Ухвала суду № 44676961, 08.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

08.06.2015 Справа № 904/4807/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменко І.М., Вечірка І.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 р. по справі

за позовом Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м.Кривий Ріг в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації

до державного підприємства "Придніпровська залізниця" його відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління", м.Дніпропетровськ

третя особа: державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 55 834 грн. 13 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Ліпинський О.В., судді Рудь І.А., Мартинюк С.В.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі; стягнуто з Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровськ 3 045,00 грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, Дніпропетровська обласна державна адміністрація звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору по справі.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Пунктом 4 наведеної правової норми передбачено, що при поданні апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Законом України "Про державний бюджет на 2015 рік" з 01.01.2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218 грн.

Отже, скаржник повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 522,50 грн. (913,50 грн. - за вимоги майнового характеру та 609,00 грн. - за вимоги немайнового характеру).

Скаржником до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Водночас, в поданому клопотанні скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки станом на 28.05.2015 р. видатки на здійснення оплат по судовому збору кошторисом витрат установи не передбачено.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що станом на 28.05.2015 р. видатки на здійснення оплат по судовому збору кошторисом витрат установи не передбачено, оскільки наведене не може бути підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 р. по справі № 904/4807/13 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: О.В.Кузнецов

Судді: І.М.Науменко

І.О.Вечірко