму 15 805,20 грн., № РН-085 від 08.10.2013 р. на суму 20 625,34 грн., № РН-091 від 16.10.2013 р. на суму 32 066,93 грн., № РН-092 від 16.10.2013 р. на суму 18 609,60 грн., № РН-103 від 23.10.2013 р. на суму 63 654,38 грн., № РН-104 від 23.10.2013 р. на суму 30 372,11 грн., № РН-109 від 28.10.2013 р. на суму 19 395,31 грн., № РН-111 від 29.10.2013р. на суму 29 861,74 грн., № РН-123 від 04.11.2013 р. на суму 29 649,13 грн., № РН-140 від 06.11.2013 р. на суму 23 740,49 грн., № РН-165 від 15.11.2013 р. на суму 23952,60 грн., № РН-169 від 15.11.2013 р. на суму 24 944,71 грн., № РН-180 від 20.11.2013 р. на суму 32 384,99 грн., № РН-185 від 21.11.2013 р. на суму 34 747,94 грн., № РН-191 від 22.11.2013р. на суму 31 225,80 грн., № РН-208 від 26.11.2013 р. на суму 15 827,39 грн., № РН-211 від 27.11.2013 р. на суму 27 807,66 грн., № РН-219 від 29.11.2013 р. на суму 25 552,93 грн. та № РН-272 від 16.12.2013 р. на суму 3 016,85 грн., копія яких наявні в матеріалах справи (а.с. 26-44).

Вищевказані накладні підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар та його фактичне отримання.

В порушення умов п. 4.1 Договору, поставлений відповідачу товар був оплачений частково на суму 158 000,00 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в розмірі 345 241,10 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Через невиконання своїх договірних обов'язків в повному обсязі позивач звернувся до відповідача з претензією б/н від 03.02.2014 р., якою пропонував останньому в місячний термін з дня отримання претензії оплатити заборгованість за спірним Договором в сумі 345 241,10 грн., 4 426,65грн. пені, а також штраф в розмірі 34 524,11 грн. (а.с. 52).

Факт отримання претензії відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи листом відповідача за вих. № 301/18-291 від 12.02.2014р., яким він підтвердив наявність заборгованості через скрутне фінансове становище підприємства (а.с. 53).

Доказів оплати спірної заборгованості відповідачем не надано.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості в розмірі 345 241,10грн. в межах даної справи є законним та обґрунтованим.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо ненастання строку оплати отриманої за спірним Договором продукції через неотримання від позивача сертифікату якості, оскільки при отриманні товару відповідачем жодних претензій щодо ненадання будь-яких товаросупровідних документів не заявлялось. Отримані накладні підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар та його фактичне отримання.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги такими, що не засновані на вищенаведених вимогах закону, вони спростовуються матеріалами справи та розцінює ці доводи у якості спроби відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

За порушення строків оплати товару позивач вимагає стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 4 872,97грн. та 3% річних в розмірі 3 222,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 4 872,97грн. та 3% річних в розмірі 3 222,80 грн., судова колегія вважає його вірним.

Судова колегія вважає не заснованими на законі та безпідставними доводи відповідача щодо необхідності заявлення додаткової вимоги про сплату 3% річних та інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

Також, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання по оплаті поставленого товару позивачем нарахована пеня в сумі 13 965,52 грн. на підставі п. 10.3 Договору та ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.3 Договору (в редакції протоколу погодження від 16.08.2013р. до Договору) сторони встановили, що за порушення строків оплати поставленого товару, відповідач сплатить позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день прострочення від вартості партії товару (а.с. 50).

Згідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені в сумі 13 965,52 грн., судова колегія вважає його вірним, судом дотримані вимоги вищезазначеної норми стосовно шестимісячного терміну нарахування.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2015 року у справі № 905/2536/14 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", м. Маріуполь, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2015 року у справі № 905/2536/14 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Т.М. Колядко

О.А. Скакун

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС