Постанова № 44677006, 03.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/29648/14-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Гончарова С.А.

Авдеєва П.В.

при секретарі судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників сторін:

позивача не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

відповідача не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015

у справі № 910/29648/14-г (суддя Домнічева І.О.)

за позовом ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"

відповідача ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі

7 001,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва до відповідача ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу в розмірі 7001,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 № 910/29648/14-г позов задоволено, стягнуто з відповідача ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь позивача ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" 7 001,07 грн. страхового відшкодування.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 № 910/29648/14-г скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 14.04.2015 № 910/29648/14-г порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено судове засідання на 20.05.2015. (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Гончарова С.А.).

У перше судове засідання від 20.05.2015 № 910/29648/14-г представники обох сторін не з'явились, про їх належне повідомлення свідчать зворотні поштові повідомлення за № 0933/15707/15 та № 09-33/15556/15. (а/с 122-123)

В останнє судове засідання від 03.06.2015 представники відповідача-скаржника та позивача вдруге не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про належне повідомлення сторін свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення № 09-33/21030/15, № 09-33/21031/15.

За пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої Постанови Пленуму ВГСУ.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи та те, що явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, про час та дату судового засідання їм було відомо, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняла Постанову, за якою апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 по даній справі залишено без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.09.2013 між позивачем ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та гр. Ковалем А.Ю. було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 246923Га/13х/мск.

Предметом даного Договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля "Nissan", д.р.н. АХ 0350 ЕС.

13.06.2014 у місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля "Nissan" та автомобіля "Ford", д.р.н. АХ 7387 СК під керуванням водія Винокурова Є.

У результаті ДТП було пошкоджено застрахований у позивача транспортний засіб "Nissan", д.р.н. АХ 0350 ЕС.

Згідно з умовами Договору, на підставі Страхового акту № 1.022.14.03467/VESKO19126 від 26.06.2014 (а/с 35) та зібраних документів, було розраховано та виплачено страхове відшкодування на виконання робіт із ремонту пошкодженого автомобіля "Nissan" д.р.н. АХ 0350 ЕС, на підставі рахунку СТО ТОВ «Атлант-М на Гагаріна» №С4049012 від 24.06.2014, у розмірі - 8 001,07 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 116850 від 27.06.2014 на вказану суму. (а/с 36)

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачене, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на момент вказаної ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Ford", д.р.н. АХ 7387 СК була застрахована у відповідача ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія", відповідно до Полісу № АС/1675345, франшиза за яким становить 1000,00 грн.

Набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 № 3045-VI, яким було внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

На виконання Закону України від 17.02.2011 № 3045-VI Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Оформлене відповідно до такої Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

При цьому, при оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складення її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу МВС України) не складається постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.

Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Наведені обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні відповідного позову, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину.

Таким чином, при вирішенні спорів, які виникають з правовідносин по виплаті страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у випадку оформлення учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання суд повинен самостійно, на підставі визначених в такому повідомленні даних (в т.ч. схеми дорожньо-транспортної пригоди), визначити особу, відповідальну за заподіяння шкоди.

Як вбачається з Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.06.2014 б/н ("європротокол"), водій Винокуров Є., власник транспортного засобу "Ford", д.р.н. АХ 7387 СК, визнав свою вину у створенні ДТП. (а/с 24)

Судом першої інстанції встановлено, що заперечення відповідача, які викладені у його Відзиві, спростовуються документами та поясненнями позивача, що знаходяться у матеріалах справи, зокрема Запереченнями на відзив від 25.02.2015 № АВ 6677. (а/с 91-102 )

За оцінкою колегії суддів, враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та, такими, що підлягають задоволенню.

У доводах апеляційного оскарження відповідач наполегливо продовжує стверджувати про те, що місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги Звіт дослідження спеціаліста - автотоварознавця № 3/2015 від 06.01.2015, за яким матеріальний збиток становить - 5166,10 грн.. Також скаржник наголошує на відсутності згоди вигодонабувача ПАТ «Креді Агріколь Банк», зокрема, його письмового Листа-погодження з приводу виплати страхового відшкодування. Наведені обставини, на думку відповідача, є підставою для скасування прийнятого судового рішення по даній справі.

Колегія суддів критично оцінює і відхиляє такі доводи скаржника, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

За п. 15 Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №246923Га/13х/мск від 18.09.2013 сторонами досягнуто згоди, що кінцевий розмір збитку та виплата страхового відшкодування визначається на підставі рахунку, виставленого «на базі авторизованої СТО», тобто СТО ТОВ «Атлант-М на Гагаріна».

Отже, Договором добровільного страхування, що укладений між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно Звіту суб'єкта оціночної діяльності, як те стверджує відповідач, а тому такі доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Вищенаведена правова позиція щодо значення Звіту про оцінку транспортного засобу викладена у Постанові Верховного суду України від 15.04.2015 № 3-50гс15.

Зауваження скаржника з приводу відсутності письмового Листа-погодження вигодонабувача - ПАТ «Креді Агріколь Банк» не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на наявний у матеріалах справи Генеральний договір № ІМА-11-1/2011 від 07.04.2011 (а/с 98-101), за пунктом д) статті 5 якого, банк зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів надавати на запит страховика, в електронному вигляді, письмове роз'яснення способу сплати страхового відшкодування в зв'язку з настанням страхового випадку за Договором страхування (полісом), за яким банк є вигодонабувачем.

За поясненнями позивача, які були наданні суду першої інстанції у Запереченнях на Відзив відповідача від 25.02.2015 № ЛВ 6677, зазначено, що, позивач направляє на електронну адресу банку реєстр страхових справ, які підлягають виплаті, в свою чергу, ПАТ «Креді Агріколь Банк» погоджує або відмовляє в погодженні виплати страхового відшкодування на рахунок СТО. У випадку погодження страхової виплати банк надає відповідь в електронній формі з відмітками в реєстрі про напрямок страхової виплати, що власне і було здійснено банком, а тому, за ствердженням позивача, наявність письмового погодження вигодонабувача не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 № 910/29648/14-г залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 № 910/29648/14-г набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 № 910/29648/14-г може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/29648/14-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді С.А. Гончаров

П.В. Авдеєв