ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" червня 2015 р.Справа № 916/1231/15-г
за позовом: Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України";
до відповідача: Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" ;
про стягнення 2799333,45грн.
Суддя Горячук Н.О.
Представники:
Від позивача: за дов. Остапов В.В.;
Від відповідача: за дов. Перейма Д.О.;
В засіданні суду від 20.05.2015р. було оголошено перерву по 03.06.2015р. відповідно до ст.77 ГПК України.
Суть спору: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього про стягнення з відповідача Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" заборгованості за договором про надання координаційних та організаційних послуг №172/д/48/д/а від 15.07.2013р. у сумі 2799333,45грн. у тому числі 2562158,46грн. заборгованості, 10986,77грн. 3% річних, 226188,22грн. інфляційних витрат.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
15.07.2013р. між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (позивач, Адміністрація) та Державним підприємством „Іллічівський морський торгівельний порт" (відповідач, ДП „ІМТП") укладено договір про надання координаційних та організаційних послуг (далі договір) за яким Адміністрація надає ДП „ІМТП" комплекс послуг, пов'язаних з координацією і організацією забезпечення здійснення ДП „ІМТП" діяльності (навантажувально-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів, тощо) на території (в акваторії) Іллічівського морського порту, а ДП „ІМТП" приймає та сплачує надані послуги (п.1.1. договору).
ДП „ІМТП" сплачує послуги Адміністрації за вільними тарифами Адміністрації, а саме витрати Адміністрації, що пов'язані з перевезенням вантажів залізницею: плата за подачу та збирання вагонів, використання вагонів, маневрові операції та інші послуги, що надаються залізницею і оплачуються за тарифами залізниці. Послуги з організації залізничних операцій - 46,84грн. за вагон. Послуги з координації та організації обробки суден та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт - 0,34грн. за тону. Зазначена плата стягується Адміністрацією за кожну тону вантажів, що навантажуються ДП „ІМТП" на судна або вивантажуються ДП „ІМТП" з суден (п.п.3.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. договору).
На підставі щомісячної довідки про вантажопереробку ДП „ІМТП" у звітному місяці Адміністрацією формується рахунок та акт приймання - передачі виконаних робіт протягом 8 діб після закінчення звітного місяця. Сторони погодились, що акт приймання-передачі всіх виконаних за договором робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт виконання Адміністрацією робіт на користь ДП „ІМТП" (п.3.4. договору).
Вартість послуг Адміністрації за даним договором оплачується ДП „ІМТП" протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Адміністрацією рахунку (п.3.5. договору).
Адміністрація має право в однобічному порядку змінювати вільні тарифи (п.3.6. договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. продовження терміну дії договору здійснюється сторонами протягом 30 робочих днів до дати припинення дії договору шляхом обміну відповідними листами (п.7.1. договору).
Відповідно до умов договору позивач надавав відповідачу комплекс послуг, пов'язаних з координацією і організацією забезпечення здійснення ДП „ІМТП" діяльності (навантажувально-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів, тощо) на території (в акваторії) Іллічівського морського порту.
25.11.2014р. відповідно до п.3.6. договору позивач листом №260/15-04.3-09 проінформував відповідача про збільшення вартості послуг з організації залізничних операцій починаючи з 01.01.2015р. до 72,72грн. за вагон без урахування ПДВ.
У відповідь на даний лист відповідачем було направлено лист від 16.12.2014р. №274/12-08 в якому відповідач погодив збільшення вартості вільного тарифу на послуги з організації залізничних операцій. Крім того відповідач звернувся до позивача з пропозицією продовження строку дії договору до 30.04.2015р., на що позивач надав згоду.
24.02.2015р. сторонами складено акт відповідно до якого сторони визначили, що позивачем надано відповідачу комплекс послуг пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, а саме послуги з організації залізничних операцій (щодо експортно-імпортних вантажів) в обсязі 7247 вагонів та послуг з організації залізничних операцій (пов'язаних з вантажами, що перевозяться транзитом через митну територію України) в обсязі 2599 вагонів та згідно якого відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо відшкодування позивачу коштів, які були сплачені позивачем на користь Одеської залізниці, а саме суму вартості послуг за перевезення експортно-імпортних вантажів залізницею та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 831762,12грн. без ПДВ (ПДВ 166352,43грн.), а також за перевезення залізницею вантажів у транзитному напрямку через митну територію України та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 282843,87грн.
24.02.2015р. позивачем на виконання п.3.5. договору було виставлено відповідачу рахунок №ПР/2913р за послуги надані при виконанні залізничних операцій на суму 2102958,42грн.
Відповідач зазначений рахунок сплатив частково на суму 1280958,42грн. за послуги з перевезення експортно-імпортних вантажів залізницею та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 831762,12грн., а також за перевезення вантажів у транзитному напрямку через митну територію України та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 282843,87грн.
Однак відповідачем не сплачена вартість послуг з організації залізничних операцій у сумі 821401,48грн. (7247+2599) - кількість вагонів х 72,72грн. - тариф за 1 вагон., обов'язок по сплаті яких встановлено в договорі.
28.02.2015р. між сторонами складено акт №2 яким сторони визначили, що позивачем в період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р. надано відповідачу комплекс послуг пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, а саме послуги з організації залізничних операцій (щодо експортно-імпортних вантажів) в обсязі 7125 вагонів та послуг з організації залізничних операцій (пов'язаних з вантажами, що перевозяться транзитом через митну територію України) в обсязі 2322 вагонів та згідно якого відповідач прийняв на себе обов'язок щодо відшкодування позивачу коштів, які були сплачені позивачем на користь Одеської залізниці, а саме суму вартості послуг за перевезення експортно-імпортних вантажів залізницею та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 974946,01грн. без ПДВ (ПДВ 194989,21грн.), а також за перевезення залізницею вантажів у транзитному напрямку через митну територію України та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 294858,64грн.
28.02.2015р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №ПР/4814 за послуги надані при виконанні залізничних операцій на суму 2255405,26грн.
Відповідач зазначений рахунок оплатив частково у сумі 1464793,00грн. за послуги перевезення експортно-імпортних вантажів залізницею та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 974946,01грн., а також за перевезення залізницею вантажів у транзитному напрямку через митну територію України та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 294858,64грн.
Однак відповідачем не було сплачено вартості послуг позивача з організації залізничних операцій, обов'язок по сплаті яких встановлено в договорі у сумі 790611,84грн., яка складається з (7125+2322) - кількість вагонів х 72,72грн. - тариф за 1 вагон.
17.03.2015р. між сторонами укладено акт №3 яким сторони визначили, що позивачем в період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р. надано відповідачу комплекс послуг пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею на 5 терміналі, а саме послуги з організації залізничних операцій (щодо експортно-імпортних вантажів) в обсязі 17 вагонів, згідно якого відповідач прийняв на себе обов'язок щодо відшкодування позивачу коштів, які були сплачені позивачем на користь Одеської залізниці, а саме суму вартості послуг за перевезення експортно-імпортних вантажів залізницею та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 1777,60грн. без ПДВ.
17.03.2015р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №ПР/5682 за послуги надані при виконанні залізничних операцій на суму 3616,61грн., відповідач зазначений рахунок сплатив частково у сумі 2133,12грн., у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 1483,49грн.
31.03.2015р. між сторонами складено акт №4 яким сторони визначили, що позивачем в період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. надано відповідачу комплекс послуг пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, а саме послуги з організації залізничних операцій (щодо експортно-імпортних вантажів) в обсязі 8359 вагонів ( в тому числі 32 здвоєні операції) та послуг з організації залізничних операцій (пов'язаних з вантажами, що перевозяться транзитом через митну територію України) в обсязі 3053 вагонів та згідно якого відповідач прийняв на себе обов'язок щодо відшкодування позивачу коштів, які були сплачені позивачем на користь Одеської залізниці, а саме суму вартості послуг за перевезення експортно-імпортних вантажів залізницею та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 847553,15грн. а також за перевезення залізницею вантажів у транзитному напрямку через митну територію України та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 551378,20грн.
31.03.2015р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №ПР/5688 за послуги надані при виконанні залізничних операцій на суму 2517103,47грн.
Відповідач зазначений рахунок оплатив частково (із запізненням 30.03.2015р.) у сумі 1568441,98грн. за послуги за перевезення експортно-імпортних вантажів залізницею та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 847553,15грн., а також за перевезення залізницею вантажів у транзитному напрямку через митну територію України та інші послуги відповідно до переліку накопичувальних карток на суму 551378,20грн.
Однак відповідачем несплачена вартість послуг позивача з організації залізничних операцій, обов'язок по сплаті яких встановлено в договорі, в сумі 948661,49грн., яка складається з (8327+3053) - кількість вагонів х 72,72грн. - тариф за 1 вагон.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 2799333,45грн. у тому числі 2562158,46грн. заборгованості, 10986,77грн. 3% річних, 226188,22грн. інфляційних витрат.
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що рахунок №ПР2913 від 24.02.2015р. суперечить вимогам Закону України „Про особливості здійснення державних закупівель в окремих сферах господарської діяльності", оскільки відповідач здійснює закупівлі згідно зазначеного закону, однак дія цього закону поширюється на закупівлі товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах цього закону , які здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює 1 мільйону гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень, а виставлений позивачем рахунок №ПР2913 від 24.02.2015р. на суму 2102359,90грн. перевищує 1 мільйон гривень.
Відповідач зазначає, що акт наданих послуг не фіксує договір на підставі якого надавалися послуги та не фіксує вартість послуг з організації залізничних перевезень, крім того в акті відсутній відтиск печатки та підпису уповноваженої особи відповідача, у зв'язку з чим він вважається не прийнятим та не є первинним документом.
Відповідач стверджує, що позивачем порушуються умови п.3.4. договору, а саме позивач формує акт приймання-здачі виконаних робіт не в термін, передбачений договором, про що відповідач звертався до відповідача з листами.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
З матеріалів справи вбачається що 15.07.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання координаційних та організаційних послуг № 172/д/48/д/а.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами виконаних робіт.
Посилання відповідача щодо невідповідності рахунку вимогам Закону України „Про особливості здійснення державних закупівель в окремих сферах господарської діяльності" судом до уваги не приймаються, оскільки рахунок є лише вимогою щодо сплати боргу, який виник на підставі укладеного договору.
Доводи відповідача щодо відсутності в акті про надані послуги посилань на договір також судом до уваги не приймаються, оскільки умовами п.3.4. договору передбачено, що фомування щомісячної довідки про вантажопереробку ДП „ІМТП", що і було зроблено Адміністрацією та погоджено ДП „ІМТП", при цьому між сторонами відсутній інший договір про надання послуг з організації залізничних перевезень, а тому відсутність посилання в акті на номер договору за обставин коли ДП „ІМТП" фактично отримало та підтвердило факт отримання таких послуг на може спростовувати наявності обов'язку щодо сплати наданих послуг.
Посилання відповідача на порушення позивачем п.3.4. договору спростовується змістом п.3.4. договору, яким передбачено саме обов'язок відповідача отримати акти про надані послуги.
Враховуючи викладене, уточнені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2562158,46грн. (розрахунок в матеріалах справи), обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 10986,77грн. 3% річних, 226188,22грн. інфляційних витрат слід зазначити наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи не виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10986,77грн. 3% річних, 226188,22грн. інфляційних витрат (розрахунок в матеріалах справи), обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено своєчасне виконання своїх зобов'язань за договором.
Враховуючи викладене, уточнені позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) про стягнення з відповідача Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" заборгованості за договором про надання координаційних та організаційних послуг №172/д/48/д/а від 15.07.2013р. у сумі 2799333,45грн. у тому числі 2562158,46грн. заборгованості, 10986,77грн. 3% річних, 226188,22грн. інфляційних витрат, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі, якою є Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ філії 38728418) 2562158/два мільйони п'ятсот шістдесят дві тисячі сто п'ятдесят вісім/грн. 46коп. заборгованості, 10986/десять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість/грн. 77коп. 3% річних, 226188/двісті двадцять шість тисяч сто вісімдесят вісім/грн. 22коп. інфляційних витрат, 55986/п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість/грн. 66коп. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 08 червня 2015 р.
Суддя Н.О. Горячук
Судове рішення № 44676405, Господарський суд Одеської області було прийнято 03.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/1231/15-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: